Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора ГПУ гос.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
762.88 Кб
Скачать
  1. Відмова від спадщини: поняття, способи здійснення, строки.

Відмова від спадщини – це відмова сподкоємця від права на спадщину.

Спадкоємець за законом або за заповітом може відмовитися від прийняття спадщини протягом шести місяців строку після її відкриття.

Неповнолітня особа (віком від 14 до 18 років) може відмовитися від спадщини лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновителі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній чи недієздатній особі, лише з дозволу органів опіки та піклування.

Відмова від спадщини є безумовною і беззастережною. Спадкоємець за заповітом може відмовитися від своєї частки на користь іншого спадкоємця за заповітом, а спадкоємець за законом — на користь іншого спадкоємця за законом незалежно від його черги.

  1. Відумерлість спадщини. Порядок спадкування відумерлого майна.

Відповідно до вимог ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Перехід відумерлої спадщини територіальної громади здійснюється лише на підставі судового рішення. До визнання спадщини відумерлою майно описується і охороняється відповідно до закону. Заходи щодо охорони майна вживаються нотаріусом за місцем відкриття спадщини, а у населених пунктах, де немає нотаріуса — відповідним органом місцевого самоврядування (селищні, сільські ради).

Рішення суду є єдиною підставою переходу майна у комунальну власність громади. Отже, територіальна громада набуває права власності на відумерле майно не в порядку права на спадкування, а на підставі судового рішення, яким воно визнано відумерлим.

Право на подання заяви про визнання спадщини відумерлою має орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а якщо місце проживання не відоме, то за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини. За відсутності нерухомого майна — за місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

У разі наявності відомостей про відсутність спадкоємців нотаріус за зверненням територіальної громади або за своєю ініціативою, вживає заходів до охорони спадкового майна. Отже, за місцем відкриття спадщини нотаріус проводить опис спадщини, про що складає акт опису, до якого включається усе майно, що знаходиться в квартирі, будинку, іншому приміщенні. Якщо при описі надходять заяви заінтересованих осіб про належність їм окремих речей, цінностей, нотаріус має робити запис про це в акті опису і роз'яснити про їх право звернутися до суду про виключення такого майна із опису.

У населених пунктах, у яких немає нотаріуса, заходи щодо охорони спадкового майна вживають органи місцевого самоврядування.

  1. Відповідальність спадкоємців по боргах спадкодавця. Задоволення вимог кредиторів.

У складі спадкового майна до спадкоємців переходять не тільки права (право власності на різноманітне майно, в тому. числі на будинок, гроші, предмети домашнього вжитку тощо, права вимоги до боржників спадкодавця), а й обов'язки. Спадкоємці несуть відповідальність за борги спадкодавця.

Законодавством України встановлено правило, що спадкоємець, який прийняв спадщину, а також держава, до якої перейшло спадкове майно, відповідають за борги, що обтяжують спадщину, лише в межах дійсної вартості спадкового майна (ст.556 ЦК України).

Кожний із спадкоємців відповідає за борги спадкодавця пропорційно одержаній частці спадкового майна.

Кредитори спадкодавця зобов'язані пред'явити свої претензії протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Якщо ж протягом цього строку претензії не було пред'явлено, кредитори втрачають належні їм права на вимоги (ст.557 ЦК України).

Претензії мають бути пред'явлені спадкоємцям, які прийняли спадщину, або виконавцеві заповіту за місцем відкриття спадщини. При відсутності зазначених осіб претензія може бути в той же строк пред'явлена до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини (ст.557 ЦК України).

Треба зазначити, що претензії пред'являються кредиторами протягом шести місяців з дня відкриття спадщини незалежно від строку настання права вимоги.