34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.

А) Сукупність як вид множинності у КК визначена так (ст.. 33 КК):

Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті ОЧ КК, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховується злочин, за який особу було звільнено від крим. відповідальності за підставами, встановленими законом.

Отже, сукупність злочинів характеризується такими ознаками:

• особа вчинила два і більше злочинів

• кожен з них кваліфікується за різними статтями або різними частинами однієї статті ОЧ КК

• за жоден із вчинених злочинів особа не була засуджена

Б) Види сукупності злочинів:

• ідеальна сукупність є там, де одним діянням особи вчиняється два або більше злочинів (напр.., ст.. 296КК + ч. 1 ст. 121 КК, ст.. 194КК + ч. 1 ст. 115 КК). Ідеальна сукупність відображає юрид. ситуацію, коли однією дією вчиняється два і більше злочинів.

• Реальна сукупність має місце там, де винний різними самостійними діями вчиняє два або більше злочинів.

Як бачимо, відмінність між ідеальною і реальною сукупністю полягає в тому, що при ідеальній сукупності одночасно (одномоментно) здійснюється посягання на різні об’єкти, а при реальній сукупності між вчинюваними діяннями є певний проміжок часу, тт. дії вчиняються послідовно, кожна із вчинених дій утворює самост. склад злочину. За певних обставин одні й ті ж наслідки діяння можуть утворювати або реальну або ідеальну сукупність. Так, якщо спочатку потерпілого вбили, а потім спалили його помешкання (ст.. 115, ст.. 194 КК) – є реальна сукупність, а якщо підпал вчинено з метою вбивства потерпілого – ідеальна сукупність.

При реальній сукупності злочинів один із вчинюваних ним злочинів є або засобом (методом) здійснення іншого злочину, або допоміжними засобом для досягнення винним основної мети.

В) Кримінально-правове значення сукупності злочинів.

1. Це один із видів множинності злочинів.

2. Має два різновиди: ідеальна сукупність, реальна сукупність

3. Відрізняється від інших видів множинності тим, що за жоден із вчинений злочинів особа не була засуджена.

4. Треба відрізняти її від складених злочинів (ідеальну сукупність) і повторності.

5. При сукупності винна особа несе відповідальність за кожен окремо вчинений злочин. Особливості крим. відповідальності при сукупності злочинів визначені окремою статтею КК (ст.. 70 КК).

6. Сукупність злочинів можуть утворювати умисний і необережний злочин, умисні злочини.

35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення

А) поняття рецидиву визначено в КК (ст.. 34)

Рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

Б) Ознаки рецидиву (крім ознак загальних для всіх видів множинності):

- рецидив є тоді, коли особа вчиняє два або більше злочинів і лише умисних

- злочини при рецидиві обов’язково віддалені один від одного певним проміжком часу (іноді досить тривалим)

- наявність судимості за попередній умисний злочин.

• В статтях ОЧ КК рецидив описується як кваліфікуюча обставина: через вказівку на попередню судимість (ч. 3 ст. 296 КК)

• Рецидив обраховується як обтяжуюча обставина при призначені покарання (п.1 ч.1 ст. 67 КК)

В) Види рецидиву:існують різні класифікації рецидиву у теорії крим. права. Найбільш прийнятною є класифікація рецидиву за такими критеріями:

• За характером злочинів, що входять рецидив

загальний(різнорідні злочини)

спеціальний – більш небезпечний (тотожні або однорідні злочини)

• Залежно від кількості судимостей

простий рецидив (має дві судимості)

складний /або багаторазовий/ )особа має три і більше судимостей

• За ступенем тяжкості виділяють

пенітенціарний (пов’язаний з позбавленням волі) рецидив (засуджений до позбавлення волі має судимість знову вчиняє злочин і засуджується до позбавлення волі). Цей факт враховується при призначенні умовно дострокового звільнення від відбування покарання (п.1 ч3 ст. 81 КК, якщо за загальним правилом можливе умовно дострокового звільнення з відбуттям ½ покарання, то при наявності пенітенціарного рецидиву – 2/3 строку)

• Ще виділяють рецидив тяжких і особливо тяжких злочинів (особа, маючи судимість за один з тяжких злочинів, знову вчиняє тяжкий чи особливо тяжкий злочин. Це впливає на кваліфікацію (був розбій, вчиняє розбій – ч. 2 ст. 187 КК) та на строки призначення остаточного покарання до 25 років позбавлення волі – ст.. 70 КК або довічного позбавлення волі.

Г) Кримінально-правове значення рецидиву:

1. Один із видів множинності

2. Треба відрізняти від повторності (при повторності факт. засудження і наявності судимості немає, а при рецидиві – має.

3. Має свої різновиди, що може впливати на

призначення покарання, як обтяжуюча обставина

умовно дострокове звільнення від відбування покарання

на кваліфікацію вчиненого діяння

на строк призначення покарання (25років)

враховується також при визначенні виду ВТК