- •Питання/Відповіді до Державного екзамену з Цивільного права
- •Предмет, метод, принципи цивільного права.
- •Функції та система цивільного права.
- •4) В зависимости от направленности и целей возникновения гражданские правоотношения делятся на регулятивные и охранительные.
- •Поняття цивільної дієздатності фізичної особи, її зміст та види.
- •Визнання фізичної особи недієздатною та поновлення її в дієздатності.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.
- •Поняття, цілі та значення опіки та піклування.
- •Способи створення юридичної особи. Правоздатність та дієздатність юридичної особи.
- •Припинення юридичної особи з правонаступництвом.
- •Ліквідація юридичної особи.
- •Загальна характеристика підприємницьких товариств.
- •1) В зависимости от того, насколько свободно вращаются вещи в гражданском обороте, они могут быть подразделены на вещи полностью в обороте и вещи, ограниченные в обороте.
- •2) В зависимости от возможности перемещения вещей в пространстве, вещи могут быть подразделены на движимые и недвижимые.
- •3) В зависимости от характера использования потребительских качеств вещей их можно разделить на вещи потребляемые и непотребляемые.
- •4) В зависимости от способности вещей сохранять при дроблении свою сущность, они подразделяются на делимые и неделимые.
- •5) В зависимости от возможности индивидуализации вещей они делятся на индивидуально-определенные и определенные родовыми признаками.
- •6) В зависимости от хозяйственной значимости, вещи могут быть подразделены на главные и второстепенные.
- •Довіреність та її види. Строк дії та форма довіреності.
- •Поняття, ознаки та функції цивільно-правової відповідальності.
- •Умови настання цивільно-правової відповідальності.
- •Поняття, сутність та значення позовної давності. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •Поняття права власності та його зміст.
- •3) Право распоряжения заключается в юридической возможности собственника определять фактическую и юридическую судьбу вещи.
- •Підстави припинення права власності .
- •Речово-правові способи захисту права власності.
- •Зобов'язально-правові способи захисту права власності.
- •Поняття та підстави виникнення зобов'язань. Види зобов’язань.
- •Поняття і загальні принципи виконання зобов'язання.
- •Способи забезпечення належного виконання зобов’язань: поняття, загальні умови та види.
- •Поняття та підстави припинення зобов’язань.
- •Зміст цивільно-правового договору та правила його тлумачення.
- •5) Другие условия, которые прямо предусмотрены в законе.
- •Публічний договір, договір приєднання, попередній договір.
- •Загальна характеристика договору купівлі-продажу і його види. Елементи договору.
- •Договір дарування: поняття, елементи договору, зміст, заборона дарування.
- •Договір довічного утримання (догляду): поняття, елементи, зміст, форма.
- •Договір будівельного підряду: поняття, елементи, зміст.
- •Особливості договору будівельного підряду:
- •Договір про надання послуг: поняття, елементи, зміст.
- •Договір перевезення вантажу (поняття, елементи, суб'єкти, зміст), види договору.
- •Договір зберігання: поняття, елементи, зміст. Види зберігання.
- •Визначення страхування. Види та форми страхування.
- •Договір комісії (поняття, елементи, суб'єкти, зміст). Умови договору комісії.
- •Договір банківського вкладу (депозиту).
- •Договір факторингу (фінансування під поступку права грошової вимоги).
- •Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності та її види.
- •Договір комерційної концесії: поняття, елементи, суб'єкти, зміст, особливості предмета договору.
- •За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст.1132 цк України).
- •Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •Відшкодування шкоди, завданої злочином.
- •Відшкодування шкоди, завданої діяльністю, що створює підвищену небезпеку.
- •Право на спадкування. Усунення від права на спадкування.
- •Скасування та зміна заповіту. Визнання заповіту недійсним.
- •Особливі заповідальні розпорядження.
- •Особливості посвідчення та оголошення секретного заповіту.
