
- •Естетичні погляди Бодлера та їх утілення в збірці «Квіти зла».
- •«Нова драма» як літературне явище.
- •Світогляд та естетичні погляди Стендаля, їх втілення у його творчості. «Червоне і чорне»: символіка другої назви «Хроніка хіх сторіччя».
- •Творчість г.Ібсена.
- •Реалізм у російській літературі. Новаторство л. Толстого-романіста.
- •Драматургія м.Метерлінка.
- •Проза на межі століть: неоромантизм, імпресіонізм, психологізм, естетизм.
- •Творчість б.Шоу.
- •Втілення світогляду ф. Достоєвського в романі «Злочин і кара».
- •«Квінтесенція ібсенізму» б.Шоу.
- •Своєрідність реалізму Флобера. «Пані Боварі» як найяскравіше втілення реалізму у світовій літературі.
- •«Синестезія» у драматургії кінця хіх ст.
- •Специфіка світогляду Флобера. «Об’єктивізм» Флобера. Культ мистецтва і форми у творчості письменника.
- •Втілення теорії символізму в драматургії кінця хіх ст.
- •Філософсько-естетичні погляди Теккерея. Творчість Теккерея: «Ярмарок суєти» – роман без героя.
- •Парадокс у п’єсах б.Шоу.№8
- •Символізм у творчості Артюра Рембо.
- •Дискусія у п’єсах б.Шоу. №8
- •Натуралізм як результат подальшого розвитку реалістичних принципів. «Експериментальний роман». «Теорія середовища».
- •Драматургія о.Уайльда
- •Роман к. Гамсуна «Пан» як взірець ранньої модерністської прози: неоромантичні, символістські, імпресіоністські тенденції
- •Реалізм в англійській літературі хіх ст.
- •Принципи «теорії драми» д. Б. Шоу. №8
- •Мала та середня проза у світовій літературі хіх століття.
- •Символістська драма м. Метерлінка. № 6
- •Імпресіонізм в американській літературі. Творчість Генрі Джеймса: світоглядні та естетичні засади творчості. Романи у творчості г.Джеймса. №25
- •Значення творчості а. Чехова для реформування мови світової драматургії.
- •Реалізм у французькій літературі хіх ст.
- •Людина-нікчема в драматичній поемі г. Ібсена «Пер Ґюнт».
- •«Романси без слів» як вершина творчості Поля Верлена.
- •Конфлікт свободи та обов’язку в драмі г. Ібсена «Ляльковий дім».
- •Переосмислення античного міфу в п’єсі «Пігмаліон» д.Б. Шоу.
- •Принципи спадковості та соціального детермінізму в романі е. Золя «Кар’єра Ругонів».
- •Гра концептами у п’єсі д.Б. Шоу «Дім, де розбиваються серця».
- •«Людська комедія» о. Де Бальзака, структура, образи, теми, техніка «перехідних персонажів».
- •Концепт щастя у феєрії м. Метерлінка «Синій птах».
- •«Портрет Доріана Грея» о. Уайлда – виклик вікторіанському світогляду.
- •Тема, ідея, гострота конфлікту і художні особливості п’єси а. Чехова «Вишневий сад».
- •Духовна атмосфера та естетичні пошуки «кінця століття». Визначення раннього модернізму.
- •Проблеми життєвої мети і призначення людини в п’єсі а. Чехова «Чайка».
- •Світогляд та естетика Мопассана. Романістика Мопассана, прояв натуралізму в творчості Мопассана.
- •Принципи «статичного театру» та «театру мовчання» у п’єсах м. Метерлінка раннього періоду.
- •Філософсько-естетичні погляди в.Теккерея. Творчість Теккерея: «Ярмарок суєти» – роман без героя. № 15
- •Принципи метаморфози та синестезії у п’єсі м. Метерлінка «Синій птах» № 6, 38
- •Екзистенційна криза та неохристиянські мотиви у творчості ф. Достоєвського.
- •Образи жінок у драматургії г. Ібсена.
- •Творчість п.Меріме, головні риси естетики письменника. Новелістика Меріме.
- •Принципи «теорії драми» д. Б. Шоу. №8
- •Французька література другої половини хіх століття. Загальна характеристика епохи: політичне життя, наукові та мистецькі шукання. Реалізм у французькій літературі. №29.
- •Втілення принципу музичності в драматургії кінця хіх ст.
