
- •Питання/Відповіді до Державного екзамену з Цивільного права
- •Предмет, метод, принципи цивільного права.
- •Функції та система цивільного права.
- •4) В зависимости от направленности и целей возникновения гражданские правоотношения делятся на регулятивные и охранительные.
- •Поняття цивільної дієздатності фізичної особи, її зміст та види.
- •Визнання фізичної особи недієздатною та поновлення її в дієздатності.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.
- •Поняття, цілі та значення опіки та піклування.
- •Способи створення юридичної особи. Правоздатність та дієздатність юридичної особи.
- •Припинення юридичної особи з правонаступництвом.
- •Ліквідація юридичної особи.
- •Загальна характеристика підприємницьких товариств.
- •1) В зависимости от того, насколько свободно вращаются вещи в гражданском обороте, они могут быть подразделены на вещи полностью в обороте и вещи, ограниченные в обороте.
- •2) В зависимости от возможности перемещения вещей в пространстве, вещи могут быть подразделены на движимые и недвижимые.
- •3) В зависимости от характера использования потребительских качеств вещей их можно разделить на вещи потребляемые и непотребляемые.
- •4) В зависимости от способности вещей сохранять при дроблении свою сущность, они подразделяются на делимые и неделимые.
- •5) В зависимости от возможности индивидуализации вещей они делятся на индивидуально-определенные и определенные родовыми признаками.
- •6) В зависимости от хозяйственной значимости, вещи могут быть подразделены на главные и второстепенные.
- •Довіреність та її види. Строк дії та форма довіреності.
- •Поняття, ознаки та функції цивільно-правової відповідальності.
- •Умови настання цивільно-правової відповідальності.
- •Поняття, сутність та значення позовної давності. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •Поняття права власності та його зміст.
- •3) Право распоряжения заключается в юридической возможности собственника определять фактическую и юридическую судьбу вещи.
- •Підстави припинення права власності .
- •Речово-правові способи захисту права власності.
- •Зобов'язально-правові способи захисту права власності.
- •Поняття та підстави виникнення зобов'язань. Види зобов’язань.
- •Поняття і загальні принципи виконання зобов'язання.
- •Способи забезпечення належного виконання зобов’язань: поняття, загальні умови та види.
- •Поняття та підстави припинення зобов’язань.
- •Зміст цивільно-правового договору та правила його тлумачення.
- •5) Другие условия, которые прямо предусмотрены в законе.
- •Публічний договір, договір приєднання, попередній договір.
- •Загальна характеристика договору купівлі-продажу і його види. Елементи договору.
- •Договір дарування: поняття, елементи договору, зміст, заборона дарування.
- •Договір довічного утримання (догляду): поняття, елементи, зміст, форма.
- •Договір будівельного підряду: поняття, елементи, зміст.
- •Особливості договору будівельного підряду:
- •Договір про надання послуг: поняття, елементи, зміст.
- •Договір перевезення вантажу (поняття, елементи, суб'єкти, зміст), види договору.
- •Договір зберігання: поняття, елементи, зміст. Види зберігання.
- •Визначення страхування. Види та форми страхування.
- •Договір комісії (поняття, елементи, суб'єкти, зміст). Умови договору комісії.
- •Договір банківського вкладу (депозиту).
- •Договір факторингу (фінансування під поступку права грошової вимоги).
- •Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності та її види.
- •Договір комерційної концесії: поняття, елементи, суб'єкти, зміст, особливості предмета договору.
- •За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст.1132 цк України).
- •Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •Відшкодування шкоди, завданої злочином.
- •Відшкодування шкоди, завданої діяльністю, що створює підвищену небезпеку.
- •Право на спадкування. Усунення від права на спадкування.
- •Скасування та зміна заповіту. Визнання заповіту недійсним.
- •Особливі заповідальні розпорядження.
- •Особливості посвідчення та оголошення секретного заповіту.
- •Право на обов’язкову частку у спадщині.
- •Виконання заповіту. Повноваження виконавця заповіту.
