Економіка перехідного періоду

Зміст, чинники і типи перехідної економіки

За сучасних умов перехідні процеси в суспільстві розглядаються у контексті трьох основних аспектів:

— перехідні процеси у розвинутих капіталістичних країнах;

— перехідні процеси у країнах, що розвиваються;

— перехідні процеси у постсоціалістичних країнах.

Важливо зазначити, що матеріальною основою перехідних станів (є, з одного боку, зміна домінуючого фактора виробництва, з іншого — зміна характеру відносин між людьми.

Головний зміст перехідного періоду — це зміни в економіці.

Риси перехідної економіки.

1) особливий характер неврівноваженості перехідної економіки.

2) альтернативний характер перехідної економіки. Це означає, що перехідна економіка повинна обов’язково перейти до нового стану, 3) особливий характер суперечностей у перехідній економіці.; 4) наявність у перехідній економіці особливих — перехідних економічних форм 5) історичність перехідної економіки.

Чинники

природно-кліматичні, виробничо-економічні, соціокультурні.

Природно-кліматичні фактори пов’язані з природним базисом суспільства: географічним розташуванням країни,

До виробничо-економічних факторів належать засоби виробництва, технологічні досягнення,

Соціокультурні фактори характеризують переважно духовний аспект життєдіяльності людей.

Типи перехідної економіки.:локальний і глобальний; за характером перехідних процесів — природно-еволюційний та реформаторсько-еволюційний.

Локальна перехідна економіка дає уявлення про характер перехідних процесів на обмеженому територіальному просторі — в окремій країні чи певному регіоні.

Глобальна перехідна економіка характеризує єдиний процес змін у масштабах усього світового господарства чи у межах певної цивілізації.

Природно-еволюційний тип перехідної економіки відображає природну ходу еволюції економічних систем.природно-еволюційного типу перехідної економіки, який передбачає об’єктивний “самоплив” перехідних процесів.

Реформаторсько-еволюційний тип характеризується певним свідомим регулюванням перехідних процесів з боку суспільства.

МОДЕЛІ

виділяти дві моделі перехідного періоду - традиційну перехідну економіку і перехідну економіку нового типу.

Перша модель - це економічна система, що перебуває у стані переходу від натурального господарства до ринкової економіки.

Перехідну економіку нового типу - другу модель . Цю економічну систему відрізняє, по-перше, те, що вона виникає внаслідок ринкової трансформації командної економіки, формується у тих країнах, де була ринкова економіка зі значним централізованим регулюванням.

Соціально-економічні перетворення у країнах Центральної та Східної Європи

Загальна характеристика

Країни Східної та Центральної Європи в 1990—1991 pp.

- провели лібералізацію цін.

-відміна контролю держави над цінами на абсолютну більшість сільськогосподарської і промислової продукції та послуги.

- створення ефективної системи кредитування провели реформування бюджетної, банківської та податкової систем.

–провели приватизацію державних підприємств і започаткували розвиток приватного сектору.

Угорщина.

- Раніше за інших у східноєвропейському регіоні реформи в напрямі до ринкового соціалізму

-формування ринку чинників виробництва, цінних паперів, іноземної валюти.

-Зросла частка приватного капіталу.

- У промисловості дозволили приватні господарства і фірми з наймом робочої сили

-значного поширення набрали господарсько-трудові товариства

-формувався ринок цінних паперів і акціонерний капітал.

-дозволяли випускати облігації й акції,

-дозволено здійснювати емісію облігацій та акцій.

-розширювався приватний сектор у сільськогосподарському виробництві, збільшувалося і кооперативне господарство.

-скорочувалася частка державних підприємств,

-провели лібералізацію цін

- Антиінфляційна політика принесла відчутні результати: значний приплив іноземного капіталу, прогресивні ринкові перетворення, ефективні заходи проти неперспективних підприємств.

-. набрав чинності Закон про банкрутство.

-Сформувалася інфраструктура ринку з банків, бірж, інвестиційних фондів

-внутрішньої конвертованості форінта,

-банківську й податкову систему наближено до норм,

-. Збільшився приплив іноземного капіталу,

Труднощі,

-скорочувався обсяг інвестицій.

-Перед промисловими підприємствами постала проблема неплатежів і вони опинилися на межі банкрутства.

-Дефіцит торгового і платіжного балансів

-виробництва аграрної продукції після ліквідації сільгоспкооперативів скоротився

-Зростало безробіття,

Польща.

- було застосовано "шокову терапію"

-відпустили ціни на 90 % видів продукції та послуг.

