Фінансові аспекти діяльності
Навіть найоптимальніша оргструктура й повне правове забезпечення служби безпеки самі по собі не приведуть до її ефективного функціонування, якщо вона не буде забезпечена відповідними ресурсами.
Серед них першочергове значення мають фінансові ресурси. Без фінансового забезпечення діяльності служби безпеки безглуздо взагалі говорити про її функціонування. Тим часом, на практиці ця істина іноді піддається «непотрібній» перевірці (несвоєчасна видача зарплати співробітникам, затримка з оплатою замовлення й тощо.), причому завжди з негативним результатом для підприємства.
Оскільки служба безпеки не вправі самостійно заробляти гроші шляхом укладання договорів з іншими клієнтами, саме на підприємстві лежить обов'язок фінансування її діяльності. Але це не означає, що керівництво служби безпеки повинне займати в цьому питанні пасивну позицію. Навпроти, обґрунтовані поточні й прогнозні оцінки у фінансових потребах служби безпеки й засновані на них точні розрахунки повинні стати правилом, а не виключенням. Фінансову політику служби безпеки визначають, зазвичай її керівники, але при цьому активну допомогу їм повинна надавати бухгалтерська служба.
У функції цієї служби входить:
табелювання та облік робочого часу;
нарахування зарплати, премій тощо;
облік виплат за різні послуги;
перерахування грошей;
видача співробітникам їх грошового отримання;
оплата рахунків тощо.
Оскільки керівники служби безпеки не є, як правило, фахівцями у фінансових питаннях, найбільш доцільно їм зосередити свою увагу на окремих ключових моментах.
По-перше, домагатися такого рівня мінімальної зарплати персоналу служби безпеки, щоб у нього не виникало бажання звільнятися (можна порекомендувати у зв'язку із цим установлювати в контрактах суму зарплати в іноземній валюті за курсом Національного банку на день його видачі).
По-друге, установити поетапне фінансування закуплених (придбаних) матеріально-технічних засобів, від найбільш необхідних (спецзасоби та спецтехніка) до менш необхідних (наприклад, канцелярські приналежності тощо).
Нарешті, раціонально й обґрунтовано використовувати гроші з фонду заохочення й матеріальної допомоги персоналу.
Питання кадрового забезпечення
Не менш важливе значення для керівників служби безпеки становить питання кадрового забезпечення її діяльності. Цю роботу умовно можна розділити на два етапи.
На першому етапі відбувається підбір кандидатів для роботи в службі безпеки, їхня перевірка, проходження ними спеціальної підготовки й стажування на посаді. Якщо в процесі перевірки встановлена придатність кандидата для роботи в службі безпеки, то його направляють на навчання в спеціалізовану освітню установу (за винятком осіб, що мають стаж роботи за основним профілем не менш трьох років). При цьому особлива увага звертається на наявність ліцензії в цієї установи і якість програми навчання. Після проходження спеціальної підготовки й одержання ліцензії співробітника підрозділу безпеки, доцільно організувати його стажування під керівництвом наставника на відповідній посаді (від 1 до 6 місяців) і лише після цього доручати самостійне виконання службових завдань.
Після зарахування співробітника на постійну роботу наступає етап закріплення його на роботі в службі безпеки. Він складається з підвищення його професійного рівня, проведення роботи зі зміцнення трудової дисципліни й законності, забезпечення правового й соціального захисту.
Відомо, що отримані спеціальні знання (навіть якщо вони глибокі) не завжди підкріплені відповідними вміннями й навичками. Тому закріпленню й удосконалюванню цих навичок у співробітників служби безпеки (при відсутності організованого навчання на підприємстві необхідно направляти їх на курси підвищення кваліфікації) слід приділяти особливу увагу.
Досить актуальними є також питання про дотримання трудової дисципліни й законності, зміцнення фізичного розвитку та здоров'я, духу колективізму.