Наказовий спосіб

Наказовий спосіб в англійській мові, як і в українській, виражає прохання, наказ, пораду, запрошення, заборону тощо.

Стверджувальна форма наказового способу для 2-ї особи однини і множини збігається з основою інфінітива.

to write — Write! (Пиши! Пишіть!)

to come in — Come in! (Увійди! Увійдіть!)

Заперечна форма наказового способу утворюється з допоміжного дієслова do, заперечної частки not і основи інфінітива відмінюваного дієслова. У розмовній мові вживають стягнену форму допоміжного дієслова з часткоюnot — don't.

Don't be late! (Do not be late!) (He запізнюйся!)

Don't do it! (Do not do it!) (He роби цього!)

Don't wait for me! (Do not wait for me!) (He чекай мене!)

В англійській мові та сама форма наказового способу вживається як для однини, так і для множини 2-ї особи. Вона відповідає двом українським формам: однині і множині (у тому числі і ввічливій формі звертання).

Switch on the light, Pete!

Петро, ввімкни світло! (однина)

And now, children, listen to me.

А тепер, діти, послухайте (множина).

Come in, please.

Увійдіть, будь ласка (ввічлива форма).

У реченнях з дієсловом у наказовому способі підмет, як правило, відсутній. Часто при дієслові вживається пряме звертання.

Come here. Take a seat, please.

Соmе along, Nick!

Підмет you іноді вживається, щоб надати висловлюванню емоційного забарвлення (роздратування, суворе попередження і т. п.).

You mind your own business!

У заперечній формі в цьому разі займенник you звичайно стоїть після don't.

And don't you forget it! 

And don't you dare to do that again!

У стверджувальній формі, щоб виразити настійне прохання, може вживатися допоміжне дієслово to do, яке стоїть перед основним дієсловом.

Do come tomorrow! (Обов'язково приходь завтра!)

Для пом'якшення наказу, для вираження ввічливого прохання або запрошення з наказовим способом вживається слово please (на початку або в кінці речення) або короткі запитання will you? won't you?в кінці речення.

Open the window, please!

Please give me the book. 

Help me with this task, will you?

Have a cup of tea, won't you?

З цією метою вживається частка just на початку речення, часто у сполученні з коротким запитаннямwill you? в кінці речення.

Just come here for a minute, will you?

Іноді just на початку наказового речення вживають для того, щоб звернути особливу увагу на щось:

Just look at him! (Ви тільки на нього погляньте!)

Наказовий спосіб у 1-й і 3-й особі має значення спонукання; форми його утворюються з допоміжного дієслова let і основи інфінітива відмінюваного дієслова.

Особа (особи), до якої звернено спонукання до дії, у цьому випадку виражається особовим займенником в об'єктному відмінку (рідше — іменником у загальному відмінку), який ставиться між допоміжним і відмінюваним дієсловами.

Let her go home at once. (Нехай вона зараз же йде додому.)

Let them stay here.

Let me see. (Дайте подумати.)

У 1-й особі множини замість let us звичайно вживається скорочення let's.

Let's go. (Ходім. Ходімте.)

Let's go to the cinema.

Let's do the exercise together.

Наказовий спосіб у 3-й особі перекладається на українську мову за допомогою частки нехай.

Let him bring the book. (Нехай він принесе книжку.)

Заперечну форму 1-ї і 3-ї особи утворюють, ставлячи don't (do not) перед допоміжним дієсловом, або за допомогою заперечної частки not, але без допоміжного дієслова to do.

Don't let us argue about it.

Let us not argue about it

Прийменник

Прийменник — це службове слово, яке виражає різні відношення іменників або його еквівалентів (займенників-іменників, герундія) до інших слів у реченні (іменників, прикметників, дієслів).

Прийменники можуть виражати конкретні відношення простору і часу: on the table — на столі, at six o'clock — о 6-й годині. Вони можуть також мати різні абстрактні значення: причини, мети, змісту і т. п. Англійські прийменники можуть виражати абстрактні відношення, які в інших мовах, наприклад, в українській, виражаються за допомогою відмінків (відмінкові відношення): the price of the ticket — ціна квитка (родовий відмінок); to write with a pen — писати ручкою (орудний відмінок). Детальніше про відмінки читайте тут.

Багато прийменників в англійській мові багатозначні і можуть виражати як конкретні, так і абстрактні значення, наприклад:

The book is on the shelf (місце).

I'll come on Sunday (час).

I'm going to make a report on English literature (зміст).

За формою прийменники поділяються на такі групи:

• прості або первинні: at, in, by, for, with, to та ін.

• похідні і складні: before, behind, across, outside, inside, upon, during, considering, regardingта ін.

• складені: because of, instead of, out of, according to, in front of, from behind та ін.

Прийменники можуть збігатися за формою з прислівниками, відокремленими суфіксами і сполучниками.

Прийменники завжди вживаються в реченні у сполученні з іменниками, займенниками-іменниками, прикметниками або герундієм, утворюючи різні члени речення: означення, обставину, прийменниковий додаток.

Wait for me at the bus-stop!

(for me — прийменниковий додаток; at the bus-stop — обставина місця)

Для англійської мови характерні такі два випадки вживання прийменників:

• Прийменник і наступне за ним слово утворюють прийменниковий зворот, який виконує функцію означення або обставини. Вибір прийменника в таких зворотах залежить від змісту.

This is a story about the discovery of America.

Put the book on the shelf.

• Прийменник і наступне за ним слово утворюють прийменниковий додаток. Вживання прийменників залежить від дієслова або прикметника.

Thank you for coming (to thank for).

It depends on you (to depend on).

What are you laughing at? (to laugh at).

Ann is very good at arithmetic (to be good ai).

Прийменники в реченні, як правило, не мають наголосу і ставляться звичайно перед іменником або його еквівалентом, до якого вони відносяться, причому означення і артиклі стоять між прийменником та іменником.

На відміну від української мови, прийменники в англійській мові можуть стояти також і після слова, до якого вони відносяться, або в кінці речення:

• у запитаннях, які починаються словами which, what, who(m), коли прийменник відноситься до одного з цих слів або до слова, означенням якого воно є; прийменник може в цьому випадку стояти і перед питальним займенником, але цей стан не властивий розмовній мові:

What street do you live in? (In what street do you live?)

Who is she talking to?

What are they laughing at?

What town do you come from?

• у підрядних реченнях, зокрема в деяких типах безсполучникових підрядних:

This is the book I was telling you about.

What's the music you are listening to?

I don't understand what you are talking about.

Таке вживання прийменників характерне для розмовної мови.

• після означення, вираженого інфінітивом:

There's some paper for you to write on.

I've got many things to see to.

• у реченні з дієсловом-присудком у пасивному стані:

The teacher has been sent for.

This film is very much spoken about.

You'll be laughed at if you behave in such a way.

Оскільки в англійській мові майже відсутні відмінки іменників, прийменники, поряд з порядком слів, є одним з основних засобів вираження відмінкових відношень. Для цього вживаються переважно прийменники of, by, for, to і with. Детальніше про відмінки читайте тут.