Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Юридичний факультет

В І Д ГУК

керівника магістерської роботи, виконаної студентом 5 курсу

Горєловим Олександром Олександровичем

на тему: Докази при розслідуванні кримінальної справи

Представлена магістерська робота, що була виконана студентом групи МГ-20 Горєловим Олександром Олександровичем, включає повноцінне дослідження з питань визначення доказів, які використовуються під час розслідування справи у сучасному кримінальному процесі.

Робота має чіткий план та структуру, які відповідають комплексу поставлених цілей та задач. При проведенні дослідження студентом була використана сучасна нормативна-законодавча база документів, найважливіші статті у періодичних виданнях та підручники, які досить повно розкривають сутність теми дослідження у наукових працях відомих юристів.

Тема дізнання є актуальною, що підтверджується дуже важливою роллю доказів у проведенні розслідувань будь яких злочинів. Отже, невірно проведена процедура збирання та оцінки доказів може негативно вплинути на розслідування у цілому, та позволить злочинцям утекти від правосуддя.

У дослідженні розкрити такі важливі питання, як поняття доказів та їхні характерні ознаки, найбільш відомі види доказів за різними джерелами. Увага приділена також процедурі збирання доказів. Слушно розглянуті речові докази, їхні особливості та методика залучення до кримінальної справи. Вивчення особливостей таких видів доказів, як показання свідків, потерпілих, підозрюваних та обвинувачених, а також висновки експертів є важливою частиною проведеного дослідження.

Але слід відмітити, що істотним недоліком дослідження є ті, що студент досить мало уваги приділив порівнянню положень українського і міжнародного законодавства у сфері збирання та оцінювання доказів.

Висновки, зроблені у завершенні дослідження, мають практичний характер та можуть бути використані у юридичної практиці.

Таким чином, можна стверджувати, що магістерська робота Горєлова Олександра Олександровича відповідає усім вимогам наукового дослідження, заслуговує на певну оцінку «відмінно» та може бути подана до захисту.

«____»______2012 р. ____________ доц. Гостєв В.В.

Зовнішній відгук

на магістерську роботу студента Горєлова Олександра Олександровича, студента 5 курсу групи МГ-20 юридичного факультету Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля на тему:

«Докази при розслідуванні кримінальної справи»

Рецензуванню підлягає магістерська робота Горєлова Олександра Олександровича, темою якої є «Докази при розслідуванні кримінальної справи».

Дослідження проведене згідно з затвердженим планом. У вступі визначені об’єкт та предмет дослідження, встановлені цілі та задачі. Подальше дослідження проведене в строгій відповідності з ними.

У першій главі надана повна характеристика доказів в системі кримінального процесу, розглянуті істотні характерні ознаки цього інституту, а також наведена розповсюджена класифікація доказів. Визначені особливості доказів на сучасному етапі, надана вичерпна характеристика їхнього збирання та оцінювання.

У другій главі досліджені речові докази, які займають особливе місце у теорії доказування. Наведена сутність доказів, охарактеризовані їхні джерела. Автор приділив увагу також вивченню загальноприйнятих типів речових доказів, які використовуються під час проведення розслідування. Позитивним моментом дослідження є те, що у роботі проведена порівняльно-правова характеристика документів та речових доказів, а також розглянута процедура залучення доказів до матеріалів справи.

Третя глава присвячена дослідженню окремих видів доказів, які були отримані з різних кримінально-процесуальних джерел. Автор наголошує, що до таких видів належать показання свідків, потерпілих, підозрюваних та обвинувачених. Таки докази мають деякі особливості збирання та оцінювання, які також були розглянуті під час дослідження.

Також хотілося б відмітити, що недоліком роботи, на мій погляд, являється те, що автор не приділив увагу, не досить глибоко і ретельно вивчив аспекти збирання та оцінювання доказів в розрізі проведення розслідування з адміністративних і цивільних справ.

У висновках проведеного дослідження автор зробив повноцінні висновки про виконану роботу, і підвів ряд власних пропозицій по удосконаленню роботи з юридичними доказами в сучасних умовах. Це істотний позитивним момент дослідження.

Таким чином, можна сказати, що проведене дослідження є завершеним і вичерпним. Його результати можуть бути застосовані в практичній діяльності. Дипломна робота заслуговує на високу академічну оцінку.

_____________

підпис

Р Е Ф Е Р А Т

Дипломна робота: 106 с., 72 джерела

Досліджена юридична природа доказів при розслідуванні кримінальної справи. Визначено поняття доказів, охарактеризовані їхні найважливіші ознаки – достатність, належність, достовірність та допустимість. Наведена класифікація доказів за різними підставами. Детально вивчена сутність оцінки доказів під час проведення кримінального розслідування. Розглянута процедура збирання доказів у структурі кримінально-процесуального доказування. Досліджена сутність речових доказів та декілька їхніх джерел. Охарактеризовані види речових доказів, наведена порівняльно-правова характеристика слідчих документів та речових доказів. Особлива увага приділена вивченню процесуального порядку залучення речових доказів до матеріалів кримінальної справи. Визначені істотні ознаки та особливі характеристики таких окремих джерел юридичних доказів, як показання учасників кримінальної справи та висновок експертів.

