56. Сутність кредитного портфеля. Порядок розрахунку резервів

Під час формування резервів за кредитними операціями, що здійснюються на міжнародному ринку, банки мають ураховувати ризик країни, який виникає у зв'язку з кредитуванням позичальників інших країн і залежить від нестабільної політичної ситуації, економічної кризи, обмежувальної політики уряду щодо іноземних кредитів, інвестицій, переказів тощо.

Під час розрахунку резерву з урахуванням ризику країни чистий кредитний ризик зважується на один з двох коефіцієнтів резервування, що є більшим: коефіцієнт резервування за ступенем ризику залежно від категорії кредитної операції або коефіцієнт резервування за ризиком країни позичальника.

Якщо гарантом повернення боргу за такою кредитною операцією є резидент країни, ризик якої належить до вищої групи, ніж ризик країни позичальника, то для порівняння береться коефіцієнт, що встановлений для країни цього гаранта.

Для врахування ризику країни при розрахунку резерву за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, депозитами до запитання в інших банках і сумнівною заборгованістю за цими коштами використовується встановлений міжнародними рейтинговими агентствами рейтинг, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch ІВСА, Moody's, Standard & Poors тощо),

Банки, у яких відкрито кореспондентський рахунок, поділяються за групами відповідно до рейтингу країни.

Розмір резерву визначається шляхом зважування суми коштів, що обліковується на кореспондентському рахунку окремого банку, на відповідний коефіцієнт резервування

За ступенем ризику позики або ступенем надійності клієнта кредити поділяються на п’ять груп: стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні кредити. Відповідно до перелічених критеріїв кредитний портфель банків класифікується за такими групами:

Класифікація кредитного портфелю комерційних банків Погашення заборгованості, фінансовий стан (клас) Обслуговування боргу позичальником

Добре Слабке Незадовільне

А Стандартна Під контролем Субстандарстна

Б Стандартна Субстандарстна Субстандарстна

В Субстандарстна Субстандарстна Сумнівна

Г Сумнівна Сумнівна Безнадійна

Д Сумнівна Безнадійна Безнадійна

На підставі класифікації позик комерційний банк створює резерв щодо кожної групи кредитів.

Резерв має бути сформований у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з розподілом за видами валют.

Стандартні 1

Під контролем 5

Субстандартні 20

Сумнівні 50

Безнадійні 100

Комерційний банк формує резерв під заборгованість за кредитами щоквартально.

57. Споживчий кредит Види, цілі.

Споживчий кредит — це позичка, яка надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам — резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і повертається в роз­строчку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

У залежності від цільового спрямування споживчі кредити поділяються на:

1) поточні потреби (придбання товарів тривалого користування та послуг);

2) витрати капітального характеру.

Банки надають споживчі кредити фізичним особам на поточні потреби у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування, в межах вартості майна, май­нових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення фізичною особою з урахуванням суми її поточних доходів. Для одержання кредиту позичальник подає банку:

• паспорт;

• заяву на одержання кредиту, де зазначаються об'єкти кредитування, сума кредиту, строк погашення, забезпечення;

• документи, що підтверджують платоспроможність позичальника (Довідка з місця роботи про суму заробітку та суму утримань, за наяв­ності інших доходів — документи, що підтверджують їх одержання).

При видачі кредиту на придбання товарів тривалого користування жод­них звітів про цільове використання коштів позичальник банку не надає.

Споживчий кредит надається тим громадянам, які мають постій­не джерело доходів. Максимальний розмір позички на придбання товарів тривалого користування встановлюється в залежності від середньомісячної заробітної плати позичальника, але сума кредиту не повинна перевищувати розмір, встановлений правлінням банку. Строк користування кредитом визначається залежно від об'єкта кредитування, розміру позички, платоспроможності клієнта. Напри­клад, у банку «Україна» строк користування кредитом не повинен перевищувати двох років, а в окремих випадках — трьох.

Щодо споживчого кредиту на витрати капітального характеру, то він потребує від населення надання банкам звітів про цільове ви­користання одержаних коштів.

Банки можуть надавати споживчий кредит під такі об'єкти:

1) на капремонт садових будиночків, будинків у сільській місцевос­ті, на будівництво гаражів, покупку квартир, господарче улаштування;

2) на будівництво індивідуальних будинків;

3) на купівлю у громадян індивідуальних жилих будинків, ре­конструкцію і капремонт таких будинків;

4) інше

Для одержання кредиту в установі банку позичальник подає банку:

• паспорт; • заяву на одержання кредиту, де зазначаються об'єкти кредиту­вання, сума кредиту, строк погашення, забезпечення; • документи, що підтверджують платоспроможність позичальника; • договір застави майна чи поручительства; • витяг з рішення органу місцевої влади про виділення земельної ділянки під забудову; • дані проектно-кошторисної документації про вартість будинку, завірені районним архітектором.

