
- •2. Поняття, предмет та методи цивільного та сімейного права України. Співвідношення з іншими галузями.
- •5.Система цивільного та сімейного законодавства.
- •7.Цивільні та сімейні правовідносини: поняття, особливості та структура. Види цивільних та сімейних правовідносин.
- •8.Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних та сімейних правовідносин.
- •9.Поняття та зміст цивільної правоздатності фізичних осіб.
- •10.Цивільна дієздатність: поняття та види. Деліктоздатність фізичних осіб.
- •11. Обмеження дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною
- •12. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення її померлою
- •13. Ім'я та місце проживання фізичної особи
- •14. Опіка, піклування, патронат: поняття, зміст, підстави виникнення та припинення.
- •15. Правовий статус фізичної особи підприємця.
- •Цивільна правосуб’єктність юридичних осіб
- •18. Створення юридичної особи
- •19.Порядок та способи припинення юридичних осіб.
- •21. Поняття та види акцій. Поняття та правове значення дивідендів.
- •22. Правове положення товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю:поняття, ознаки, органи управління, порядок створення та припинення діяльності.
- •Глава 2. Товариство з обмеженою відповідальністю (із зу «Про господарські товариства»)
- •Глава 3. Товариство з додатковою відповідальністю
- •23. Правове положення повного товариства: поняття, ознаки, порядок створення та припинення діяльності.
- •Глава 4. Повне товариство
- •Глава 5. Командитне товариство
- •25. Поняття та ознаки держави і територіальних громад як суб’єктів цивільних правовідносин.
- •§ 1. Поняття та ознаки держави і територіальних громад як суб'єктів цивільних правовідносин
- •§ 2. Участь держави і територіальних громад у цивільних правовідносинах та її правові форми
- •26. Форми участі публічно-правових утворень у цивільних відносинах.
- •27.Поняття та види об’єктів цивільних правовідносин.
- •28. Поняття та класифікація речей. Майно як об’єкт цивільних правовідносин.
- •29.Гроші як об’єкти цивільних прав.
- •30. Цінні папери як об’єкти цивільних права : поняття та види.
- •31. Результати робіт та послуги як об´єкти цивільного права
- •32. Нематеріальні блага як об´єкти цивільного права
- •33. Здійснення цив.Прав:поняття,принципи,межі. Поняття зловживання правом. Форми зловживання. Виконання цив. Обов’язків: пон., принципи та способи.
- •34. Захист цив. Прав: поняття та способи захисту
- •35. Поняття, підстави та види представництва
- •46. Заперечні (оспорювані) правочини та їх види
- •47. Поняття та види строків у цивільному праві
- •4. За призначенням:
- •5. За способами визначення, тобто строки, які визначаються:
- •48. Поняття та види строків позовної давності
- •51. Форми і види цивільно-правової відповідальності
- •52. Умови та підстави цивільно-правової відповідальності
- •53. Підстави звільнення від цивільно правової відповідальності
- •54. Поняття та правове регулювання особистих немайнових прав
- •55. Стаття 281. Право на життя
- •Право на свободу та особисту недоторканність
- •57. Стаття 291. Право на сім'ю
- •292. Право на опіку або піклування
- •1. Малолітня, неповнолітня особа, а також фізична особа, яка визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, має право на опіку або піклування.
- •58. Стаття 294. Право на ім'я
- •59. Право на честь, гідність та ділову репутацію
- •60. Стаття 300. Право на індивідуальність
- •Стаття 301. Право на особисте життя та його таємницю
- •Стаття 309. Право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості
- •1. Фізична особа має право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
- •2. Фізична особа має право на вільний вибір сфер, змісту та форм (способів, прийомів) творчості.
- •61.Право на особисті папери, таємницю кореспонденції, право на інформацію: поняття, зміст, обмеження та гарантії реалізації.
- •62. Право на місце проживання поняття та зміст. Правила визначення місця проживання фізичної особи. Право на недоторканість житла зміст,гарантії та обмеження реалізації.
- •63. Право на свободу пересування поняття зміст обмеження. Право на свободу об єднання та мирні зібрання
- •1. Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цк. 2. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
- •78. Право власності на житло
- •79. Право спільної власності
- •80. Право спільної часткової власності
- •1. Законне;
- •2. Незаконне.
- •1. Добросовісне;
- •2. Недобросовісне.
- •91. Інші способи захисту права власності: поняття та класифікація
- •92. Право інтелектуальної власності
- •16.2. Об'єкти права інтелектуальної власності
- •94. Що таке авторське право?
- •4. Будь-яке повторне публічне сповіщення в ефірі чи по проводах уже переданих в ефір творів, якщо воно
- •95. Що таке суміжні права?
- •1. Права виконавців охороняються, якщо:
- •2. Права виробників фонограм охороняються, якщо:
- •4. Суміжні права іноземних юридичних і фізичних осіб охороняються відповідно до міжнародних договорів України.
- •96. Поняття права промислової власності.
- •97. Суб’єкти права промислової власності.
- •98. Об’єкти права промислової власності.
- •99. Патент: поняття види. Порядок отримання патенту.