Концепт щастя у феєрії м. Метерлінка «Синій птах».
Філософська драма-феєрія «Синій птах» бельгійського письменника-символіста Моріса Метерлінка створена у 1908 році. У цей період у автора з’являються нові погляди на життя і творчість. Естетичні пошуки Метерлінка знаходились під впливом філософії ідеалістичної, в якій стверджується, що люди повинні шукати ідеальний світ крізь підсвідомість. Світ має таємничу сутність, але зрозуміти її можуть лише чисті душею люди. У драмі «Синій птах» розповідається про те, як головні герої, брат і сестра Тільтіль і Мітіль, вирушають на пошуки щастя, яке врешті здобувають у боротьбі з силами зла. Автор вважав, що діти, символічно чисті та безгріховні, гостро відчувають добро і тягнуться до нього. Дія п’єси починається напередодні Різдва, свята, яке символізує злагоду, народження нового, прекрасного життя. Чарівна зелена шапочка, яку одягає Тільтіль, допомагає хлопцеві побачити душі речей: Хліба, Води, Вогню, Годинника. Наділяючи «душами» навколишній світ, автор доводить нам, що у дітей особливе сприйняття буденних предметів. І це відкриває чарівність життя, бо воно дарує щодня нові радощі. Країна Спогадів, куди потрапляють маленькі мандрівники,- це країна померлих. Там діти зустрічають Дідуся та Бабусю, які нагадають усім про необхідність пам’ятати про тих, хто пішов з життя: «… Ми немало спимо, поки нас не розбудить думка когось із живих.., Добре спати, … але й прокидатися час від часу теж приємно…». Пам’ятаючи про наказ Феї знайти Синього Птаха, малий Тільтіль переборює страх перед невідомим у Палаці Ночі: примарами, війнами, хворобами. Шлях до щастя важкий, він нікому не дається легко. Треба перебороти свої страхи перед невідомим, зрозуміти самого себе, чинити опір Блаженству Бути Багатим, Блаженству Нічого Не Знати. На світі є кращі Радощі: Блаженство Бути Здоровим, Радість Бути Добрим, Радість Думати.
Метерлінк вважає, що людина має високе призначення в житті: вона мусить залишити після себе слід на землі. Діти, потрапляючи в Царство Майбутнього, бачать дітей, що ще не народилися. «Вони неодмінно мають із чимось прийти на Землю - з порожніми руками туди не пускають…». Хтось принесе машину, що літає без крил хтось - 33 засоби подовження життя, а хтось - злочини. Авто розуміє, що в майбутньому людей чекають не лише радощі. Прихі нових людей принесе й нові біди. Подорожуючи, Тільтіль і Мітіль не знаходять Синього Птаха: Птах і Країни Спогадів почорнів, Птах із Царства Майбутнього став червоним, птахи з Палацу Ночі померли. Автор намагається довести, щ~ світ неможливо пізнати до кінця: процес пізнання істини нескінченний.
Але реальне щастя - свого Синього Птаха - діти відшукали в казці. Вдома у клітці жила горлиця. Віддавши пташку хворій дів-чині-сусідці, хлопець робить її щасливою, і вона одужує. Цим Метерлінк стверджує, що щастя полягає в добрих справах, в допомоз іншим. Дівчина, яка була схожа на Душу Світла, не втримала птаха - він летить. П’єса закінчується символічно: діти не знайшли ще свого щастя, але вони зрозуміли прості істини любові й добра, відчули свою відповідальність за щастя інших. Вони разом з автором закликають нас продовжувати вічні пошуки.
Сама по собі птаха не приносить щастя, але, коли Тільтіль віддає птаха сусідчиній доньці, та, ощасливлена, одужує. Щастя полягає не лише в пізнанні природи й світу, в осягненні істини. Щастя - в добрих справах, які слід робити для ближніх. У своїй хатині діти знайдуть щастя у простому: у свободі від заздрощів, у добрих Блаженствах і Радощах. І тоді всі дні тижня стануть "немов неділі", треба лише уважніше придивитись, "розплющити очі до найпотаємніших глибин душі". Драма-феєрія М. Метерлінка «Синій птах» сповнена глибокого філософського змісту. Щастя, на думку автора,- це нагорода за життєвий шлях, де кожний пізнає добро, любов, співчуття. Треба лише «розплющити очі до найдальших глибин душі». У цих словах звучить гуманізм Метерлінка, письменника з ніжним серцем.