-Держава максимально усунулася від втручання в економічні процеси. ---Наростання негативних явищ в економіці

-скорочення промислового виробництва,

-труднощі з реалізацією сільськогосподарської продукції,

-збільшення безробіття (),

-зниження реальних доходів населення великою зовнішньою заборгованістю,

-підвищили ставку процента за кредит.

-Уряд дозволяв використання вексельного обігу і надання підприємствам банківських кредитів під заставу

-Політику приватизації

-було апробовано кілька форм приватизації:

.

Чехословаччина

-ростання національного доходу

-відбулися події, які дістали назву "оксамитової" або "ніжної" революції.

-Унаслідок її до влади прийшов новий уряд, що взяв курс на радикальний перехід до ринкових відносин, основаних на плюралізмі форм власності і монетаристській концепції.

-Розширенню приватного сектора

-денаціоналізації народного господарства

-мала приватизація

- "Мала" і "велика" приватизація супроводжувалися наростанням розбалансованості народного господарства і збільшенням безробіття

-Уряд ЧСФР проводив цілеспрямовану грошово-кредитну політику.

-Низькою залишалася і ставка процента за кредит

-Ціни в ЧСФР лібералізували за методом "шокової терапії"

-зберігався і рівень реальної заробітної плати.

-Невисокими були податки,.

-Меншим порівняно з іншими постсоціалістичними країнами був спад інвестицій, промислового і сільськогосподарського виробництва.

Можна констатувати, що основними складовими успіху реформ у Чехії були: а) вагомий економічний потенціал, якого досягла країна; б) на відміну від інших країн Східної Європи, ринкові реформи в Чехії проводилися в умовах політичної злагоди і без урядових криз; в) упевнена, спокійна і передбачлива політика уряду, який враховував специфічні умови своєї країни і не прагнув бездумно відкидати все, що пов'язане з минулим.

Югославія.

-Було взято курс на підвищення самостійності республік, необхідність створення системи самоуправлінського планування.

-вільне ціноутворення без державного контролю за цінами.

-Появився дефіцит зовнішньоторгового і платіжного балансів,

-зросла зовнішня заборгованість.

-Виникли диспропорції регіонального і галузевого характеру.

-уряд вжив ряд заходів боротьби з інфляцією, яка в 1989 р. за показниками зростання роздрібних цін становила 2665 %, а саме: а) заморожування заробітної плати при збереженні вільного ціноутворення; б) лібералізацію значної частини імпорту; в) введення конвертованого динара шляхом його деномінації

-Вжиті урядом А. Маркевича заходи дали позитивні результати. У квітні 1991 р. призупинилося зростання цін, спостерігалося деяке пожвавлення у виробництві.

Румунія.

-Початок процесу реформ у країні пов'язують із вжитими урядом у 1989 р. заходами для удосконалення фінансово-економічного механізму країни.

-Увагу було приділено питанням господарського розрахунку, самофінансуванню, робітничому самоуправлінню. ,

-реформи сприяли збільшенню національного доходу

-зросла відповідальність органів управління в центрі і на місцях за економічну та соціальну діяльність.

-зумовили спад національного доходу

-перекачування ресурсів із виробництва в соціальну сферу,

-змінювалася роль центральних органів управління:.

- Було підвищено на 40 % закупівельні і заготівельні ціни на сільськогосподарську продукцію..

-Лібералізація цін у Румунії в 1990 р. призвела до зростання їх на продовольчі товари

-Виробництво і споживчий ринок вдалося зберегти майже виключно за рахунок припливу зовнішніх кредитів,.

-Структурна криза зачепила як галузі важкої промисловості, що залежали від імпортних ресурсів, так і харчову промисловість. приватного сектору економіки у ВНП становила близько 30 %.

Болгарія.

- проведення ринкових реформ.

- уряд поєднував елементи прискореного ("шокового") варіанта економічних реформ з поступовим.

- Головне в ухваленій антикризовій програмі — перехід від централізованого управління та планування до економічних відносин, основаних на множинності різних форм власності та господарювання. –

-Передбачали лібералізацію цін проводити поступово, поєднуючи вільне ціноутворення із заходами держави для контролю за інфляцією. –

-Планували економію державного бюджету

-скорочення імпорту та збільшення експорту,

-було вироблено курс на державну допомогу деяким галузям та підприємствам, насамперед підприємствам харчової і легкої промисловості,

-Повільніше, ніж в інших країнах Східної Європи, відбувався процес приватизації.

-Незначними були і зарубіжні інвестиції.