- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України
- •5. Поняття і ознаки злочину
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення
- •7. Значення класифікації злочинів
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •Підстави звільнення від кримінальної відповідальності
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
(див. питання 16)
ІНШІ ВИДИ УМИСЛУ
за характером спрямованості |
за умовами виникнення
|
- визначений (невизначений) конкретизований (неконкретизований) допускається ряд наслідків
- альтернативний (два і більше наслідків, кожен з яких особа бажає) |
заздалегідь обдуманий (момент виникнення умислу віддалений проміжком часу від моменту його реалізації
такий, що раптово виник (реалізація відбувається практично зразу ж після виникнення) побачив – вчинив - афектований – виникає внаслідок сильного душевного хвилювання, яке викликане неправомірними діями (ст. 116 КК)
|
19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
А) Необережність як форма вини внормована ст. 25 КК – поділяється на
ВИДИ
злочинна самовпевненість ч.2 ст. 25 |
злочинна недбалість ч. 3 ст. 25 |
якщо особа передбачала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності) але легковажно розраховувала на їх відвернення |
якщо особа не передбачала можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити |
Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу
за інтелектуальною ознакою
|
за вольовою ознакою |
||
при непрямому умислі |
при злочинній самовпевненості |
при непрямому умислі |
при злочинній самовпевненості
|
передбачення носить конкретний характер, тт. особа усвідомлює настання злочинних наслідків |
передбачення є абстрактним, особа майже впевнена, що наслідки не настануть (він для цього буде робити все) |
не бажає наслідків, але припускає їх настання
(розраховує на «авось») |
не хоче їх і самовпевнено намагається їх попередити
(покладаючись на конкретні обставини – досвід, вміння, професійність тощо) |
Б) Випадок (казус) має місце коли наслідки, що настали, перебувають у причинному зв’язку з дією (бездіяльністю) особи, яка однак не тільки не передбачала можливості їх настання, а і не могла їх передбачити (виключає вину)
Випадок слід відрізняти від такого виду необережності як недбалість – при випадку відсутній суб’єктивний критерій (можливість передбачення сусп.-небезп. наслідків). Неможливість передбачення сусп.-небезп. наслідків може бути зумовлена різними причинами: відсутність необхідних знань, досвіду, слабкі розумові здібності, хвороба, обстановка тощо. Це так зване невинне заподіяння шкоди.
20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
внормована ч.2 ст. 25 КК і визначається через особливості
інтелектуальних та вольових ознак
коли особа коли особа
злочинна передбачала можливість не бажала настання наслідків
самовпев-ть (абстрактну) легковажно розраховувала
настання сусп.-небезп. їх відвернути, сподіваючись
наслідків на конкретні обставини
(допомогу ін. людей тощо)
Щодо усвідомлення (яке характеризує інтелектуальну ознаку злочинної самовпевненості), у винної особи відсутнє, інтелектуальна ознака самовпевненості в момент усвідомлення – це не позитивне усвідомлення фактичних обставин, суспільної небезпеки діяння, а обов’язок і можливість такого усвідомлення.
Відмінність злочинної самовпевненості від злочинної недбалості проявляється і в інтелектуальній і у вольовій ознаках.
Значення вини
Вина є критерієм відмежування злочинних діянь від незлочинних.
Крим. відповідальності підлягає лише винна особа (тт. така, що вчинила злочин умисно чи з необережності)
Вина впливає на кваліфікацію вчинених діянь (див.ч.1 ст.115 – ст. 119 КК)
Вина є критерієм поділу злочинів на - умисні (їх є 2/3) і необережні (десь 1/3)
Різновиди форм і видів вини певною мірою враховуються при стадіях вчинення злочину (так, замах на вчинення злочину вчиняється лише з прямим умислом; при вчиненні злочину у співучасті – організатор діє тільки з прямим умислом).
Значення поділу умислу на прямий і непрямий
Для кваліфікації злочинів і індивідуалізації
з формальним складом злочин вчиняється лише з прямим умислом
прямий умисел є більш небезпечним ніж непрямий
2.Непрямий умисел є пограничним психічним відношенням, що відрізняє умисну форму вини від необережної, зокрема злочинної самовпевненості.
3. Для відмежування замаху на вчинення злочину від закінченого злочину, бо теорія крим. права і судова практика обмежують можливість замаху лише колом злочинів з прямим умислом.
4. Для індивідуалізації покарання.