
- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України
- •5. Поняття і ознаки злочину
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення
- •7. Значення класифікації злочинів
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •Підстави звільнення від кримінальної відповідальності
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
Ця обставина вперше знайшла своє закріплення в чинному крим. законодавстві (ст.. 43 КК), де вказано:
Не є злочином вимушене заподіяння шкоди право охоронюваним інтересам
особою яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання,
беручі участь в організованій групі чи злочинній організації.
з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності.
Така особа підлягає крим. відповідальності лише за вчинення нею у складі такої групи чи організації особливо-тяжкого злочину, вчиненого умисно і пов’язаного із спричиненням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень або інших тяжких або особливо-тяжких наслідків, але
Така особа :
не може бути засуджена до довічного позбавлення волі, а
застосоване до неї таке покарання як позбавлення волі на певний строк, не може бути більшим, ніж половина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин.
Особливість цієї обставини в тому, що за своєю природою такі дії є
І суспільно-корисним (спрямовані на розкриття злочинної діяльності організованих груп і злочинних організацій)
І суспільно-допустимими – законодавець висловлює свою позитивну волю щодо можливості (допустимості) заподіяння шкоди право охоронюваним інтересам. Якщо такі дії вчинені з дотриманням умов правомірності, а ними є такі:
Згода особи (конкретної, визначеної) на виконання спец. завдання (належним чином зафіксовано, оформлено)
Мета таких дій – попередження і розкриття злочинної діяльності злочинної організації або організованої групи
Шкода, яку заподіює особа, виконуючи спец. завдання, є вимушеною, при цьому особа, якщо вона діяла у складі організованої групи чи злочинної організації, не підлягає кримінальній відповідальності.
О
днак,
не допускається
Вчинення особливо-тяжкого злочину, вчиненого
умисно і поєднаного з насильством над потерпілим, або
Тяжкого злочину, вчиненого умисно і пов’язаного за таких умов
з спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому
або настання інших тяжких або особливо тяжких наслідків.
Тоді настає крим. відповідальність як це передбачено в ст.. 43.КК
Значення обставин, що виключають злочинність:
1.Значним кроком вперед можна вважати законодавчу регламентацію цих обставин, їх закріплення в КК України.
2. Це забезпечує здійснення конституційних прав кожної людини на захист право охоронюваних інтересів від злочинних посягань.
3. Як правило, більшість із цих обставин є конкретизацією конституційних положень права на захист життя, здоров’я, безпеки людини (ч. 3 ст. 27 КУ), прав і свобод від протиправних посягань (ст. 55 КУ).
4. За своєю природою вони є суспільно0корисними, або суспільно-доцільними, або суспільно-допустимими.
5. Їх здійснення посилює протистояння і запобігання злочинності і підвищує рівень правосвідомості членів суспільства, виховує повагу до закону.
45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
А) В теорії крим.. права поняття звільнення від крим. відповідальності визначено як відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим. –прав. впливу.
Звільнення може бути безумовним (імперативним) і таке звільнення є обов’язком суду – у тих випадках, де є пряма вказівка закону «звільняється від крим. відповідальності» (див. ст. 45 КК звільнення від крим. відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, ст.. 46 КК – у зв’язку з примиренням винного з потерпілим, ст.. 49 КК – у зв’язку з закінченням строку давності), а також умовним, (або диспозитивним), в законі визначені випадки, коли суд може звільнити особу від крим. відповідальності (див. ст. 47КК звільнення від крим. відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки ,ст.. 48 КК – у зв’язку зі зміною обстановки або коли особа перестала бути суспільно-небезпечною) /право суду/.
Б) Підставами такого звільнення є:
- вчинення вперше особою злочину
- злочин має бути визначеної законом ступеня тяжкості для кожного виду звільнення від крим. відповідальності. Так, при звільненні від крим. відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям підставою буде вчинення особою вперше злочину невеликої тяжкості, або необережного злочину (ст.. 45 КК)
- позитивна пост кримінальна поведінка особи, яка характерна для кожного із видів звільнення від крим. відповідальності.
В) Види звільнення від крим. відповідальності.
1. У зв’язку з дійовим каяттям, коли особа щиро покаялась
позитивно сприяла розкриттю злочину
умови
повністю
відшкодувала чи усунула заподіяну шкоду
(ст. 45 КК)
2. У зв’язку з примиренням винного з потерпілим, коли особа:
помирилась з потерпілим
умови усунула заподіяну шкоду
відшкодувала заподіяні збитки (ст.. 46 КК)
3. у зв’язку з передачею на поруки (ст.. 47 КК)
4. У зв’язку із втратою діянням сусп.. небезпечності чи коли особа перестала бути сусп.. небезпечною (ст.. 48 КК)
5. У зв’язку з актом амністії.
6.У зв’язку із закінченням строків давності, коли минули такі строки:
2 роки коли був вчинений злочин невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе ніж обмеження волі;
3 роки коли вчинений злочин невеликої тяжкості, за який передбачено покарання обмеження волі або позбавлення волі до 2-х років;
5 років у разі вчинення злочину середньої тяжкості
10 років у разі вчинення тяжкого злочину
15 років особливо тяжкого злочину
У зв’язку із звільненням від крим. відповідальності настають таки правові наслідки:
Особа вважається такою, що не притягувалась до крим. відповідальності
Їй не призначають покарання (і вона його не відбуває)
Для такої особи не настає правовий наслідок у виді судимості, і вона вважається несудимою з моменту вирішення питання про звільнення її від крим. відповідальності.
Звільнення від крим. відповідальності у випадках, передбачених КК здійснюються виключно судом. Порядок такого звільнення, підстави та умови встановлюються законом.
Додаток
При звільненні від крим. відповідальності у зв’язку з передачею на поруки особи, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, слід встановити, що вона:
щиро покаялась у вчиненому
колектив направив до суду клопотання про передачу на поруки
протягом року така особа не ухилялась від заходів виховного характеру та не порушувала громадського порядку, тт. виправдала довіру колективу.
За таких умов суд може звільнити таку особу від крим. відповідальності. Як бачимо, тут звільнення є умовним.
У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до крим. відповідальності за вчинений нею злочин.