- •Передмова
- •Від редактора
- •§1. Фактори впливу на розвиток фольклору та його етнічні особливості
- •§2. Фольклор та фольклористика
- •§3. Усна народна творчість і професійна художня література
- •§4. Періодизація фольклору
- •§5. Напрями та школи фольклористики
- •Література
- •§6. Дохристиянські вірування давніх слов´ян
- •§7. Християнство і його вплив на розвиток української народної словесності
- •Література
- •§8. Магія як найдавніший пласт народної творчості та її форми
- •§9. Давня праслов´янська міфологія
- •§10. Ритуально-міфологічна основа зимового циклу календарної обрядовості
- •§11. Жанри зимового циклу календарно-обрядової творчості
- •§12. Ритуально-міфологічна основа весняного циклу календарної обрядовості
- •§13. Жанри весняного циклу календарно-обрядової творчості
- •§14. Ритуально-міфологічна основа літнього циклу календарної обрядовості
- •§15. Жанри літнього циклу календарно-обрядової творчості
- •§16. Ритуально-міфологічна основа осіннього циклу календарної обрядовості
- •§17. Жанри осіннього циклу календарно-обрядової творчості
- •§18. Драматизовані календарно-обрядові дійства. Форми функціонування молодіжних громад
- •§19. Зв´язок жанрів календарно-обрядової творчості з художньою літературою та їх дослідження
- •Література
- •Розділ 5. Родинно-обрядова творчість
- •§20. Весільна обрядовість, її виникнення та становлення
- •§21. Весілля як драма. Його основні етапи та народнопісенний супровід
- •Зв´язок весільного обряду з іншими жанрами
- •§22. Народна обрядовість, пов´язана з народженням дитини
- •§23. Похоронна обрядовість
- •§24. Голосіння та їх жанрові різновиди
- •§25. Обряди, пов´язані з будівництвом дому та новосіллям
- •§26. Зв´язок жанрів родинно-обрядової творчості з художньою літературою та їх дослідження
- •Література
- •Розділ 6. Героїчний епос
- •§27. Билини
- •§28. Думи
- •§29. Історичні пісні. Пісні-хроніки
- •§30. Зв´язок жанрів героїчного епосу з художньою літературою
- •§31. Українські народні балади, їх тематично-стильові особливості і поетика
- •§32. Дослідження жанру народної балади та його зв´язок з художньою літературою
- •Література
- •Розділ 8. Ліричні пісні
- •§33. Родинно-побутові пісні
- •§34. Суспільно-побутові пісні
- •Козацькі пісні
- •Чумацькі пісні
- •Ремісницькі пісні
- •Солдатські та рекрутські пісні
- •Жовнірські пісні
- •Бурлацькі пісні
- •Наймитські пісні
- •Жебрацькі пісні
- •Заробітчанські та робітничі пісні
- •Емігрантські пісні
- •Тюремно-каторжанські пісні
- •Групи суспільно-побутової лірики 20 ст.
- •§35. Танкові пісні
- •§36. Пісні літературного походження
- •§37. Романси
- •§38. Зв´язок жанрів пісенної лірики з художньою літературою та їх дослідження
- •Література
- •Розділ 9. Казкова проза
- •§39. Художньо-стильові особливості казкового епосу
- •§40. Культово-анімістичні (міфологічні) казки. Звіриний епос
- •§41. Чарівні (героїчні) казки
- •§42. Соціально-побутові казки, анекдоти та небилиці
- •§43. Притчі
- •§44. Зв´язок народної казкової прози з художньою літературою, збирання та дослідження казкового епосу
- •Література
- •Розділ 10. Історична проза
- •§45. Легенди Легенда як жанр народної словесності, її художня природа
- •Коротка характеристика тематичних груп легенд
- •Коротка характеристика тематичних груп легенд (продовження)
- •Легендарний ліро-епос. Старцівські пісні
- •§46. Перекази
- •§47. Народні оповідання. Бувальщини
- •§48. Поетика жанрів неказкової прози, їх зв´язок з художньою літературою та дослідження
- •Література
- •§49. Художня природа, жанрові різновиди та класифікація народних паремій
- •§50. Поетика малих жанрів фольклору
- •§51. Історичний розвиток паремій, їх зв´язок з писемною літературою та дослідження
- •§52. Загадки
- •Розділ 12. Дитячий фольклор
- •§53. Колискові пісні
- •§54. Забавлянки
- •§55. Жанри, які перейшли в дитячий фольклор із загальної народної творчості
- •§56. Жанри, що виникли в дитячому середовищі. Дитяча пареміографія
- •§57. Зв´язок дитячого фольклору з художньою літературою та його дослідження
Тюремно-каторжанські пісні
Майже водночас із еміграцією українців на захід відбувалась інша еміґрація — на схід. Вона мала принципово інші причини — політичні, і носила насильницький характер. Масове примусове виселення українців з етнічних земель у Сибір, північні та східні регіони Росії на заслання та тюрми породило в українському фольклорі тюремно-каторжанські пісні. Власне це було продовженням розвитку жанрового різновиду лірики, започаткованого ще у 17—18 ст. (мається на увазі пісні про тюремне життя ватажків гайдамацько-опришківських рухів, їхню втечу з каторги і т. п.). Політичні утиски і переслідування національно свідомих українців з боку уряду царської Росії, а пізніше масові арешти 20 ст. спричинили нову хвилю розвитку тюремно-політичних (в´язнично-таборових) пісень.