- •100. Права та обов’язки, що випливають з патенту. Строк чинності патенту. Припинення дії та визнання недійсним.
- •101. Захист права промислової власності
- •102 .Право інтелектуальної власності на комерційне найменування
- •103. Право інтелектуальної власності на торговельну марку
- •104. Право інтелектуальної власності на географічне зазначення
- •105 Право інтелектуальної власності на наукове відкриття
- •107 Вопрос
- •108 Вопрос
- •§ 2. Види зобов'язань і система зобов'язального права
- •111. Підстави виникнення і припинення зобов’язань
- •Підстави припинення зобов'язань
- •Припинення зобов'язань за волею сторін
- •Припинення зобов'язань за обставин, що не залежать від волі сторін
- •113.Виконання зобов’язання.
- •114.Предмет виконання зобов’язання.
- •116. Спосіб, місце і строк виконання зобов'язань
- •Глава 23 виконання зобов 'язань
- •117. Поняття зобов’язання. Способи забезпечення зобов’язання
- •121.Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язання: поняття.Ознаки.Види. Притримання
- •122.Цивільно-правовий договір: поняття, ознаки, принципи укладання
- •123.Види цивільно-правових договорів
- •124.Зміст цивільно-правового договору
Глава 4. Повне товариство
Стаття 66. Поняття повного товариства
Повним визнається таке товариство, всі учасники якого
займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну
відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.
Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.
{ Статтю 66 доповнено частиною другою згідно із Законом N 997-V
( 997-16 ) від 27.04.2007 }
Найменування повного товариства повинно містити імена
(найменування) всіх його учасників, слова "повне товариство" або
містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням
слів "і компанія", а також слів "повне товариство". { Статтю 66
доповнено частиною третьою згідно із Законом N 997-V ( 997-16 )
від 27.04.2007 }
Стаття 67. Зміст засновницького договору про повне товариство
Засновницький договір про повне товариство, крім умов,
передбачених статтями 4 і 66 цього Закону, повинен визначати
розмір частки кожного з учасників, розмір, склад та порядок
внесення вкладів, форму їх участі у справах товариства.
Стаття 68. Ведення справ повного товариства
Ведення справ повного товариства здійснюється за загальною
згодою всіх учасників.
Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма
учасниками, або одним чи кількома з них, які виступають від імені
товариства. В останньому випадку обсяг повноважень учасників
визначається дорученням, яке повинно бути підписано рештою
учасників товариства.
Якщо в засновницькому договорі визначаються декілька
учасників, які наділяються повноваженнями на ведення справ
товариства, то передбачається, що кожен з них може діяти від імені
товариства самостійно. В засновницькому договорі може бути
відзначено, що такі учасники мають право вчиняти відповідні дії
лише спільно.
Учасники, яким було доручено ведення справ повного
товариства, зобов'язані надавати решті учасників на їх вимогу
повну інформацію про дії, що виконуються від імені та в інтересах
товариства.
Повноваження учасника на ведення справ товариства
припиняються повністю або частково з припиненням діяльності самого
товариства у зв'язку з відмовою учасника від доручення чи
скасуванням доручення на вимогу хоча б одного з решти учасників.
Учасник, який діяв у спільних інтересах, не маючи
повноважень, у випадках, коли його дії не будуть схвалені рештою
учасників, вправі ставити вимогу до товариства відшкодувати
витрати за умови, якщо доведено, що внаслідок його дій товариство
зберегло чи відповідно надбало майно, яке перебільшує за вартістю
понесені товариством витрати.
Стаття 69. Відступлення частки (її частини) учасника
повного товариства
Передача учасником повного товариства своєї частки (її
частини) іншим учасникам цього товариства або третім особам може
бути здійснена лише за згодою всіх учасників.
З передачею частки (її частини) третій особі здійснюється
одночасно перехід усієї сукупності прав та обов'язків, що належали
учаснику, який вибув з повного товариства або відступив частину
своєї частки.
При реорганізації юридичної особи, учасника повного
товариства, або смерті громадянина, учасника повного товариства,
правонаступник (спадкоємець) має переважне право вступу до
товариства за згодою решти учасників.
Правонаступник (спадкоємець) несе відповідальність за борги
учасника, що виникли за час діяльності товариства, перед повним
товариством, а також за борги товариства перед третіми особами.
У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до
повного товариства або відмови товариства у прийнятті
правонаступника (спадкоємця) йому виплачують вартість частки, що
належить реорганізованій юридичній особі (спадкоємцю), розмір якої
визначається на день реорганізації (смерті) учасника. В цих
випадках відповідно зменшується розмір майна товариства, вказаний
в засновницькому договорі.
Стаття 70. Про заборону учасникам повного товариства
конкурувати з повним товариством
Учасники повного товариства не вправі від свого імені та в
своїх інтересах здійснювати угоди, однорідні з цілями діяльності
товариства, а також брати участь у будь-яких товариствах (крім
акціонерних товариств), які мають однорідну з повним товариством
мету діяльності.