ДОКАЗИ, ВИДИ ДОКАЗІВ, ДОСТОВІРНІСТЬ, НАЛЕЖНІСТЬ, ДОСТАТНІСТЬ, РЕЧОВІ ДОКАЗИ, ОЦІНКА ДОКАЗІВ, ЗБИРАННЯ ДОКАЗІВ, ВИКОРИСТАННЯ ДОКАЗІВ, СЛІДЧІ ДОКУМЕНТІ, ДЖЕРЕЛА ДОКАЗІВ, ПОКАЗАННЯ

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………. 8

РОЗДІЛ 1. Юридична природа доказів ..………......……………………12

1.1. Визначення доказів та їхні характерні ознаки……………………………..…12

1.2. Класифікація доказів, які використовуються під час кримінального розслідування ……………………………………………………………………... 21

1.3. Сутність оцінки доказів у кримінальному процесі………………………... 29

1.4. Збирання доказів у структурі кримінально-процесуального доказування.. 36

РОЗДІЛ 2. РЕЧОВІ ДОКАЗИ ЯК ОДИН ІЗ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВИДІВ ДОКАЗІВ У КРИМІнаЛЬНОМУ процесі ……………………..……………. 44

2.1. Сутність речових доказів, їх джерела та характеристика ………………..…44

2.2. Загальноприйняті види речових доказів, що використовуються при розслідуванні кримінальних справ……………………………………………… 51

2.3. Порівняльно-правова характеристика слідчих документів та речових доказів…………………………………………………………………………….... 57

2.4. Процесуальний порядок залучення речових доказів до матеріалів кримінальної справи………………………………………………………………. 62

РОЗДІЛ 3. Особливі характеристики окремих джерел юридичних доказів………………………………………………………… 70

3.1. Поняття та види джерел доказів у теорії доказування ……….……………. 70

3.2. Показання учасників кримінальної справи та деякі особливості методики їх оцінювання ………………………………………..………......................................74

3.3. Висновок експертів як повноцінне джерело доказів при розслідуванні ..... 87

Висновок…………………………………………………………………..…… 93

ЛІТЕРАТУРА ………………………………….……………………………....... 100

ВСТУП

Боротьба із злочинністю в сучасних умовах вимагає від правоохоронних органів активних і рішучих дій. 

Розслідуванням злочинів займаються органи дізнання й досудового слідства. У ході підготовки слідчих вивчаються різні правові науки, серед яких і кримінальний процес. У кримінальному процесі центральне місце займає доказове право і теорія доказів. З метою поглибленого вивчення питань що стосуються доказів, доказування, кримінально-процесуальних джерел доказів, використання науково-технічних засобів і результатів оперативно-розшукової діяльності розроблений спецкурс доказування у кримінальному процесі . 

Саме за допомогою доказів, правильної їх оцінки вирішуються основні завдання кримінального судочинства, досягається об’єктивна матеріальна істини у кримінальній справі, яка дозволяє зробити висновок щодо винуватості або не винуватості особи у вчиненні злочину [1, c.244]. 

Для успішного вирішення завдань кримінального судочинства орган дізнання, слідчий, прокурор, суд зобов'язані встановити, чи мала місце подія злочину, який саме злочин було вчинено, хто винуватий у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для законного та обґрунтованого вирішення справи, захисту прав і законних інтересів учасників процесу. Злочин для осіб, на яких законом покладено обов'язок розслідування і розгляду справи, завжди є подією минулого, яку вони повинні пізнати. Тому особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя при провадженні розслідування або судового розгляду справи повинні пізнавати факти, що відносяться до минулого, лише за допомогою тих слідів, які ця подія залишила. На підставі найрізно­манітніших даних, фрагментарних уривчастих свідчень вони віднов­люють цілісну картину події, що відбулася, тобто встановлюють об­ставини вчиненого злочину та осіб, які його вчинили [2, c. 87].

В основі процесу пізнання у кримінальній справі лежать загальні гносеологічні, соціальні, психологічні закономірності, притаманні процесу пізнання у будь-якій соціальній сфері згідно із законами ма­теріалістичної теорії відображення. Метою кримінально-процесуально­го пізнання є одержання знання про факти, що підлягають встановлен­ню у кримінальній справі. У кримінально-процесуальній теорії норми кримінально-про­цесуального права, що регламентують цілі, порядок, засоби, способи, межі та зміст діяльності по доказуванню обставин, достовірне вста­новлення яких необхідне для правильного вирішення справи, імену­ються доказовим правом. Наука, що вивчає принципи доказування та механізми їх реалізації, сукупність і структуру доказування та доказів, розробляє рекомендації з формування доказів і використання їх у кри­мінальному судочинстві, іменується теорією доказів. У теорії доказів кримінально-процесуальне доказування визначається як різновид соціального пізнання (безпосереднього та опосередкованого), предметом якого є подія минулого — вчинений злочин, та що здійснюється орга­ном дізнання, слідчим, прокурором, судом в особливій процесуальній формі. Встановлення фактів об'єктивної дійсності в кримінальному про­цесі здійснюється головним чином опосередкованим шляхом, тобто через використання відповідних доказів [3, c. 78].

