Становлення сист.Регульован капіталізму і держ соціалізму Ататизм-втручання в економ держ

Основні риси:

-під час 1 світової війни зазнали втрати

-кризове становище

- концентрація сили на військ,монетаризація економіки

-посилення ролі держави

-поширювався взаємозв’язок між країнами

Періоди

1924-29-стабілізація

29-33-світова економічна криза

34-39-після кризовий

Доктрини:соц.-комун,соціалізм

Теорія Сміта «невтручання держави»

Концепція Кейнса «втручання держави»

США-лідер світової екон.

- Виконання контрактів на постачання зброї сприяло прискореному промисловому розвитку

- поставки продовольства зумовили в країні різке підвищення рівня сільськогосподарського виробництв

- зріз американський експорт

- конверсія промисловості

- підтримувалася досить висока господарська кон´юнктура завдяки активній державній допомозі американських приватних компаній

- зростання й активізація виробництва.

- Криза 1920—1921 pp., яка розпочалася у військовій промисловості, швидко поширилася і на цивільне господарство.

- розвиток нових галузей

- 1929—1933 pp. Криза розпочалася в Нью-Йорку з краху на фондовій біржі й охопила банківську систему, промисловість та сільське господарство

Реформи:

-Гувера(поч30р):пол..протекціонізму,підтримання держави,банків,вел.підприємств,корпорацій(держ.кредитування)

-курс Рузвельта

-держ.регулювання ринкових відносин

-рефор проводилася в 2 етапи:оздоб.банків системи,вироб зовн торгів,соц. Орієнтація держ

Англія

-торговий застій

-втрати позицій на ринку капіталу

-розвиток галузей:суднобуд.,текстильна промисловість,машини,виробн..товарів розкоші

- відтік капіталу

-ревальвація фунта

1925р.-повернення золотого стандарта

1931-девальвація

Пол.протекціонізма

Підвищен прямих і непрямих податків

Екон.політика

-перехід до мирної економіки

-послаб втруч держ економ

-випуск паперових грошей

Франція

-зростання галузей

-пол держ субсидіювання

-значен вплив фор фашизму

-обмеж влади держ капіт

- децентралізація цент банку

- регулювання цін на с/г прод

-скороч роб тижня

-контроль за валют операціями

Українські вчені

Вернадський

- Учений зробив усебічний аналіз національних, індивідуальних, регіональних та інших видів потреб, розкрив їх залежність й об´єктивний характер. Він довів, що суспільство повинно не протистояти, а сприяти задоволенню потреб

- Властивість речі задовольняти потребу І. Вернадський називав гідністю, що створюється працею. Задоволення потреби іншої особи або сприяння цьому називається послугою. Відношення між потребами при взаємному їх задоволенні утворює цінність.

Праця, на його думку, є джерелом багатства, вона завжди продуктивна. Праця і капітал - єдині чинники виробництва. Учений зазначав, що "капітал взагалі має здатність до постійного збільшення". Він вважав, що "одна із важливих умов кожної галузі промисловості, без сумніву, полягає в капіталі неречовому (духовному)".

- Український економіст розглянув співвідношення потреб і праці, закон обігу або обміну, ціни і торгівлі, прибутковість, зарплати, народний (національний) дохід та інші економічні категорії. Обмін, на його думку, - це сукупність попиту і пропозиції, заробіток залежить від співвідношення праці та капіталу.

- До речі, в зарплату він включав і ту частину, що йде на розвиток сім´ї, її духовність. Тому зарплата, писав І. Вернадський, визначається рівнем розвитку суспільства.

- під господарством І. Вернадський розумів систему економічної діяльності, важливим рушієм якої є суперництво

- стояв на позиціях вільного підприємництва з усіма його вартісними, фінансовими і ринковими атрибутами

- відстоював вільний розвиток усіх сфер економіки

- I. Вернадський твердив, що праця є "головним і єдиним джерелом багатства".

- Він розумів, що зростання машинного виробництва веде не до звуження, а до розширення ринку

- Він уважав, що вартість визначається працею, розрізняв вартість і споживну вартість, розумів роль праці в опосередкуванні зв´язків людини з природою, а також відносини між людьми.

Учений не погоджувався із суб´єктивними визначеннями ціни і вартості. "Цінність, - писав він, - не зміниться від нашого міркування або від нашого розуміння, вона закладена в природі наших відносин і у властивостях речей

Слуцький Євген Євгенович (1880 -1948) – видатний український економіст, математик і статистик. Методологічною новизною його праць є:

• комплексна характеристика теорії витрат виробництва у поєднанні з концепцією попиту і пропозиції;

• дослідження логічної взаємозалежності методів еконо¬мічної науки і методів психології;

• він є одним із засновників нової науки, що вивчає принципи раціональної діяльності людей, їх використання в економічних дослідженнях;

• він комплексно обгрунтував взаємозалежність категорій «цінності» та «корисності»;

• розвиваючи теорію цінності, він намагався звільнити її з-під залежності від психологічних тлумачень.

