50. Антропогенні зміни мікроклімату у містах.

зміни кліматичних умов, що спричинюються господарською діяльністю людини. Зумовлені зростанням вмісту в атмосфері таких домішок, як вуглекислий газ, аерозолі, сульфати і пил, що викидаються в атмосферу пром. підприємствами, транспортом тощо, а також зміною характеру земної поверхні (знищення лісів, розорювання земель, зрошення, осушення, забудова території та ін.). Вуглекислий газ поглинає інфрачервону частину сонячного випромінювання і випромінювання земної поверхні, що призводить до поступового підвищення т-ри повітря на нашій планеті за рахунок поглинання цим газом частини радіаційних потоків Сонця, атмосфери і Землі. Збільшення маси аерозолів в атмосфері зумовлює ослаблення прямої сонячної радіації. Завислий в атмосфері пил при значних його кількостях діє як своєрідна хмара, що поглинає довгохвильове випромінювання земної поверхні, сприяючи підвищенню температури повітря. Разом з газами, димом і пилом від пром. підприємств в атмосферу надходять значні запаси тепла. Заміна природних ділянок земної поверхні в сучасних містах асфальтовими або кам'яними, скляними та металевими поверхнями різних споруд теж сприяє інтенсивному прогріванню повітря. Над великими містами формуються потужні "острови тепла". Змінюючи стан земної поверхні внаслідок зрошення чи осушення с.-г. угідь, створення полезахисних лісосмуг чи лісонасаджень, водойм, побудови міст, людина викликає формування нових типів мікроклімату, взаємодія яких може привести до виникнення нових своєрідних рис клімату даного району. 

51. Захист атмосфери міст від забруднення.

Заходи із забезпечення охорони атмосферного повітря міського середовища можна умовно розділити на такі групи:

• організація санітарно-захисних зон;

• архітектурно-планувальне рішення;

• інженерно-організаційні заходи;

• безвідходні і маловідходні технології;

• технічні засоби і технології очищення викидів.

• Об'єкти, що являються джерелами виділення в навколишнє середовище шкідливих і з неприємним запахом речовин, слід відділяти від житлової забудови санітарно-захисною зоною (СЗЗ).

Розміри нормативної СЗЗ до межі житлової забудови встановлюються в залежності від потужності підприємства, особливостей технологічного процесу виробництва, характеру і кількості шкідливих і з неприємним запахом речовин, що виділяються в атмосферу. У відповідності із санітарною класифікацією промислових підприємств розміри санітарно-захисних зон встановлюються в межах від 50 до 3000 м в залежності від класу небезпечності підприємства (табл.3.3).

Розміри СЗЗ до межі житлової забудови слід встановлювати:

- для підприємств з технологічними процесами, що являються джерелами забруднення атмосферного повітря - безпосередньо від джерела забруднення (труби, шахти, аераційні ліхтарі споруд, місця завантаження - розвантаження сировини); - для підприємств з технологічними процесами, що являються джерелами шуму, вібрації, електромагнітних хвиль, радіочастот - від будівель, споруд і майданчиків, де встановлено це обладнання; - для електростанцій, котелень - від димових труб.