У разі порушення правил, встановлених цією статтею, учасники
повного товариства зобов'язані компенсувати збитки, заподіяні
товариству цими діями.
Стаття 71. Вихід учасника з повного товариства
Учасник повного товариства, що було створено на невизначений
строк, може в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це
не пізніш як за 3 місяці.
Вихід із товариства, що було створено на визначений строк,
допускається лише при наявності поважних причин та за умови, що
попередження про це надійшло не пізніш як за 6 місяців.
Якщо при виході учасника з повного товариства це товариство
зберігається, то учаснику виплачується вартість його внеску
відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу
учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто
повністю або частково в натуральній формі.
Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частина
прибутку, одержаного товариством у даному році. Майно, передане
учасникам товариства тільки для користування, повертається в
натуральній формі без винагороди.
Стаття 72. Виключення учасника з повного товариства
Учасника повного товариства, який систематично не виконує чи
неналежним чином виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями
досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства в
порядку, передбаченому установчими документами.
Виключення учасника з повного товариства призводить до
наслідків, передбачених статтею 71 цього Закону.
Стаття 73. Звернення стягнення на частку учасника в повному
товаристві
Звернення стягнення на частку учасника в повному товаристві
за його власними зобов'язаннями не допускається. При
недостатності майна учасника для покриття боргів за
зобов'язаннями кредитори можуть вимагати у встановленому порядку
виділення частки учасника-боржника. { Частина перша статті 73 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V ( 997-16 ) від
27.04.2007 }
Решта учасників вправі з метою збереження товариства виділити
частку учасника-боржника в грошовій або натуральній формі
відповідно до балансу, складеного на день вибуття такого учасника
з товариства.
Стаття 74. Відповідальність учасників за борги повного
товариства
Якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного
майна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у
недостатній частині несуть солідарну відповідальність його
учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства
України може бути звернено стягнення. Учасник товариства
відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони
після чи до його вступу до товариства.
Учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі
звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти
учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй
частці у майні товариства.
24. Правове положення командитного товариства: поняття, ознаки, порядок створення та припинення діяльності.
Командитне товариство можна кваліфікувати як товариство змішаного типу, в якому разом з одним або більше учасників, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном (повні товариші), є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників або команд итисті в).
Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше повних товаришів, вони несуть солідарну відповідальність щодо боргів товариства.
Правовий статус командитного товариства визначається нормами ст. 67-74 Закону «Про господарські товариства» (тобто законодавством про повні товариства) з урахуванням особливостей, передбачених у спеціальних статтях (ст. 78-83) Закону «Про господарські товариства», безпосередньо присвячених командитним товариствам.
Зокрема, установчий договір про командитне товариство, крім відомостей, які містить установчий договір про повне товариство, має відображати участь вкладників у такому товаристві, а саме: стосовно вкладників вказується тільки сукупний розмір їхніх часток у майні товариства, а також розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.
Оскільки правовий статус повних товаришів було розглянуто в попередньому параграфі, тут доцільно зупинитися на особливостях участі вкладників у командитному товаристві.
Вкладник може вступати до командитного товариства шляхом внесення грошових або матеріальних вкладів.
Вкладники командитного товариства мають право:
• діяти від імені командитного товариства тільки у разі наявності доручення і згідно з ним;
• вимагати першочергового повернення вкладу (ніж учасникам з повною відповідальністю) у випадку ліквідації товариства;
• вимагати подання їм річних звітів і балансів, а також забезпечення можливості перевірки правильності їх складення.
Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади й додаткові внески у розмірі, способами й порядком, передбаченим установчим договором, проте сукупний розмір їхніх часток не повинен перевищувати 50 відсотків майна товариства, зазначеного в установчому договорі. На момент реєстрації командитного товариства кожний із вкладників повинен внести не менше 25 відсотків свого внеску.
Таким чином, вкладники беруть участь у діяльності командитного товариства лише своїми вкладами, розмір яких визначає суму отримуваного ними прибутку. Будь-якої участі в управлінні товариством вони не беруть.
Управління справами командитного товариства здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю (повними товаришами). Якщо в товаристві є тільки один такий учасник, управління справами здійснюється ним самостійно.
Вкладники не мають права перешкоджати діям повних товаришів із управління справами товариства.
Незважаючи на те, що за загальним правилом відповідальність вкладника обмежується вкладом у майні товариства, в окремих випадках, передбачених законодавством (ст. 82 Закону «Про господарські товариства»), він також несе повну відповідальність. Приміром, якщо вкладник здійснює угоду від імені і в інтересах товариства без відповідних повноважень, то у разі схвалення його дій командитним товариством він разом із повними товаришами відповідає за угодою перед кредиторами усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. Якщо ж схвалення не буде одержано, вкладник відповідає перед третьою особою самостійно усім своїм майном. Крім загальних підстав припинення діяльності господарських товариств (ст. 19 Закону «Про господарські товариства») командитне товариство припиняється також у разі вибуття всіх учасників з повною відповідальністю. При вибутті з товариства всіх вкладників повні товариші мають право замість ліквідації командитного товариства перетворити його на повне товариство.