Оскільки заслані на каторгу політв´язні представляли в основному інтеліґенцію, то ці пісні споріднені з авторською творчістю. Серед них побутували й покладені на музику тексти поезій П. Грабовського, І. Франка, але є й анонімні твори. Вони істотно відрізняються від поширених у російському фольклорі тюремних пісень, створених у криміногенному середовищі бандитським жаргоном, де відверто з сарказмом злочинці вихваляються у скоєних злочинах, згадують при-вольне життя на свободі і погрожують помститися винуватцям їхнього ув´язнення (таких пісень українською мовою взагалі нема). Тюремні пісні в українському фольклорі є групою суспільно-побутової лірики, в якій окрім описів важкої тюремної недолі, каторжної праці, нелюдських знущань, домінують виразні патріотичні мотиви. Туга за домівкою, віддаленість від рідної землі переплітається з мотивом розлуки з побратимами, звучать звертання до молодих борців продовжити розпочату спільну справу. Ці пісні побутували не лише серед в´язнів, а й серед національно свідомих людей на волі (звичайно, приховано).
Групи суспільно-побутової лірики 20 ст.
Нова радянська дійсність витворила ще одну групу суспільно-побутової лірики — колгоспні пісні. Насаджувана радянська ідеологія відобразилась у фольклорі в темах прославлення колективізації, електрифікації села, оспівання праці на благо радянської батьківщини. У цих піснях провідні мотиви трудових буднів:
У колгоспах і радгоспах, в лісосіці й шахті — Всюди наші славні люди на трудовій вахті...;
соцзмагання: Ми в роботі на гербів будемо рівнятись, За високі урожаї будемо змагатись;
п´ятирічок: Збиралися лісоруби в глибокі затоки.
Виконають п´ятирічку за чотири роки.
Навіть у тему кохання вплітаються реалії радянської дійсності:
Звила я віночок з колгоспного проса, Мене хлопці люблять — я чорноволоса. Як би мене, мамко, хлопці не любили, Коли мою ланку в газеті хвалили.
Подекуди колгоспна лексика настільки пронизує ці пісні, що вони набирають пародійного звучання:
Кажуть люди, кажуть, Чуєш, чорнобрива, Беруть мене хлопці
Що я файна дівка, Ти поправді файна. Першою у танці,
Аяв нашім селі, гоя-гой! Будеш пасувати, гоя-гой! Бо я у колгоспі, гоя-гой!
Краща бригадирка! До мого комбайна! Перша на ділянці!
Але крім відображення планомірно впроваджуваної радянською ідеологією пропаганди, в українському фольклорі є ряд народних сатиричних співанок про колгоспну дійсність, якою її бачили селяни:
У колгоспі добре жить — Один робить — сім лежить;
чи про тодішні побутові умови:
Батьку Сталін, дай нам мила, Бо вже воші мають крила.
Подібною до колгоспної є пісенність будзагонів про трудові будні на радянських новобудовах (Дніпрогес, БАМ та ін.). Такі тексти не закорінені у народній традиції, у багатьох випадках створені штучно на вимогу часу (точніше, пануючої ідеології). Тому вони не набувають поширення і невдовзі зовсім зникають з побутування.
Серед сучаних явищ в усній творчості можна помітити тенденцію виникнення студентських пісень (з усіма атрибутами студентського життя, вкрапленнями студентського жаргону). Досить чітко окресленою є й група туристських пісень, що творяться у середовищі українських бардів (яких можна умовно вважати модифікованим типом народних співців), а потім побутують анонімно, як народні. Можна виділити й групу скаутських пісень, зокрема пластунських, які мають усі ознаки народних. Однак ці групи суспільної лірики фольклористичною наукою на даний час не досліджуються.
Отже, суспільно-побутова пісенність, яка виникла у 15—16 ст., продовжила розвиток жанру ліричної пісні на основі давнішої календарної та родино-обрядової творчості. Кожна із суспільних груп творила пісні, породжені явищами свого соціального середовища, а тому цей жанровий різновид народної творчості є художнім осмисленням історії, життя і побуту в різні епохи різними верствами населення. Оскільки теми і проблеми, заторкнуті в них, не стосувалися широкого загалу, вони не набули масового побутування, а тому й не поширені такою мірою, як родинно-побутова лірика. Поетика суспільно-побутових пісень не відрізняється від поетики інших ліричних пісень.