8. Сутність, зміст соціально-трудових відносин.

Соціально-трудові відносини- це комплекс взаємовідносин між сторонами:найманими працівниками та роботодавцями за участі держави (органів законод і викон влади) і місцевого самоврядування. Вони пов’язані з наймом , використанням, розвитком робочої сили, винагородою за працю та спрямовані на досягнення високого рівня якості життя та ефективного вир-ва.

Ці відносини охоплюють широке коло питань – від організаційно – економічних і правових інститутів, які забезпеч індивідуальні та колективні переговори укладення договорів і угод, визначення умов та розмірів трудових доходів, до участі найманих працівників в управлінні виробництвом, залагодженні трудових конфліктів тощо.

Основною умовою виникнення та функціонув СТВ у суч економіці є існування товарного вир-ва й притаманних йому рис, відносин, інститутів, сторін, механізмів.

С-т відн-цілісна сист, що має свій предмет, суб’єкти та типи

С-т відн являють собою відкриту систему яка знаходиться в постійній динаміці. Важливою рисою с-т відносин є існування їх на трудових засадах,конкурування між собою як найманих працівників що працюють на умовах визначених договором так і роботодавців.

9. Сторони і суб’єкти соціально-трудових відносин.

Соціально-трудові відносини- це комплекс взаємовідносин між сторонами:найманими працівниками та роботодавцями за участі держави (органів законод і викон влади) і місцевого самоврядування. Вони пов’язані з наймом , використанням, розвитком робочої сили, винагородою за працю та спрямовані на досягнення високого рівня якості життя та ефективного вир-ва.

До сторін соц.-труд відносин належать наймані працівники,роботодавці та держава.

Роботодавець – сторона ств – юр чи фіз. Особа яка є власником засобів виробництва, створює робочі місця та використовує найману працю згідно з трудовим договором (контрактом).

Найманий працівник – сторона ств – фіз. Особа, яка працює за трудовим договором на підпр, в установі та організації, в їх обєднаннях, або у фіз. Осіб, які використ найману працю.

Специфічність держави як сторони в тому,що вона виступає в ролі роботодавця,координатора,посередника,гаранта прав і свобод.

Субєкти сок-труд відносин- юридичні чи фізичні особи,які володіють первинними чи делегованими правами соц.-труд відносин.

Відмінність між сторонами та суб’єктами в тому,що сторони є носіями тільки первинного права, а суб’єкти можуть володіти як первинними так і делегованими правами. Так наймані працівники як сторона і носії первинного права в ств можуть реалізовувати свої права та інтереси безпосередньо. Водночас вони можуть делегувати деякі свої права та повноваження організаціям, які вони утворюють або до яких вступають, і ці організації реалізовуватимуть делеговані найманими прац-ми права на виробн., галуз, регіональному чи інших рівнях.

Субєкти поділяються на 4 групи-представники організацій,з делегованими повноваженнями, первинні носії прав та інтересів,органи через які реалізуються соц.. діалоги.,органи ,що покликані мінімізувати наслідки можливих конфліктів.