71.Тарифне нормування заробітної плати: призначення та зміст.

Заробітна плата як винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, складається з таких частин: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Для забезпечення об’єктивної диференціації з/п важливе знач. Має процедура формування базової її частини. Ця процедура – ключова в організації з\п. Формування осн. з\п є фундаментом для розроблення всії політики оплати праці на під-ві. Осн. з\п визнач. На основі тарифного нормування з\п працівників різних категорій.

Тарифне нормування з\п – це основа тарифної моделі організації з/п, котра застосовується на більшості під-в не бюджетного і на всіх під-вах бюджетного сектору ек. Тарифне нормування з/п передбачає використання сукупності норм праці та норм оплати.

Головне призначення тарифного нормування з\п – диференціація з/п за низкою об’єктивних чинників. Основними тарифоутворювальними чинниками є складність робіт і уміння працівників виконувати ці роботи, тобто їхня кваліфікація. Тарифне нормування з\п має забезпечувати установлення обґрунтованих відмінностей в оплаті працівників залежно від даних чинників. До цих чинників відносять значимість певного виду діяльності чи в-ва для п-ва, галузі тощо. Для окремих професійних груп працівників, робота яких має вирішальне знач. Для забезпеч. Інноваційного розвитку певного під-ва, можуть установлюватись підвищені розміри тарифних ставок і посадових окладів.

Отже, тарифне нормування з/п має на меті розроблення суку. Нормативних документів, за допомогою яких установлюється р-нь осн. з/п працівників п-ва залежно від їхньої кваліфікації, складності обов’язків і робіт, умов праці і значимості діяльності.

На п-вах може застосовуватись підхід, згідно з яким відмінності в умовах та інтенсивності праці ураховуються не способом диференціації тарифних ставок працівників, а через установлення доплат.

Крім забезпеч. Об’єктивної диференціації з\п працівників залежно від осн. Тарифоутво. Чинників, тарифне нормування з\п має забезпеч. Відтвор. Здатності до праці працівників. Осн. Частина з/п має постійний, стабільний характер. Визначаючи рівень тарифу, треба орієнтуватись на певний стандарт життя, ураховувати держ. Соц.. гарантії та норми колективних угод різних рівнів.

72.Нормативно-правові та методичні засади розрахунку місячної тарифної ставки працівника першого розряду.

Тарифна ставка – виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці робітника даного розряду за одиницю роб. Часу Ставка 1-го розряду — це мін з/п працівника, визначена в колективному договорі, тобто вона відбиває законодавчо встановлений розмір з/п за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну чи годинну норму праці. Установлення тарифної ставки 1-го розряду залежить від екон-го стану підпр-ва, його фін-х можливостей на період дії колективного договору, рівня середньої з/п, що склався на підпр-ві на кінець поточного року, держ-ї, галузевої і регіональної гарантії мінімальної з/п. МТС робітника 1-го розряду можна розрахувати на основі фактичної середньомісячної з/п робітників, що склалась на підпр-ві до початку ведення колективних переговорів. Для визначення МТС робітника 1-го розряду середньомісячну з/п треба привести до середньомісячної з/п робітників, котрі виконують найпростіші роботи. МТС робітників 1-го розряду можна встановити на рівні законодавчо визначеної мінімальної з/п. Однак розмір мін-ї з/п в У-ні менший від рівня прожиткового мінімуму. Тому МТС робітників 1-го розряду на підпр-ві доцільно встановлювати на рівні прожиткового мінімуму, визначеного для працездатних осіб. Розробляючи тарифні умови оплати праці, треба додержуватись не тільки законодавчих норм і гарантій, а й положень генеральної, галузевої і регіон. угод.