
- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України
- •5. Поняття і ознаки злочину
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення
- •7. Значення класифікації злочинів
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •Підстави звільнення від кримінальної відповідальності
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
А) Поняття готування (ч. 1 ст. 14 КК)
Готування це вид незакінченого злочину (див. ч. 2 ст. 13 КК)
Визначається на законодавчому рівні так (ч.1 ст. 14 КК):
Г
отування
до злочину
це: - підшукування або пристосування
(зміна чи виготовлення знарядь і
засобів) засобів чи знарядь
ознаки - підшукування співучасників або
або іноді в теорії - усунення перешкод
ці дії називають - змова на вчинення злочину, а також
формами готування - інше умисне створення умов для вчинення злочину
Законодавець перераховує конкретні форми, але вказує, що і інші умисні дії можуть бути визнані готуванням до злочину, якщо вони створюють умови для вчинення злочину.
Отже, з об’єктивної сторони готування до злочину може проявлятися в різних діях, але спільним для них є те, що вони всі створюють умови для вчинення в майбутньому (близькому чи віддаленому) злочину і недоведені до кінця з причин, що не залежать від волі винного.
З суб’єктивної сторони готування можливе лише з прямим умислом, дії по готуванню до злочину є цілеспрямованими. Метою їх є створення умов для вчинення злочину.
Б) Відмінність
|
готування до злочину |
виявлення наміру |
замаху
|
За об’єктивними ознаками |
виконує дії, які не охоплюються ознаками об’єктивної сторони злочину, до якого винний готується
|
прояв особою наміру вчинити злочин Відсутня дія чи бездіяльність |
при замаху винний об’єктивну сторону злочину починає здійснювати
|
За суб’єктивними ознаками |
усвідомлює, що вчиняє дії, спрямовані на створення умов для вчинення злочину і бажає такі дії вчинити |
вияв наміру не є стадією злочину і не тягне відповідальності
але
|
усвідомлює, що виконує сусп-небезп. діяння (у формальних злочинах – бажає їх вчинити), а у матеріальних складах – передбачає наслідки і бажає їх або припускає їх настання |
слід відрізняти виявлення наміру
вчинити злочин від самостійних складів злочину,
наприклад, погроза вбивством, знищення майна
ці дії є сусп. небезпечні, оскільки вчиняються
заборонені крим. законом дії
Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності ч 2 ст. 14 КК

22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
А) Поняття замаху (ч.1 ст. 15 КК) – це вчинення особою прямим умислом діяння (дія або бездіяльність), безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, передбаченого КК України відповідною статтею О,Ч,, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Б) Ознаки замаху:
Об’єктивні - діяння, спрямовані безпосередньо на вчинення злочину, тт. починає здійснюватися об’єктивна сторона злочину
- ці діяння винна особа не доводить до кінця (тт. виконується тільки частина об’єктивної сторони)
- причини цього не залежать від винних осіб
З об’єктивної сторони замах може вчинятися лише з прямим умислом. Така позиція чітко прослідковується і в постанові Пл. ВСУ з питань кваліфікації дій у різних категоріях справ (наприклад, пост. Пл. ВСУ № 2 від 7.02.2003 «Про судову практику у справах про злочини проти життя і здоров’я особи «…замах на злочин може бути вчинено тільки з прямим умислом (коли особа усвідомлює сусп.-небезп. дій, спрямованих на позбавлення життя потерпілого, передбачає настання смерті і бажає цього»).
В) ВИДИ замаху також визначені у КК
ч. 2 ст. 15 закінчений замах, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежать від її волі.
(цей замах іноді називають невдалим – наприклад, стріляє в потерпілого, а той відхилився і ця куля не влучила в нього)
ч. 3 ст. 15 незакінчений замах є тоді, коли з причин, які не залежали від волі особи вона не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця (цей замах називають перерваним).
Ще розрізняють
непридатний замах
таким же може бути непридатне готування
замах на непридатний об’єкт
замах з непридатними засобами
як закінчений так і незакінчений
як закінчений так і незакінчений
допускається фактична помилка
помилково чи через незнання властивостей засобів неможливо закінчити злочин
абсолютно непридатні засоби (порошок не є отрутою)
відносно непридатні засоби (зіпсована зброя) Див.: «Про судову практику у справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами – п. 23.
Г) Відмінність між
|
готуванням |
замахом |
закінченим злочином |
|
за об’єктом |
об’єкт злочину, до якого готується особа, ставиться в загрозу . При цьому може бути заподіяна істотна шкода іншому обєкту |
заподіює шкоду об’єкту |
завдає істотну шкоду об’єкту посягання |
|
за об’єктивною стороною |
готування у формах, на які вказує закон |
початок, продовження виконання об’єктивної сторони (не настають злочинні наслідки) |
в наявності всі ознаки складу злочину, передбачені кримінальним законом
|
|
за суб’єктивною стороною |
усвідомлює, що створює умови для вчинення злочину у майбутньому і бажає вчинити такі дії
|
усвідомлює, що розпочинає (продовжує) виконання об’єктивної сторони злочину і бажає такі дії вчинити |
умислом охоплюється діяння, спосіб, наслідки, які він бажає чи припускає |
|