- •Спадкування за законом. Черги спадкоємців.
- •Прийняття спадщини: поняття, способи здійснення, строки.
- •Відмова від спадщини: поняття, способи здійснення, строки.
- •Відумерлість спадщини. Порядок спадкування відумерлого майна.
- •Відповідальність спадкоємців по боргах спадкодавця. Задоволення вимог кредиторів.
- •Спадковий договір.
Відмова від спадщини: поняття, способи здійснення, строки.
Відмова від спадщини – це відмова сподкоємця від права на спадщину.
Спадкоємець за законом або за заповітом може відмовитися від прийняття спадщини протягом шести місяців строку після її відкриття.
Неповнолітня особа (віком від 14 до 18 років) може відмовитися від спадщини лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновителі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній чи недієздатній особі, лише з дозволу органів опіки та піклування.
Відмова від спадщини є безумовною і беззастережною. Спадкоємець за заповітом може відмовитися від своєї частки на користь іншого спадкоємця за заповітом, а спадкоємець за законом — на користь іншого спадкоємця за законом незалежно від його черги.
Відумерлість спадщини. Порядок спадкування відумерлого майна.
Відповідно до вимог ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Перехід відумерлої спадщини територіальної громади здійснюється лише на підставі судового рішення. До визнання спадщини відумерлою майно описується і охороняється відповідно до закону. Заходи щодо охорони майна вживаються нотаріусом за місцем відкриття спадщини, а у населених пунктах, де немає нотаріуса — відповідним органом місцевого самоврядування (селищні, сільські ради).
Рішення суду є єдиною підставою переходу майна у комунальну власність громади. Отже, територіальна громада набуває права власності на відумерле майно не в порядку права на спадкування, а на підставі судового рішення, яким воно визнано відумерлим.
Право на подання заяви про визнання спадщини відумерлою має орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а якщо місце проживання не відоме, то за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини. За відсутності нерухомого майна — за місцезнаходженням основної частини рухомого майна.
У разі наявності відомостей про відсутність спадкоємців нотаріус за зверненням територіальної громади або за своєю ініціативою, вживає заходів до охорони спадкового майна. Отже, за місцем відкриття спадщини нотаріус проводить опис спадщини, про що складає акт опису, до якого включається усе майно, що знаходиться в квартирі, будинку, іншому приміщенні. Якщо при описі надходять заяви заінтересованих осіб про належність їм окремих речей, цінностей, нотаріус має робити запис про це в акті опису і роз'яснити про їх право звернутися до суду про виключення такого майна із опису.
У населених пунктах, у яких немає нотаріуса, заходи щодо охорони спадкового майна вживають органи місцевого самоврядування.
Відповідальність спадкоємців по боргах спадкодавця. Задоволення вимог кредиторів.
У складі спадкового майна до спадкоємців переходять не тільки права (право власності на різноманітне майно, в тому. числі на будинок, гроші, предмети домашнього вжитку тощо, права вимоги до боржників спадкодавця), а й обов'язки. Спадкоємці несуть відповідальність за борги спадкодавця.
Законодавством України встановлено правило, що спадкоємець, який прийняв спадщину, а також держава, до якої перейшло спадкове майно, відповідають за борги, що обтяжують спадщину, лише в межах дійсної вартості спадкового майна (ст.556 ЦК України).
Кожний із спадкоємців відповідає за борги спадкодавця пропорційно одержаній частці спадкового майна.
Кредитори спадкодавця зобов'язані пред'явити свої претензії протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Якщо ж протягом цього строку претензії не було пред'явлено, кредитори втрачають належні їм права на вимоги (ст.557 ЦК України).
Претензії мають бути пред'явлені спадкоємцям, які прийняли спадщину, або виконавцеві заповіту за місцем відкриття спадщини. При відсутності зазначених осіб претензія може бути в той же строк пред'явлена до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини (ст.557 ЦК України).
Треба зазначити, що претензії пред'являються кредиторами протягом шести місяців з дня відкриття спадщини незалежно від строку настання права вимоги.