Все це підтверджує актуальність теми, обраної для дослідження. Таким чином, в доказовому праві на сьогоднішній день існує чимало спірних положень, які можуть значно вплинути на правильність розслідування. Це дуже важливо, адже часто саме докази можуть змінити хід справи, вказати на винних у злочині або зняти звинувачення з того, хто помилково вважався винним раніше.

Важливе місце, яке займають джерела доказів у кримінальному процесі, пояс­нює той факт, що питання їх оцінки привертають увагу багатьох учених-процесуалістів. Зокрема, проблема оцінки джерел доказів досліджувалась у теоретичному аспекті в пра­цях таких учених, як С.А.Альперта, В.Д.Арсеньєва, М.І.Бажанова, Р.С.Бєлкіна, А.Р.Бєлкіна, В.П.Бож’єва, Л.Є.Владимирова, С.А.Голунського, Г.Ф.Горського, І.М.Гуткіна, М.М.Гродзинського, В.Я.Дорохова, П.С.Елькінд, О.П.Єндовицької, В.Зажицького, З.З.Зінатулліна, Л.М.Карнєєвої, М.М.Кіпніс, Л.Д.Кокорева, С.В.Курильова, А.М.Ларіна, А.Л.Лубенського, Б.Т.Матюшина, М.М.Михеєнко, Г.С.Мосеяна, І.І.Мухіна, В.Т.Нора, П.Ф.Пашкевича, І.Л.Петрухіна, Є.Є.Подголіна, Г.М.Різника, Н.В.Сибільової, М.С.Строговича, В.М.Тертишника, М.К.Треушнікова, А.І.Трусова, Л.Т.Ульянової, Ф.Н.Фаткулліна, М.Є.Шумила, Н.Я.Якубовича та інших.

Розробки усіх зазначених дослідників безперечно мають важливе значення для розвитку теорії доказів і вдосконалення правового регулювання теорії доказів. Багато наукових ідей і пропозицій, сформульованих у їх роботах, вже знайшли відображення в законодавстві і використовуються в практичній діяльності правоохоронних органів.

Головною метою дослідження є теоретичне та практичне з’ясування юридичної природи доказів, опрацювання найбільш важливих аспектів, пов’язаних із поняттям, значенням та змістом теорії доказів, а також розробка науково обґрунтованих положень та рекомендацій щодо вдосконалення практики використання доказів під час розслідування кримінальної справи.

Дана мета зумовила постановку й вирішення наступних завдань, які мають бути розглянути під час дослідження:

• досконально вивчити поняття доказів та їхні характерні ознаки;

• провести всебічну класифікацію доказів, які найчастіше використовуються під час кримінального розслідування;

• дослідити сутність оцінки доказів у кримінальному процесі;

• охарактеризувати методику збирання доказів у теорії та практиці кримінально-процесуального доказування;

• виявити особливості речових доказів у кримінальному процесі;

• дослідити сутність речових доказів та їх найважливіші джерела;

• охарактеризувати загальноприйняті види речових доказів, що використовуються при розслідуванні кримінальних справ;

• провести порівняльно-правову характеристику слідчих документів та речових доказів;

• вивчити процесуальний порядок залучення речових доказів до матеріалів кримінальної справи;

• розглянути деякі особливі характеристики окремих джерел юридичних доказів;

• дослідити характерні особливості доказів, джерелами яких є показання учасників кримінальної справи та висновок експертів.

Об’єктом дослідження є сукупність суспільних відносин кримінально-процесуального характеру, які виникають під час збирання, оцінки джерел та використання доказів між суб’єктами доказування під час розслідування кримінальної справи.

Предметом магістерського дослідження є теоретичні і практичні характеристики та існуючи проблеми, які стосуються кримінально-процесуальної роботи з доказами , а також правові норми, які регулюють цей важливий процес.

Відповідно до мети і завдань дослідження в роботі використовувалися сучасні методи теорії пізнання соціально-правових явищ, положення і наукові принципи загальної теорії держави і права, теорії кримінального та кримінально-процесуального права. Крім того, під час підготовки магістерської роботи широко використовувалися традиційні загальнонаукові методи пізнання: історико-правовий, формально-логічний, порівняльний, статистичний, узагальнення. Зокрема, для з’ясування поняття та сутності джерел доказів, встановлення їх співвідношення з доказами перевага віддавалася загальнонауковим методам: історико-правовому, формально-логічному. Наукові висновки і рекомендації, що містяться у дослідженні, ґрунтуються на методі системного аналізу положень Конституції України, чинного та проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України, інших нормативно-правових актів.

Дипломна робота складається зі вступу, 3 розділів, 11 підрозділів, висновку і списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. Юридична природа доказів