
- •Питання/Відповіді до Державного екзамену з Цивільного права
- •Предмет, метод, принципи цивільного права.
- •Функції та система цивільного права.
- •4) В зависимости от направленности и целей возникновения гражданские правоотношения делятся на регулятивные и охранительные.
- •Поняття цивільної дієздатності фізичної особи, її зміст та види.
- •Визнання фізичної особи недієздатною та поновлення її в дієздатності.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.
- •Поняття, цілі та значення опіки та піклування.
- •Способи створення юридичної особи. Правоздатність та дієздатність юридичної особи.
- •Припинення юридичної особи з правонаступництвом.
- •Ліквідація юридичної особи.
- •Загальна характеристика підприємницьких товариств.
- •1) В зависимости от того, насколько свободно вращаются вещи в гражданском обороте, они могут быть подразделены на вещи полностью в обороте и вещи, ограниченные в обороте.
- •2) В зависимости от возможности перемещения вещей в пространстве, вещи могут быть подразделены на движимые и недвижимые.
- •3) В зависимости от характера использования потребительских качеств вещей их можно разделить на вещи потребляемые и непотребляемые.
- •4) В зависимости от способности вещей сохранять при дроблении свою сущность, они подразделяются на делимые и неделимые.
- •5) В зависимости от возможности индивидуализации вещей они делятся на индивидуально-определенные и определенные родовыми признаками.
- •6) В зависимости от хозяйственной значимости, вещи могут быть подразделены на главные и второстепенные.
- •Довіреність та її види. Строк дії та форма довіреності.
- •Поняття, ознаки та функції цивільно-правової відповідальності.
- •Умови настання цивільно-правової відповідальності.
- •Поняття, сутність та значення позовної давності. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •Поняття права власності та його зміст.
- •3) Право распоряжения заключается в юридической возможности собственника определять фактическую и юридическую судьбу вещи.
- •Підстави припинення права власності .
- •Речово-правові способи захисту права власності.
- •Зобов'язально-правові способи захисту права власності.
- •Поняття та підстави виникнення зобов'язань. Види зобов’язань.
- •Поняття і загальні принципи виконання зобов'язання.
- •Способи забезпечення належного виконання зобов’язань: поняття, загальні умови та види.
- •Поняття та підстави припинення зобов’язань.
- •Зміст цивільно-правового договору та правила його тлумачення.
- •5) Другие условия, которые прямо предусмотрены в законе.
- •Публічний договір, договір приєднання, попередній договір.
- •Загальна характеристика договору купівлі-продажу і його види. Елементи договору.
- •Договір дарування: поняття, елементи договору, зміст, заборона дарування.
- •Договір довічного утримання (догляду): поняття, елементи, зміст, форма.
- •Договір будівельного підряду: поняття, елементи, зміст.
- •Особливості договору будівельного підряду:
- •Договір про надання послуг: поняття, елементи, зміст.
- •Договір перевезення вантажу (поняття, елементи, суб'єкти, зміст), види договору.
- •Договір зберігання: поняття, елементи, зміст. Види зберігання.
- •Визначення страхування. Види та форми страхування.
- •Договір комісії (поняття, елементи, суб'єкти, зміст). Умови договору комісії.
- •Договір банківського вкладу (депозиту).
- •Договір факторингу (фінансування під поступку права грошової вимоги).
- •Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності та її види.
- •Договір комерційної концесії: поняття, елементи, суб'єкти, зміст, особливості предмета договору.
- •За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст.1132 цк України).
- •Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •Відшкодування шкоди, завданої злочином.
- •Відшкодування шкоди, завданої діяльністю, що створює підвищену небезпеку.
- •Право на спадкування. Усунення від права на спадкування.
- •Скасування та зміна заповіту. Визнання заповіту недійсним.
- •Особливі заповідальні розпорядження.
- •Особливості посвідчення та оголошення секретного заповіту.
- •Право на обов’язкову частку у спадщині.
- •Виконання заповіту. Повноваження виконавця заповіту.
- •Спадкування за законом. Черги спадкоємців.
- •Прийняття спадщини: поняття, способи здійснення, строки.
- •Відмова від спадщини: поняття, способи здійснення, строки.
- •Відумерлість спадщини. Порядок спадкування відумерлого майна.
- •Відповідальність спадкоємців по боргах спадкодавця. Задоволення вимог кредиторів.
- •Спадковий договір.
Договір зберігання: поняття, елементи, зміст. Види зберігання.
За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ст.936 ЦК України). Регулювання договору зберігання здійснюється Главою 66 ЦК України.
Юридичні ознаки договору: односторонній, реальний та безвідплатний. Однак, коли зберігання здійснюється на засадах підприємницької діяльності (професійним зберігачем), то він перетворюється у взаємний, консенсуальний та відплатний.
Сторонами договору за даним договором є поклажодавець та зберігач. Поклажодавцем є особа, яка передала річ на зберігання. Поклажодавцем може бути фізична чи юридична особа, яка є власником речі, або іншою особою, що уповноважена на передачу речі на зберігання. В окремих випадках до поклажедавця та зберігача за деякими різновидами договору зберігання можуть пред'являтись додаткові вимоги.
Істотною умовою є предмет договору. Предметом договору зберігання є послуга, яка полягає в сукупності корисних дій, що спрямовані на прийняття, зберігання та подальше повернення зберігачем певного об'єкту. Ще однією істотною обставиною даного договору є строк (термін) даного договору, тобто період часу, в продовж якого (чи до досягнення якого) зберігач зобов'язаний зберігати передану йому річ. При цьому, договір зберігання може бути строковим (тобто таким, що укладений на певний визначений у договорі строк), так і безстроковим (тобто таким, що припиняється вимогою повернути майно, яке знаходиться на зберіганні). У випадку, коли договір є відплатним, то істотною умовою також є ціна договору.
