
- •Охарактеризуйте основні компоненти та наведіть характерний приклад комплектації апаратного рівня квс.
- •Перерахуйте основні признаки, по якім класифікують видавничу продукцію.
- •Навести класифікацію видавничої продукції по ступеню аналітико-синтетичної переробки інформації.
- •Навести приклад та дати оцінку вихідним відомостям книги.
- •Навести приклад та проаналізувати пошуковий, довідковий апарат видання («зміст», колонтитули та ін.).
- •Навести приклад та проаналізувати пояснюючий апарат видання (передмова, післямова, примітки, коментарі).
- •Навести приклад та проаналізувати бібліографічний апарат книжкового видання.
- •Перерахувати види періодичних видань та проаналізувати склад елементів одного з них.
- •Проаналізувати стандартні формати паперового листа.
- •Визначити об'ємні показники видання.
- •1.2. Об'ємні показники видання
- •Проаналізувати етапи підготовки публікації до видання.
- •Обґрунтувати правила набору і верстки видання.
- •Прокоментуйте етапи створення оригінал-макету видання.
- •У чому полягає основне завдання технологій pre-press?
- •Обґрунтуйте необхідність аналізу пробного друку і кольоропроби видання.
- •Охарактеризуйте особливості, переваги і недоліки технології pdf при верстці публікацій.
- •Проаналізувати початкові параметри друкарського видання: формат, об’єм видання.
- •Проаналізувати вимоги до шрифтового оформлення друкарського видання.
- •Визначити основні характеристики шрифтів.
- •Наведіть класифікацію та загальні властивості видавничих програм.
- •Приведіть приклади і дайте оцінку програмам піксельної графіки квс.
- •Приведіть приклади і дайте оцінку програмам векторної графіки квс.
- •Приведіть приклади і дайте оцінку програмам тривимірної графіки квс.
- •Дати оцінку видавничій програмі QuarkXPress.
- •Дати оцінку видавничій програмі PageMaker.
- •Дати оцінку видавничій програмі Adobe InDesign.
- •Дати оцінку видавничій програмі Corel Ventura Publisher.
- •Дати оцінку видавничій програмі Adobe FrameMaker.
- •Дати оцінку видавничій програмі Microsoft Publisher.
- •Проаналізувати векторні редактори Corel Draw і Adobe Illustrator як інструменти верстки.
- •Визначити інтерфейс загального шлюзу cgi та проаналізувати його альтернативи.
- •Дати оцінку потрібної кількості кадрів для створення рухомого зображення.
- •Навести правила розміщення вихідних відомостей електронних видань.
- •Визначити особливості відображення на комп'ютері анімації.
- •Охарактеризувати вимоги, структуру та способи навігації електронних видань.
- •1. Вимоги до структури електронних видань
- •Проаналізувати взаємодію компонентів схеми зв'язків Web-сервера з квс.
- •Навести порядок підготовки сценаріїв на стороні клієнта в World Wide Web.
- •Проаналізувати сутність створення гіперпосилань в програмному середовищі html.
- •Обґрунтувати елементи технології підготовки та виробництва електронних книг.
- •Проаналізувати типи інтерфейсів користувачів.
- •Охарактеризувати особливості відображення на комп'ютері відеоінформації.
- •Визначити призначення сценаріїв і таблиці стилів.
- •Обґрунтувати організацію онлайнових інформаційних сервісів.
- •Визначити лінії поведінки при підготовці сценаріїв і впровадженні інтерактивності.
- •Визначити порядок підготовки сценаріїв у Flash.
- •Проаналізувати доступність мультимедійних електронних видань.
- •Визначити мету та вказати способи реалізації приєднання сценаріїв.
- •Визначити технології обробки та привести формати аудіосигналів.
- •Оцінити недоліки та переваги методів створення анімації форми.
- •Дати оцінку методам створення додатків у Flash.
- •Охарактеризувати запис анімації і послідовності зображень.
- •Визначити міжнародний комунікативний формат unimarc.
- •Визначити призначення символів і екземплярів, оцінка способів редагування символів.
- •Дайте оцінку публікаціям Web-документів в Internet.
