
- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України
- •5. Поняття і ознаки злочину
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення
- •7. Значення класифікації злочинів
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •Підстави звільнення від кримінальної відповідальності
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
А) Законодавець називає (ч.1 ст. 27) співучасниками злочину поряд з виконавцем, організатора, підбурювача та пособника, розкриваючи зміст цих понять через характеристику їх функціональних ролей, які вони виконують, вчиняючи спільними зусиллями умисний злочин.
Отже, виконавець (співвиконавець) – це особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо або шляхом використання інших осіб, що за законом не підлягають крим. відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК.
Можна тепер виокремити ті характерні ознаки, які притаманні виконавцю:
Це особа, яка:
самостійно виконала об’єктивну сторону злочину, про який домовилась з іншими співучасниками
або це особа, яка
разом з іншими особами виконала спільними зусиллями об’єктивну сторону злочину (частково, поділивши її між собою) – так зване спів виконання
особа, яка використала інших осіб, які за законом не підлягають крим. відповідальності або через недосягнення віку крим. відповідальності, або через неосудність, або використала особу, яка діяла без вини. (в цьому випадку говорять про так зване опосередковане виконання злочину. Відповідальності тоді буде притягнута особа, яка використала інших непридатних як суб’єктів злочину осіб)
Виконавець (співвиконавець) діє як з прямим, так і не з прямим умислом.
Другим видом співучасників є організатор, це особа, яка:
організувала вчинення злочину (-нів), або
керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням
утворила організовану групу чи злочинну організацію, або
керувала нею, або особа, яка
забезпечувала фінансування чи
організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
Якщо виконавець є центральною фігурою при вчиненні злочину співучасниками, то організатора можна назвати найнебезпечнішим учасником злочину, «мозковим центром», який об’єднує інших, дає імпульс злочинній діяльності.
Організатор завжди діє з прямим умислом.
Підбурювач свої дії обмежує схилянням іншого співучасника до вчинення злочину, впливаючи на нього – умовлянням, - підкупом, - погрозою, - примусом, - або іншим способом, викликаючи рішучість вчинити злочинне посягання.
Діє завжди с прямим умислом, метою його дій є схиляння іншого учасника до злочину.
Четвертою фігурою є пособник злочину, це
особа, яка порадами, вказівками або заздалегідь даною обіцянкою переховати злочинця, знаряддя, засоби вчинення злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, чи іншим чином сприяти переховуванню злочину (інтелектуальне пособництво), а також
особа, яка - надала засоби, знаряддя
- усунула перешкоди
- переховала злочинця, сліди злочину, знаряддя чи засоби вчинення заздалегідь злочину, предмети, здобуті злочинним шляхом
пообіцяв це - придбала чи збула такі предмети
- іншим чином приховала злочин (фізичне пособництво)
Я
кщо
вказані (відмічені скобкою) дії не
були заздалегідь обіцяними,
то тоді вони не утворюють співучасті
(а є причетністю до злочину і винні в
таких діях несуть відповідальність
лише в двох випадках
- ст. 198 – придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом
- та за ст.. 396 – за приховування злочину.
Б) Ексцес виконавця (ч. 5 ст. 29). В законі (КК України) визначено, що співучасники не підлягають кримінальній відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалось їх умислом.
(Слово «ексцес» означає (з латини) - крайній прояв, вихід за межі чогось).
Юридична природа ексцесу зумовлена тим, що:
Виконавець вчиняє злочинні дії які не охоплювалися умислом інших співучасників.
Відповідальність за ексцес виконавця настає тільки щодо виконавця ексцесу.
Інші співучасники у відповідності з принципом вини за ексцес не відповідають, бо вони не передбачали, не бажали і не допускали вчинення дій, які вчинив виконавець.
в и д и е к с ц е с у
кількісний
|
якісний
|
має місце, коли виконавець, почавши виконувати дії, обумовлені з іншими співучасниками, вчиняє дії однорідного характеру, але більш (або менш) тяжкі |
має місце, коли виконавець вчиняє не однорідний, а зовсім інший злочин - поза той злочин, про який домовлялись з іншими або додатковий злочин |
(задумали крадіжку, а виконавець вчинив розбій виконавець буде нести відповідальність за розбій, а інші – за замах на крадіжку) |
(задумали викрадення дитини, а виконавець її ще і зґвалтував виконавець буде нести відповідальність і за викрадення, і за зґвалтування, інші – за викрадення) |
При ексцесі виконавця інші співучасники не відповідають за дії виконавця, які виходять за межі обумовлених з ними, а підлягають кримінальній відповідальності лише за фактично вчинені ними діяння.