- •Питання/Відповіді до Державного екзамену з Цивільного права
- •Предмет, метод, принципи цивільного права.
- •Функції та система цивільного права.
- •4) В зависимости от направленности и целей возникновения гражданские правоотношения делятся на регулятивные и охранительные.
- •Поняття цивільної дієздатності фізичної особи, її зміст та види.
- •Визнання фізичної особи недієздатною та поновлення її в дієздатності.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.
- •Поняття, цілі та значення опіки та піклування.
- •Способи створення юридичної особи. Правоздатність та дієздатність юридичної особи.
- •Припинення юридичної особи з правонаступництвом.
- •Ліквідація юридичної особи.
- •Загальна характеристика підприємницьких товариств.
- •1) В зависимости от того, насколько свободно вращаются вещи в гражданском обороте, они могут быть подразделены на вещи полностью в обороте и вещи, ограниченные в обороте.
- •2) В зависимости от возможности перемещения вещей в пространстве, вещи могут быть подразделены на движимые и недвижимые.
- •3) В зависимости от характера использования потребительских качеств вещей их можно разделить на вещи потребляемые и непотребляемые.
- •4) В зависимости от способности вещей сохранять при дроблении свою сущность, они подразделяются на делимые и неделимые.
- •5) В зависимости от возможности индивидуализации вещей они делятся на индивидуально-определенные и определенные родовыми признаками.
- •6) В зависимости от хозяйственной значимости, вещи могут быть подразделены на главные и второстепенные.
- •Довіреність та її види. Строк дії та форма довіреності.
- •Поняття, ознаки та функції цивільно-правової відповідальності.
- •Умови настання цивільно-правової відповідальності.
- •Поняття, сутність та значення позовної давності. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •Поняття права власності та його зміст.
- •3) Право распоряжения заключается в юридической возможности собственника определять фактическую и юридическую судьбу вещи.
- •Підстави припинення права власності .
- •Речово-правові способи захисту права власності.
- •Зобов'язально-правові способи захисту права власності.
- •Поняття та підстави виникнення зобов'язань. Види зобов’язань.
- •Поняття і загальні принципи виконання зобов'язання.
- •Способи забезпечення належного виконання зобов’язань: поняття, загальні умови та види.
- •Поняття та підстави припинення зобов’язань.
- •Зміст цивільно-правового договору та правила його тлумачення.
- •5) Другие условия, которые прямо предусмотрены в законе.
- •Публічний договір, договір приєднання, попередній договір.
- •Загальна характеристика договору купівлі-продажу і його види. Елементи договору.
- •Договір дарування: поняття, елементи договору, зміст, заборона дарування.
- •Договір довічного утримання (догляду): поняття, елементи, зміст, форма.
- •Договір будівельного підряду: поняття, елементи, зміст.
- •Особливості договору будівельного підряду:
- •Договір про надання послуг: поняття, елементи, зміст.
- •Договір перевезення вантажу (поняття, елементи, суб'єкти, зміст), види договору.
- •Договір зберігання: поняття, елементи, зміст. Види зберігання.
- •Визначення страхування. Види та форми страхування.
- •Договір комісії (поняття, елементи, суб'єкти, зміст). Умови договору комісії.
- •Договір банківського вкладу (депозиту).
- •Договір факторингу (фінансування під поступку права грошової вимоги).
- •Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності та її види.
- •Договір комерційної концесії: поняття, елементи, суб'єкти, зміст, особливості предмета договору.
- •За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст.1132 цк України).
- •Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •Відшкодування шкоди, завданої злочином.
- •Відшкодування шкоди, завданої діяльністю, що створює підвищену небезпеку.
- •Право на спадкування. Усунення від права на спадкування.
- •Скасування та зміна заповіту. Визнання заповіту недійсним.
- •Особливі заповідальні розпорядження.
- •Особливості посвідчення та оголошення секретного заповіту.
- •Право на обов’язкову частку у спадщині.
- •Виконання заповіту. Повноваження виконавця заповіту.
- •Спадкування за законом. Черги спадкоємців.
- •Прийняття спадщини: поняття, способи здійснення, строки.
- •Відмова від спадщини: поняття, способи здійснення, строки.
- •Відумерлість спадщини. Порядок спадкування відумерлого майна.
- •Відповідальність спадкоємців по боргах спадкодавця. Задоволення вимог кредиторів.
- •Спадковий договір.
Спадкування за законом. Черги спадкоємців.
Спадкування за законом відбувається у наступних випадках, якщо:
спадкодавець не залишив заповіту;
заповіт визнано недійсним;
заповідана лише частина майна або заповіт визнано недійсним в одній з частин;
спадкоємець за заповітом відмовився від спадщини або її не прийняв;
спадкоємець за заповітом помер раніше спадкодавця;
спадкоємець за заповітом усунутий від права на спадкування як негідний за законом.
Порядок спадкування за законом визначається черговістю закликання спадкоємців до права на спадкування.
ЦК України встановив п'ять черг спадкоємців.
До першої черги спадкоємців за законом належать діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
В другу чергу спадкоємців включено рідних братів та сестер спадкодавця, його бабу та діда як з боку батька, так і з боку матері.
Рідні дядько та тітка спадкодавця мають право спадкувати в третю чергу.
До числа спадкоємців четвертої черги включено осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини.
У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Порядок встановлення ступеня споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця, але народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
До п'ятої черги включено і утриманців спадкодавця, які не були членами його сім'ї. А утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як 5 років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Прийняття спадщини: поняття, способи здійснення, строки.
Прийняття спадщини — це свідчення згоди спадкоємця вступити у всі відносини спадкодавця, які становлять у сукупності спадщину. Така згода має бути виражена встановленим законом способом.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадщина вважається прийнятою, якщо: спадкоємець протягом шести місяців, починаючи із часу відкриття спадщини, подав заяву про прийняття спадщини у нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини; спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем, не заявив про відмову від спадщини, тобто фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.
Малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, чия цивільна дієздатність обмежена, вважаються за загальним правилом такими, що прийняли спадщину.
Встановлення презумпції прийняття спадщини неповнолітніми та недієздатними спадкоємцями звільняє суд від необхідності поновлювати строк для прийняття спадщини цими спадкоємцями, а також змушує нотаріуса більш відповідально ставитися до питання про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Спадкоємець за законом або за заповітом може відмовитися від прийняття спадщини протягом шести місяців строку після її відкриття.
Право спадкоємців на певне майно підтверджується свідоцтвом про право на спадщину (за законом чи за заповітом). В кожному свідоцтві зазначається все спадкове майно і перелічуються всі спадкоємці та визначається частка спадщини спадкоємця, якому видається свідоцтво про право на спадщину.