- •Охарактеризувати алгоритм взаємодії основних компонентів схеми зв'язків Web-сервера з квс.
- •Проаналізувати текстові еквіваленти в середовищі гіпермедіа.
- •Обґрунтувати дидактичні вимоги до електронних видань.
- •Обґрунтувати вплив великої кількості динамічних об’єктів на оглядача.
- •Навести організацію онлайнових інформаційних сервісів.
- •Дайте оцінку методам комп'ютерної машинної графіки, анімації.
- •Питання з практичної частини
- •Написати нtml код розміщення рисунку «ris.Jpg» з шириною та висотою 32 піксела
Проаналізувати взаємодію компонентів схеми зв'язків Web-сервера з квс.
Схему зв'язків Web-сервера із КВС і комп'ютерами абонентів Internet показано на рис. 7.2.
Зображені на схемі компоненти - КВС, персональні комп'ютери окремих абонентів ПКА і локальні обчислювальні мережі ЛОМ - можуть з'єднуватись із Web-сервером мережі Internet двосторонніми лініями (каналами) зв'язку. Під час роботи зв'язок із Web-сервером установлюється, зазвичай за ініціативою абонентів.
Web-сервер, на якому розміщуються публікації Internet, є основною частиною схеми. Web-сервер реалізують на найпотужнішому комп'ютері у спеціальному серверному виконанні. Такий сервер повинен мати найкращі технічні параметри, які значно перевищують, наприклад, параметри файлового сервера ЛОМ. Web-сервер повинен мати максимальну надійність і живучість і бути доступним користувачам-абонентам Internet 24 години на добу протягом усього року. Тому для таких серверів використовують джерела безперебійного живлення, "гаряче" резервування пристроїв з автоматичною заміною, схеми автоматичного виявлення і виправлення помилок у пристроях, а також постійний програмний контроль правильності роботи.
Рис. 7.2. Спрощена схема зв'язків Web-сервера з КВС
і комп’ютерами абонентів Internet:
Internet - глобальна комп'ютерна мережа;
Web-сервер - потужний комп'ютер, на якому розміщуються публікації Internet;
КВС - комп'ютеризована видавнича система на основі персонального комп'ютера (ПК);
ПКА - персональні комп'ютери окремих абонентів Internet;
ЛОМ - локальні обчислювальні мережі, підключені до Internet;
ЛЗ - лінія зв'язку з Internet.
На Web-сервері використовується ОС, яка підтримує його роботу в Internet (у тому числі реалізацію протоколів HTTP і FTP), система управління базою даних СУБД та пошукова система, У величезній зовнішній пам'яті Web-сервера на швидких жорстких дисках знаходяться електронні видання у вигляді Web-документів. Усе це дозволяє розміщувати на Web-сервері велику кількість публікацій Internet.
У персональних комп'ютерах ПКА окремих абонентів використовуються ОС з інтегрованими програмними засобами зв'язку з Internet та власні броузери, що дозволяє абонентам отримувати і читати публікації в Internet.
У серверах зв'язку локальних мереж ЛОМ теж використовуються ОС з інтегрованими службами зв'язку з Internet, а в робочих станціях локальних мереж є власні броузери. Це також дозволяє операторам робочих станцій отримувати і читати публікації Internet.
Взаємодія основних компонентів схеми (рис. 5.3) відбувається так. Підготовлений у КВС Web-документ передається по лінії зв'язку (ЛЗ) із КВС на Web-сервер і розміщується в пам'яті Web-сервера. Одночасно через засоби масової інформації та рекламу потенційним абонентам повідомляється адреса URL, розміщеного Web-документа (Web-сторінки або Web-сайту). Після цього Web-документ вважається опублікованим в Internet і стає доступним для абонентів Internet.
Абоненти Internet зі своїх персональних комп'ютерів ПКА можуть за адресою URL, звертатися до опублікованого Web-документа, отримувати його по лініях зв'язку (ЛЗ) у пам'ять свого персонального комп'ютера і переглядати на дисплеї. У процесі перегляду Web-документа користувач-абонент Internet може звертатися до різних частин цього Web-документа, а також до інших опублікованих Web-документів, використовуючи гіперпосилання, що є в первинному Web-документі.