Форма договору зберігання залежить від виду договору і може бути як усна, так і письмова, в тому числі і видача певних документів (розписка, квитанція чи інший документ), що підписані зберігачем.
Змістом договору зберігання є кореспондуючі права та обов'язки сторін.
До обов'язків поклажодавця відносять:
обов'язок попередити про властивості речі, яка передається на зберігання та особливості її зберігання;
обов'язок сплатити за зберігання винагороду, при умові, що вона та строки її внесення встановлені договором;
обов'язок забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.
До обов'язків зберігача відносяться:
обов'язок зберігати річ впродовж всього обумовленого договором строку або до моменту витребування речі поклажодавцем;
обов'язок забезпечувати схоронність речі;
обов'язок піклуватись про річ, як про свою власну, у випадку коли зберігання здійснюється безоплатно;
обов'язок надавати послуги по зберіганню особисто;
обов'язок повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання або відповідну кількість речей того ж роду та якості у випадку зберігання речей, що визначені родовими ознаками (іррегулярне зберігання).
Окрім загальних положень про зберігання слід виділяти також і різновиди зберігання.
Так, за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути ці товари у схоронності. Особливим суб'єктом даного договору є зберігач, яким виступає товарний склад, тобто організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності. Певними особливостями наділений і об'єкт договору складського зберігання, до якого відноситься товар, тобто результат праці, що призначений для подальшої реалізації, а не для споживання. Специфіка даного договору віднаходить своє втілення і в правах та обов'язках сторін, що віднаходить своє закріплення у ст.ст.978, 979 ЦК України. Ще однією суттєвою відмінністю даного договору від загальних умов договору зберігання є порядок оформлення складського зберігання складськими документами, до яких слід відносити: складську квитанцію, просте складське свідоцтво та подвійне складське свідоцтво.
До спеціальних видів зберігання слід також відносити:
а) зберігання речей у ломбарді. Суб'єктами зберігання речей в ломбарді є з однієї сторони ломбард (зберігач), як юридична особа, а з іншої сторони фізична особа (поклажодавець). Форма договору зберігання в ломбарді є письмовою і оформляється шляхом видачі поклажодавцю іменної квитанції.
б) зберігання цінностей у банку, проводиться як шляхом зберігання з наданням індивідуального банківського сейфу, що охороняється банком так і шляхом зберігання з наданням індивідуального банківського сейфу, що не охороняється банком. Зберігачем за даним договором є виключно банк. Об'єктом даного виду зберігання є не будь-яка річ, а лише документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності. Укладення договору посвідчується видачею банком поклажодавцю іменного документа, пред'явлення якого є підставою для повернення цінностей.
в) зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту, яке здійснюється або шляхом зберігання у власне камерах схову чи автоматичних камерах схову. Особливим суб'єктом даного договору є зберігач, яким може виступати тільки організація, підприємства транспорту. Поклажодавцем за цим різновидом зберігання може бути тільки фізична особа. Укладення договору та факт прийняття речей на зберігання підтверджується видачею поклажодавцю квитанції або номерного жетону.
г) зберігання речей у гардеробі організації. Специфічними ознаками даного спеціального виду зберігання є місце зберігання – гардероб, тобто спеціально відведене та обладнане місце (частину приміщення) організації, що призначено для зберігання верхнього одягу, головних уборів та інших подібних речей. Зберігачем за даним договором є відповідна юридична особа. Укладення договору та факт передачі речі на зберігання у гардероб може посвідчуватись легітимацій ним знаком (номерним жетоном).
д) зберігання речей пасажира під час його перевезення. Зберігачем за цим договором буде власник відповідного транспортного засобу, поклажодавцем може бути тільки пасажир, який уклав відповідний договір перевезення. Об'єктом може бути валіза (сумка), особисті речі пасажира, які знаходяться у спеціально відведених для цього місцях (багажне відділення, багажник тощо).
е) зберігання речей у готелі. Зберігачем є готелі, гуртожитки, мотелі, будинки відпочинку, пансіонати, санаторії та інші подібні організації. Поклажодавцем – є особа, яка тимчасово проживає в них. Об'єктом даного зберігання можуть бути як особисті речі поклажодавця (валіза, сумки, автомобіль тощо) так і інші речі, що знаходяться при ньому. Специфікою даного виду зберігання є обов'язок поклажодавця негайно повідомити готель чи іншу організацію про втрату чи пошкодження речі.
є) зберігання речей, що є предметом спору (секвестр). Специфікою даного договору є те, що об'єктом зберігання в порядку секвестру є річ, яка складає предмет спору. Закон виділяє такі види секвестрів: договірний (коли річ передається особі на зберігання за домовленістю сторін, між якими виник спір, до його розв'язання у судовому порядку) та судовий (коли річ передається за рішенням суду).
ж) зберігання автотранспортних засобів, здійснюється боксом та гаражем чи на спеціально відведених місцях (стоянках). Специфікою даного договору є об'єкт, тобто транспортний засіб. Інколи укладення даного договору та факт прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).
з) договір охорони, здійснюється як договір охорони майна, так і як договір охорони особи. Специфікою даного договору є те, що його суб'єктом є не зберігач, а охоронець. Об'єктом даного права є майно або недоторканість особи.