- •Право на обов’язкову частку у спадщині.
- •Виконання заповіту. Повноваження виконавця заповіту.
- •Спадкування за законом. Черги спадкоємців.
- •Прийняття спадщини: поняття, способи здійснення, строки.
- •Відмова від спадщини: поняття, способи здійснення, строки.
- •Відумерлість спадщини. Порядок спадкування відумерлого майна.
- •Відповідальність спадкоємців по боргах спадкодавця. Задоволення вимог кредиторів.
- •Спадковий договір.
Право на обов’язкову частку у спадщині.
Обов'язкові спадкоємці — це визначені законом особи, які незалежно від змісту заповіту завжди мають право отримати певну частку спадщини.
До обов'язкових спадкоємців належать:
- неповнолітні або непрацездатні діти померлого (у тому числі й усиновлені);
- непрацездатне подружжя;
- непрацездатні батьки (у тому числі усиновителі).
Наведений законодавцем перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку спадщини, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Інші непрацездатні родичі померлого: брати, сестри, дід, баба, тітка, дядько, внуки, правнуки — не є обов'язковими спадкоємцями.
Умовою отримання обов'язкової частки спадщини не є злиденність спадкоємця. Тобто якщо особа, яка має право на обов'язкову частку спадщини, отримує пенсію, є матеріально забезпеченою і не потребує матеріальної допомоги, це не позбавляє її права вимагати належної їй обов'язкової частки спадщини.
Розмір обов'язкової частки становить половину частки, яка б належала особі за законом. Тобто право заповідача на вільне розпорядження своїм майном у цьому випадку обмежується. До обов'язкової частки належить і домашнє майно, і предмети домашнього вжитку, і вклади в банківських установах. Обов'язкова частка спадщини не обтяжується боргами спадкодавця.
Виконання заповіту. Повноваження виконавця заповіту.
У більшості випадків виконання заповіту здійснюють призначені спадкодавцем спадкоємці. Якщо заповіт складено на користь кількох осіб, виконання заповіту може бути доручено комусь із них. Коли заповіт складено на користь однієї особи, то виконання заповіту може бути покладено на особу, яка не є спадкоємцем за заповітом.
Якщо заповідач не призначив виконавця заповіту або якщо особа, яка була призначена, відмовилася від виконання заповіту, спадкоємці мають право обрати виконавця з-поміж себе або призначити іншу особу. Коли інтереси спадкоємців потребують цього, то виконавця заповіту також може призначити нотаріус за місцем відкриття спадщини.
Виконавець заповіту незалежно від того, ким його було призначено, має право відмовитися від здійснення своїх повноважень, але завжди зобов’язаний негайно повідомити про це спадкоємців, а також інших осіб, щодо яких повинен був вчинити певні дії.
Виконавець заповіту не може відмовитися від здійснення своїх повноважень, якщо вони пов’язані з вчиненням невідкладних дій, зволікання з якими загрожує завданням збитків спадкоємцям. За порушення цих вимог, він відповідає перед спадкоємцями за збитки, що були їм завдані у зв’язку з невиконанням вимог. Повноваження виконавця заповіту посвідчують документом, який видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.
Виконавець заповіту зобов’язаний:
• вжити заходів для охорони спадщини;
• вжити заходів для повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів і кредиторів про відкриття спадщини;
• вимагати від боржників спадкодавця виконання ними своїх обов’язків;
• управляти спадщиною;
• видати кожному спадкоємцю ту частину спадщини, яка зазначена у заповіті;
• видати частку в спадщині особам, які мають право на обов’язкову частку в спадщині.
Виконавець заповіту також зобов’язаний забезпечити виконання спадкоємцями дій, до яких вони були зобов’язані заповітом.
Повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, вираженої в заповіті. Виконавець має право вимагати від спадкоємців також відшкодування витрат, які були ним зроблені з охорони спадщини, управління нею та виконання заповіту.