- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний навчальний заклад
- •До економічної частини дипломного проектування
- •1. Постановка задачі та вихідні дані
- •2. Порядок розрахунку повної собівартості
- •2. 1. Загальні зведення до розрахунку
- •2.2. Розрахунок прямих витрат
- •2.2.1. Розрахунок статті "Сировина та матеріали''
- •2.2.2. Визначення витрат на технологічну енергію
- •2.2.3. Визначення затрат статті «Основна заробітна плата виробничих робітників»
- •2.2.4. Визначення витрат за статтею «Додаткова заробітна плата»
- •2.2.5. Визначення витрат за статтею «Відрахування на соціальні потреби»
- •2.2.6. Загальна сума прямих витрат на виготовлення одного виробу.
- •2.3. Визначення непрямих витрат
- •2.3.1. Утримання та експлуатація машин і обладнання
- •2.3.2. Розрахунок витрат за статтею «Загальновиробничі витрати»
- •2.3.3. Розрахунок витрат за статтею «Загальногосподарські витрати»
- •2.3.4. Розрахунок статті "Позавиробничих витрат''
- •2.4. Встановлення рівня ціни виготовленої продукції
- •2.5. Розрахунок інших статей калькуляції
- •2.5.1. "Прибуток"
- •2.6. Складання планової калькуляції
- •Література
- •Додатки
2.2.4. Визначення витрат за статтею «Додаткова заробітна плата»
Додаткова заробітна плата передбачає оплату відпусток ( у відповідності з чинним законодавством), оплату за час виконання державних обов’язків, оплату за виконання додаткових функцій і т.п.
Додаткова заробітна плата в більшості випадків визначається за процентним відношенням до основної 3 д = Зо х Нд/100, де: Зо - основна заробітна плата, яка розраховувалася вище у грн; Нд - норматив додаткової заробітної плати у %, який розраховується за формулою: Нд = [Ф дз / (Ф т.річн +Ф дп)] х 100, де: Ф дз - річний фонд додаткової заробітної плати виробничого підрозділу, грн (табл.З)
2.2.5. Визначення витрат за статтею «Відрахування на соціальні потреби»
За умов діючого законодавства відрахування на соціальні потреби здійснюються за встановленими процентними ставками від суми основної та додаткової заробітної плати.
Це можуть бути відрахування до пенсійного фонду, на соціальне страхування громадян, до державного фонду зайнятості населення, до інших визначених законодавством фондів. На одиницю продукції величина відрахувань складає:
В відр = (Зо + Зд) х (Нвідр)/100, де Н відр - норматив сумарних відрахувань на соціальні потреби, який складає 38%.
2.2.6. Загальна сума прямих витрат на виготовлення одного виробу.
Загальна сума прямих витрат на виготовлення одиниці продукції визначається за формулою: В пр = Вмат + Вел + Зо + Зд + Ввідр, грн.
2.3. Визначення непрямих витрат
До непрямих витрат відносять витрати, які пов'язані з виробництвом усіх видів продукції, внаслідок чого їх неможливо (або обтяжливо) віднести безпосередньо на собівартість конкретного виробу. Тому для визначення непрямих витрат спочатку укладається кошторис на певний період, а потім визначені витрати поділяються між окремими виробами пропорційно до встановленої економічно обґрунтованої бази. Такою базою може бути: основна заробітна плата виробничих робітників, трудомісткість виробів, виробнича собівартість продукції, прямі витрати. До непрямих витрат відносять: витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання, загальновиробничі (цехові) витрати, загальнозаводські (загальногосподарські) витрати, позавиробничі витрати.
2.3.1. Утримання та експлуатація машин і обладнання
Витрати на утримання і експлуатацію обладнання у складі непрямих витрат займають найсуттєвішу питому вагу. За характером вони відносяться до основних витрат, тобто пов'язані з технологічними процесами і складаються із таких витрат: амортизаційні відрахування від вартості машин і обладнання; витрати на електроенергію та паливо для приведення обладнання в дію; витрати на ремонт, наладку та експлуатацію активної частини основних фондів; витрати на оплату праці з відповідними відрахуваннями на соціальні потреби робітників, які обслуговують обладнання; витрати на технологічний інструмент і матеріали для його відновлення. Сума витрат, яка подана в табл. 4 вихідних даних, складає річну величину витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання.
На собівартість окремого виробу ці витрати пропонується розподілити пропорційно трудомісткості (нормам часу). С цією метою спочатку визначаємо проміжний показник - норматив затрат, який показує скільки витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання припадає на одиницю робочого часу. Цей норматив розраховується за формулою: Нвоб = Рсво : Нрічн, де Рсво - річна сума витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання в цілому по цеху ( величина табл. 4, грн); Нрічн - час на виконання річної програми цеху (п. 4 табл. З), тис. годин.
В собівартості одиниці продукції це значення буде: Воб = Нвоб * Нвир, де: Нвир - сумарна величина норми часу на виготовлення одного виробу, год (табл. 6 гр. 4)