Розмір кредиту на зазначені заходи обмежується вартістю забез­печення, що може бути надана позичальником (іншою особою) бан­ку, та сумою поточних доходів позичальника, які він може спряму­вати на погашення боргу.

Строк користування кредитом встановлюється залежно від об'єкта кредитування, розміру позички, платоспроможності позичальника.

Однією з умов надання кредиту на будівництво жилих і садових будин­ків, купівлю житла повинно бути обов'язкове страхування об'єктів кредиту­вання на користь банку протягом усього періоду користування кредитом

Кредити на будівництво, купівлю, капремонт жилих будинків, квартир, садових будинків надаються, як правило, в розмірі від 70 до 90 % від вартості об'єкта кредитування, але в межах, визначених правлінням банку.

При одержанні кредиту на купівлю квартири чи будинку пози­чальник надає банку копію договору про купівлю-продаж. При одержанні кредиту на будівництво надвірних будівель, кап­ремонт квартири, будинку чи його реконструкцію позичальник по­дає копію документа, що засвідчує право власності на квартиру чи будинок та перелік робіт із зазначенням їх вартості.

Видача кредиту на будівництво жилих будинків здійснюється в міру виконання робіт і має компенсаційний характер. Позичальник повинен використати спочатку власні кошти, а потім кредит. Для придбання будівельних матеріалів чи побутового обладнання для облаштування будинку позичальник може одержати аванс у рахунок відкритого кредиту в розмірі до 15 % від суми кредиту за догово­ром. Кожна наступна видача кредиту здійснюється на підставі звіту про обсяг виконаних робіт і розрахунку розміру коштів, що нале­жать до видачі з урахуванням раніше одержаних коштів.

Видача кредиту здійснюється у безготівковій формі, у винятко­вих випадках — готівкою.

Позичальники погашають кредити і сплачують проценти шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою. Погашення кредиту здійсню­ється у строки, передбачені кредитним договором і графіком. При незабезпеченні повернення кредиту у визначений термін сума непо­гашеного платежу відноситься на рахунок прострочених кредитів.

До споживчого кредиту належить і кредит ломбардів, тобто кре­дитних установ, які надають грошові позички під заставу предметів особистого та домашнього споживання. Розмір кредиту залежить від виду речей, що надаються у заставу, їх ринкової вартості та встано­вленої ломбардом межі забезпечення.

Однією з форм споживчого кредиту є кредитна картка, яка яв­ляє собою платівку з ідентифікатором власника. Умовою її отри­мання є платоспроможність клієнта. По кожній картці встановлює­ться ліміт кредитування. Від операцій з кредитними картками банк отримує дохід, який складається з:

• комісії, що стягується з торговельних організацій при оплаті рахунків за надані власнику кредитної картки товари;

• щорічної плати клієнтів за кредитні картки (якщо така встановлена);

• процента за кредит, що надається власникам кредитних карток в межах ліміту кредитування.

У закордонній банківській практиці набули поширення позички по кредитних картках з окремих позичкових рахунків у банках; по­зички у формі овердрафту по поточному рахунку клієнта; кредити На індивідуальних умовах; позички на освіту дітей, студентам і т. д.

Кредит повинен періодично погашатися клієнтом, оскільки у разі непогашення боргу вичерпується ліміт кредитування.

До кредитів на споживчі цілі відноситься і чековий кредит. В йо­го основі лежить відкриття чекового рахунку. Існує два різновиди рахунків — овердрафтні і спеціальні чекові. При використанні овердрафтних рахунків оплата чеків проводиться з рахунку клієнта. У разі відсутності грошей на рахунку банк покриває від'ємне сальдо кредитом у межах установленого ліміту. Погашення позички відбу­вається за рахунок поточних надходжень або спеціальних внесків клієнтів. Спеціальні чекові рахунки використовуються банками, які емітують для своїх клієнтів спеціальні чеки певного номіналу.

Одним з видів споживчого кредиту є продаж товарів тривалого користування населенню в кредит. Правила продажу таких товарів регламентуються вимогами постанови Кабінету Міністрів України, яких повинні дотримуватись господарюючі суб'єкти всіх форм влас­ності, однак рішення про продаж товарів у кредит приймається гос­подарюючим суб'єктом самостійно. Кабінет Міністрів України також рекомендує перелік товарів, які можуть реалізовуватися в кредит.

Сума кредиту, що надається, не повинна перевищувати 3-місячної заробітної плати, пенсії, стипендії при продажу товарів з розстрочкового платежу на 6 місяців; 6-місячної — при розстрочці платежу на 12 місяців, 12-місячної— на 24 місяці.

У випадках, коли вартість товару перевищує граничну суму кре­диту, різниця повинна бути сплачена покупцем при отриманні това­ру готівкою або у безготівковому порядку. Передача товарів покуп­цеві здійснюється при оплаті не менше як 25 % їхньої вартості, а товарів за ціною понад 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — не менше 50 %. Решта вартості товарів сплачується по­купцем у строк від 6 до 12 місяців, а товарів, ціна яких перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів, — у строк до 2 років.