5. Дієприкметник

Дієприкметник — це неособова форма дієслова, яка поєднує в собі властивості дієслова, прикметника і прислівника. Дієприкметнику англійської мови відповідають в українській мові дієприкметник і дієприслівник. Форми дієприкметника показані в такій таблиці.

Форма дієприкметника	Неперехідні дієслова	Перехідні дієслова
	Active Voice	Active Voice	Passive Voice
Present Participle (дієприкметник теперішнього часу)	going	asking	being asked
Past Participle (дієприкметник минулого часу)	gone		asked
Perfect Participle (перфектнийдієприкметник)	having gone	having asked	having been asked

Present Participle Active (дієприкметник теперішнього часу активного стану) утворюється від основи інфінітива додаванням закінчення -ing: to stand — standing; to study — studying.

При утворенні Present Participle додержують таких орфографічних правил:

Дієслова, що закінчуються на німе е, опускають його при додаванні закінчення -ing:

to write — writing;

to hope —hoping

Дієслова, що закінчуються на одну приголосну букву, якій передує короткий наголошений голосний, подвоюють кінцеву приголосну:

to put — putting;

to run — running;

to forget—forgetting

Буква r подвоюється також і після довгого наголошеного голосного:

to refer — referring

Подвоєння не відбувається після ненаголошеного голосного:

to rocket — rocketing

Дієслова, що закінчуються на приголосну І з попередньою голосною, подвоюють її як після наголошеного, так і після ненаголошеного голосного:

to travel — travelling;

to control—controlling

у дієсловах to lie, to die, to tie при додаванні закінчення -ing буква і переходить в у:

die — dying;

lie — lying;

tie — tying

Past Participle (дієприкметник минулого часу) має тільки одну форму. Для правильних дієслів вона збігається із стверджувальною формою Past Indefinite Tense, тобто утворюється за допомогою закінчення -ed:

to work — worked;

to like — liked

Про правила вимови і написання форми Past Participle правильних дієслів дивіться тут.

Past Participle неправильних дієслів утворюється різними способами:

to write—written;

to cut — cut;

to make —made і т. д.

6.

§ 1. Особові займенники (The personal Pronouns)

1. Особові займенники мають два відмінки: називний і об'єктний.

Число	Особа	Називний відмінок	Об'єктний відмінок
Однина	1-а	I - я	me - мене, мені
	2-а	you - ти	you - тебе, тобі
	3-а	he - він she - вона it - воно (він, вона)	him - його, йому her - її, їй it - його, йому, її, їй
Множина	1-а	we - ми	us - нас, нам
	2-а	you - ви	you - вас, вам
	3-а	they - вони	them - їх, їм

I am speaking to him. Я розмовляю з ним.

Не is speaking to me. Він розмовляє зі мною.

You see them. Ви бачите їх.

They see you. Вони бачать вас.

2. Особові займенники в називному відмінку виконують функцію підмета:

I (he, she, we, you, they) went to school.

3. Особові займенники в об'єктному відмінку виконують функцію додатка. Після прийменників особові займенники вживаються лише у формі об'єктного відмінка. На українську мову об'єктний відмінок перекладається різними непрямими відмінками з прийменниками і без них.

Не gave me a red pen. Він дав мені червону ручку.

Не showed the book to her. Він показав їй книжку.

4. Займенник it замінює іменники — назви неістот, тварин, а також іменник baby немовля. На українську мову особовий займенник it залежно від роду відповідного іменника перекладається словами він, вона, воно:

The pencil is on the table. It is red.	Олівець на столі. Він червоний.
The bag is under the table. It is black.	Сумка під столом. Вона чорна.
The window is small. It is open.	Вікно маленьке. Воно відчинене.
The dog is eating. It is hungry.	Собака їсть. Він голодний.