38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони

А) Уявною обороною визнаються дії, пов’язані з заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального сусп.-небезпечного посягання не було і особа неправильно оцінюючи дії потерпілого лише помилково припускала наявність такого посягання (ч.1 ст. 37 КК)

Отже, тут має місце добросовісна помилка особи щодо посягання

Ознаками уявної оборони є:

• відсутність реального сусп.-небезпечного посягання

• неправильна оцінка винною особою дій потерпілого

• помилкове сприйняття ситуації потягло реагування на дії потерпілого як на посягання

У зв’язку з цим слід уяснити відмінність уявної оборони від необхідної оборони

уявна оборона	необхідна оборона
посягання відсутнє	є реальне посягання
особа захищається від уявного посягання	особа захищається від наявного реального діяння
шкода завдається особі, яка не посягала	шкода завдається особі. Яка безпосередньо здійснила сусп.-небезпечне діяння

Б) Значення уявної оборони

1. Як і необхідна оборона, уявна оборона (специфічний вид необхідної оборони) закріплює право кожного на захист право охоронюваних прав, свобод, інтересів суспільства і держави

2. Допомагає відмежувати правомірні дії від неправомірних

3. Уявна оборона виключає крим. відповідальність за заподіяну шкоду тоді, коли обстановка, що склалася давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, тт. особа діяла без вини.

4. Необхідна оборона і уявна оборона служать інтересам попередження або припинення сусп. небезпечних посягань.

39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

А) Закон реалізує ці питання, вказуючи:

1. Не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на

- затримання особи, яка вчинила злочин і

- доставляння її відповідним органам влади якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи.

Отже, підставою таких дій по затриманню особи є вчинення нею злочину (хоча правильно би було говорити не про вчинення злочину, а сусп.-небезп. діяння).

Підстави затримання підозрюваного у вчиненні злочину чітко визначені у крим - процесуальному праві (див.ст. 106 КПК), а саме: якщо

• цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення

• очевидці (в т.ч. потерпілий) прямо вказують на дану особу, що саме вона вчинила злочин

• на підозрюваному, його одязі, при ньому, в його житлі будуть виявлені явні сліди злочину

(тоді затримання такої особи покладається на уповноважені на те правоохоронні органи)

А затримання особи, яка вчинила злочин в контексті норми КК (ст. 38) – це право будь-якої особи. Дії якої можуть бути спрямовані на затримання злочинця і доставлення її до відповідних органів влади.

В законі визначаються положення, які характеризують сутність перевищення заходів затримання злочинця, коли йму може бути завдана шкода. Отже, якщо при затриманні злочинця йому умисно заподіяна тяжка шкода, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання, і це виразилось в умисному заподіянні затримуваній особі смерті або умисному спричиненні їй тяжких тілесних ушкоджень, то той, хто затримував злочинця, підлягає крим. відповідальності за цю шкоду. Однак, обставина затримання злочинця значною мірою зменшує ступінь сусп.. небезпеки такого діяння і впливає на вид і розмір покарання. (так, за просто вбивство передбачено безальтернативно позбавлення волі від 7 до 15 років і це є особл. тяжкий злочин, а за умисне вбивство при затриманні злочинця – виправні роботи до 2-х років, або обмеження волі до 3-х років, або позбавлення волі до 2-х років – злочин середньої тяжкості).

Б) Умовами правомірності дій потерпілого чи інших осіб по затриманню особи, яка вчинила злочин, є:

• наявність правової підстави для затримання (вчинення злочину)

• своєчасність затримання такої особи (під час або безпосередньо після вчинення злочину)

• шкода спричиняється затримуваній особі вимушено (вона опирається, намагається втекти тощо)

• не допускається перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця

• метою затримання є:

- припинення злочину, затримання злочинця і доставлення його відповідним органам влади

Отже,

1. за юрид. природою затримання особи. Яка вчинила злочин, є обставиною, що виключає злочинність діяння.

2. обов’язковим є дотримання умов правомірності при затриманні злочинця (шкода, яка йому завдається, має бути спів розмірною зі шкодою, яку він спричиняє)

3. метою дій потерпілого чи інших осіб є

- затримати злочинця, припинити злочинне посягання і

- доставити затриманого відповідним державним органам

4. ця обставина, як і інші 7, є закріпленим правом потерпілого і інших осіб попереджувати і присікати злочинні прояви, приймати участь у виявленні злочинних посягань

5. затримання злочинця для певних категорій громадян (представників влади, представників правоохоронних органів, військовослужбовців) є врегульованим законодавством обов’язком.