
- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України
- •5. Поняття і ознаки злочину
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення
- •7. Значення класифікації злочинів
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •Підстави звільнення від кримінальної відповідальності
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
А) Поняття стадій – в законі не визначено. Теоретичне визначення таке:
Стадії вчинення злочину – це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації умислу, тобто характером діяння (дії або бездіяльності) і моментом його припинення.
Стадії вчинення злочину є видами цілеспрямованої діяльності – досягти певної мети – тому правильно стверджувати, що вони можливі лише у злочинах, які вчиняються лише з прямим умислом.
Закон розрізняє такі стадії: - готування до злочину
- замах на вчинення злочину
- закінчений злочин
Готування до злочину і замах на вчинення злочину – утворюють незакінчений злочин (див. ч.2 ст.13 КК)
Стадії різняться між собою:
характером вчинюваних дій тобто об’єктивними ознаками та
моментом закінчення злочинних дій.
Якщо ж розглядати готування та замах, то відмінність між ними визначена в КК (ч.1 ст. 68 КК), а саме, суд, призначаючи покарання за незакінчений злочин (готування та замах) враховує:
ступінь тяжкості вчиненого особою діяння
ступінь здійснення злочинного наміру та
причини, через які злочин не було доведено до кінця.
Б) Закінчений злочин (ч.1 ст.13 КК) – діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею О.Ч. КК.
В ньому існує єдність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують вчинене як злочин. Є об’єкт посягання, об’єктивна сторона, суб’єкт і суб’єктивна сторона
В) Момент закінчення злочину може бути різним і залежить від конструкції об’єктивної сторони складу злочину, опису ознак злочинного діяння.
Вирізняють склади злочину матеріальні
формальні (може бути усічений склад злочину як різновид формального)
Матеріальний склад злочину вважається закінченим із настанням сусп.-небезп. наслідків, вказаних у диспозиції статті О. Ч, (вбивство – смерть). Якщо наслідки не настали, то може йти мова про незакінчений злочин (готування чи замах).
Злочин із формальним складом вважається закінченим з моменту вчинення діяння, визначеного в статті КК незалежно від настання злочинних наслідків (так, див ст. 109, ст. 111 КК).
Особливість злочинів з усіченим складом полягає в тому, що момент закінчення злочину перенесено на стадію готування до злочину чи замаху на злочин. Таким чином законодавець поступає конструюючи найнебезпечніші діяння – з метою посилення (запобігання) боротьби з ними (ст. 257 – бандитизм, ст. 187 – розбій, ст.. 189 – вимагання і ін.)
Практичне значення встановлення моменту закінчення конкретного злочинного посягання полягає в тому, що це:
допомагає вирішити питання про те, закінчений злочин чи незакінчений (в залежності від конструкції – формальний і матеріальний склад)
вирішити питання про призначення покарання ( ч. 2ст. 68 – за готування не більш ½ максимального строку; ч. 3 ст. 68 – за замах не перевищує 2/3 максимального строку або розмір найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті О. Ч. за закінчений злочин)
якщо злочин закінчено на стадії готування або замаху з власної волі особи (остаточно з усвідомленням можливості доведення злочину до кінця) може стояти питання про добровільну відмову, і за певних умов особа не буде притягнута до крим. відповідальності (якщо у фактично виконаному нею діянні немає складу іншого злочину – ст.. 17 КК).
Стадії вчинення злочину – окрема схема