
- •1. Опір матеріалів. Об’єкти вивчення дисципліни.
- •2. Міцність деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •3. Жорсткість деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •4. Стійкість деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •5. Основні гіпотези опору матеріалів.
- •6. Класифікація зовнішніх сил. Види деформацій.
- •7. Сутність методу перерізів. Внутрішні зусилля.
- •8. . Поняття про напруження. Формули для їх визначення.
- •9. Залежності між внутрішніми зусиллями та напруженнями.
- •10. Розтяг и стиск. Напруження в поперечних перерізах стержня.
- •11.Умова міцності при розтязі або стиску. Види напружень. Методи розрахунків на міцність.
- •12. Поздовжні та поперечні деформації при розтязі та стиску. Коефіцієнт Пуассона.
- •13. Вплив коефіцієнта Пуассона на зміну об’єму стержня при розтязі або стиску.
- •14. Закон Гука при розтязі або стиску. Умова жорсткості.
- •15. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з пластичних матеріалів.
- •16. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з крихких матеріалів.
- •17. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з легованої сталі.
- •19. Температурні напруження. Умова сумісності деформацій.
- •20. Геометричні характеристики плоских перерізів. Загальні визначення. Залежність між полярним та осьовими моментами інерції.
- •21. Визначення моментів інерції прямокутника, квадрата, круга та кільця.
- •22. Визначення моментів інерції перерізу відносно паралельних осей.
- •23. Визначення моментів інерції перерізу при повороті осей
- •24.Визначення положення головних осей перерізу.
- •25. Визначення головних моментів інерції. Радіуси інерції поперечного перерізу стержня
- •26. Плоске поперечне згинання. Визначення внутрішніх силових факторів.
- •27. Диференційна залежність між згинальним моментом, поперечною силою та розподільним навантаженням.
- •28. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів. Правила та приклади побудови. Чисте згинання.
- •29. Визначення нормальних напружень при згинанні. Формула Нав’є.
- •30. Поняття про моменти опору перерізів. Моменти опору найпростіших фігур: прямокутника, квадрата, круга, кільця.
- •31. Умова міцності при згинанні. Добір перерізів. Поняття про раціональну форму перерізу.
- •8.4. Про раціональну форму перерізу
- •32. Дотичні напруження при згинанні. Формула Журавського
- •8.2. Дотичні напруження при згинані
- •32. Дотичні напруження при згині. Формула Журавського. Умова міцності при згині за дотичними напруженнями
- •35. Повна перевірка міцності при згинанні.
- •36. Явище зсуву. Кут зсуву. Закон Гука для абсолютного зсуву. Умова міцності на зріз.
- •37. Зминання. Розрахункова площа. Умова міцності при зминанні.
- •38. Розрахунок заклепкових з’єднань.
- •39. Розрахунок зварних з’єднань.
- •42. Розрахунок валів на міцність при крученні.
- •43. Розрахунок валів на жорсткість при крученні
- •44. Теорія механізмів та машин. Основні поняття та визначення. Зв’язок з іншими дисциплінами. Класифікація машин.
- •Основні поняття
- •Завдання дисципліни
- •Теорія механізмів
- •Теорія машин
4. Стійкість деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
Стійкість — здатність конструкції або її елементів зберігати певну початкову форму пружної рівноваги, відповідаючи на малі збільшення статичного навантаження малими приростами деформацій. Стійкість конструкції відноситься до одного з видів конструкційної міцності.
Традиційні розрахунки на міцність та жорсткість в опорі матеріалів передбачають, що між зовнішніми силами та спричиненими ними внутрішніми силами пружності рівновага є стійкою. Але це трапляється не завжди.
Пружна рівновага буде стійкою, якщо деформоване тіло при будь-якому відхиленні від стану рівноваги намагається повернутися до стану рівноваги і повертається до нього після припинення зовнішнього впливу. Пружна рівновага буде нестійкою, якщо деформоване тіло, виведене з неї продовжує деформуватися в напрямі наданого йому відхилення і після припинення зовнішньої дії у вихідний стан не повертається. Між цими двома станами рівноваги існує перехідний стан, що зветься критичним, при якому деформоване тіло перебуває у байдужій рівновазі.
Стан тіла, яке знаходиться на границі стійкої і нестійкої рівноваги, називається критичним, а величина сили, яка спричиняє такий стан — критичною силою і позначається Pкр. Можна стверджувати, що досягнення навантаженням критичних значень рівнозначно руйнуванню конструкції, оскільки нестійка форма рівноваги буде втрачена, що приведе до необмеженого зростання напружень і деформацій. Особлива небезпека руйнування в результаті втрати стійкості полягає у тому, що, як правило, вона відбувається раптово і при значеннях напружень далеких від допустимих. Отже при розрахунку на стійкість критичне навантаження подібне до руйнувального. Для забезпечення запасу стійкості необхідно, щоб задовольнялась умова:
де
Тут P - діюче навантаження, kCT - коефіцієнт запасу стійкості.
5. Основні гіпотези опору матеріалів.
Важливим кроком при виборі розрахункової схеми є опис механічних властивостей матеріалу. Відмова від поняття жорсткого тіла вимагала введення гіпотез, що описують ці властивості. Немає такої фізичної моделі, яка б повністю відображала поведінку усіх матеріалів. Для одних придатні одні допущення, для інших − інші. Проте є деякі загальні гіпотези і принципи, що використовуютья в більшості задач опору матеріалів.
Основні гіпотези опору матеріалів.
1) Гіпотеза про неперервність та суцільність тіла – матеріал повністю заповнює займаний ним об’єм.
2) гіпотеза про однорідність і ізотронність- властивості матеріала однакові в усіх точках, а в кожній точці в усіх напрямках;
3) гіпотеза про малі деформації тіла – деформації малі в порівнянні з його розмірами (f/l= 1/600);
4) гіпотеза про цілковиту пружність тіла – передбачається, що всі тіла є абсолютно пружними;
5) гіпотеза про лінійну залежність між напруженнями і деформаціями Q= Е*E;
6) гіпотеза Бернуллі про плоскі перерізи – плоскі перерізи перпендикулярні до осі стержня і до деформації залишається плоскими і перпендикулярними, а після деформації непридатні для кручення валів.