. Він запровадив у науковий обіг поняття «рівноважного стану бюджету споживачів та його стійкості».

Балудянський

-Державне господарство ґрунтується на трьох системах: перша з яких виражає багатство народу в грошах, друга - у неперероблених плодах землі, а третя - у міновій вартості всіх виробів

- гроші як основне знаряддя торгівлі та міра всіх цінностей становлять головне багатство народу

- основне правило полягає в прискоренні обігу грошей

- продуктивними називаються тільки ті класи, які добувають гроші

- уся кількість виробів дорівнює величині споживання

- міські жителі більше від сільських пов´язані з грошовими операціями

-". Основними критеріями ефективності економічно-господарської діяльності є торговельний баланс, порівняння імпорту й експорту

- Народне багатство, - полягає в нагромадженні продуктів продуктивної праці

- для будь-якого виробництва в сільському господарстві, в мануфактурі й торгівлі потрібні: 1) праця; 2) капітал; 3) земля

- схарактеризував суть, частини і функціонування капіталу в народному господарстві

- складовими ціни є зарплата, прибуток на капітал і земельна рента.

Туган-Барановський

Праці

1.Промислові кризи в сучасній Англії

2.Російська фабрика в минулому та су­часності

3.Теоретичні засади марксизму

4.Соціальні засади кооперації

5. Політична економія. Популярний курс

- теорія періодичних криз

- дуалістична теорія вартості, яка базується на критиці трудових теорій Давида Рікардо і Карла Маркса

- започаткував застосування системного аналізу народного господарства

- випередив на десятки років Дж. Кейнса в розробці теорії економічних циклів

- оєднав неокласичний та маржиналістський підходи до розв’язання проблеми ціни та цінності;

- сформулював закон («теорему цінності»)

- зробив значний внесок в розвиток економічного інституціоналізму;

- розробив теорії людських потреб і змістовної мотивації працівників.

- Теорія економічної кон´юнктури

- соціальна теорія розподілу

- три джерела виникнення земельної ренти:

1) відмінність земельних ділянок за місцем їх розташування;

2) дія закону спадної продуктивності землеробської праці або спадної продуктивності наступних витрат у землеробстві

3) відмінність земельних ділянок за родючістю.

- Розробка теорії кооперації

Сергія Подолинського. 

-Першим застосував навчання Маркса до сонкретной дійсності.

- Показав, що капіталізм уже не тільки є в Росії, не тільки є прогресивним у порівнянні з феодалізмом, але і буде історично минущим 

-Супротивник приватної власності як основи капіталізму. 

-Аналіз протиріч між розвитком продуктивних сил і їхньою безглуздою витратою при капіталізмі. 

-Популяризовал навчання Маркса

- праця, із природно - наукової точки зору нібито доводить невідворотність соціалізму.

-«закон Подолинського»

.

Навроцкий

 - перший досліджував эк. Галичини і причини збідніння народу в період твердження отут капіталізму. 

-відстежив консолідацію земель у магнатів. 

-Виступав проти пережитків феодалізму, колонізаторської австрийск. податкової системи. 

-Проблеми експлуатації аналізував з позицій трудової теорії.

Іван Франко

-аналізує феодальні відносини й історію пограбування селян, що після австрійської реформи утратили можливість користатися даровими лісами і пасовищами, а обов'язок викупити землю їх розорила.

- Вважає частнуб власність причинної соціальної нерівності 

- Вважав ПЭК. »безумовно найважливішої з наук» 

- Перемогу соціалізму вважав невідворотної (

погляди М. Зибера. 

-. Заперечував погляди народників і »особливий шлях» Росії; 

-показував, що эк. Росії розвивається по об'єктивних законах

Мих.Драгоманова. 

-Писав про гальмуючу ролі самодержавства, 

-виступав проти русифікації, стороник возз'єднання з Західною Україною. 

-На відміну від народників, не тільки не заперечував для Росії капіталістичний шлях, але вважав, що він розів'є продуктивні сили. 

-Сприяв популяризації праць західних економістів  і створенню популярного курсу ПЭК. 

-Вважав соціалізм більш прогресивним ладом, але заперечував диктатуру пролетаріату. 

- був ідеологом дрібної буржуазії.