Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MVE_Shpory.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
568.83 Кб
Скачать

1. Визначте та обґрунтуйте відмінності початкової мотивації до вивчення ,,Основи економіки,, в 5-6 класі та в 10-11 класі загальноосвітньої школи.

Сукупність внутрішніх факторів, що зумовлюють поведінку і діяльність людини і підтримують її на необхідному рівні, називається мотивацією. Про наявність мотивації до якої-небудь діяльності свідчить прагнення до її здійснення. Якщо учень постійно і систематично самостійно навчається, кажуть, що в нього спостерігається мотивація до навчання. На зміну мотивації впливають такі фактори, як стан здоров’я, складність завдання, тиск з боку керівника чи оточуючих, вимоги і т.д. Отже, певний мотив (або ж сукупність мотивів) однозначно не визначають мотивацію учня. Необхідно враховувати також внесок факторів конкретної ситуації та, за можливості, послабляти негативні і підсилювати позитивні фактори. У мотивації діяльності, як правило, присутні декілька мотивів, які утворюють мотиваційний комплекс (ієрархію). Провідними мотивами навчання у сучасних умовах стають особисті мотиви: в інформації, професійному становленні, саморозвитку, самореалізації іт.п. Таким чином, запорукою успішного управління навчанням є з’ясування викладачами (вчителями) дійсних мотивів навчання учнів і спирання на ці мотиви, врахування і підсилення наявної мотивації.

Згідно, І. Кону, професійне самовизначення людини починається далеко в його дитинстві, коли в дитячій грі, дитина приймає на себе різні професійні ролі, і програє пов'язані з ним поведінки. І закінчується в ранній юності, коли вже необхідно ухвалити рішення, яке вплине на все подальше життя людини.

Вітчизняними вченими було виявлено, що провідними мотивами вступу до ВНЗ є захоплення учбовим предметом і інтересом до професії. А оскільки загальною кінцевою метою навчання у Вузі є професійна підготовка фахівців, те відношення студентів до своєї майбутньої професії можна розглядати як форму і міру ухвалення кінцевої мети навчання. Найбільш узагальненою формою відношення людини до професії є професійна спрямованість (становлення), яка характеризується як інтерес до професії і схильність займатися нею. Н.В. Кузьміна виділяє такі властивості професійної спрямованості, як об'єктивність, специфічність, опірність, валентність, задоволеність, узагальненість, стійкість.

Учбова мотивація складається з оцінки учнів 10-11 класів різних аспектів учбового процесу, його змісту, форм, способів організації з погляду їх особистих індивідуальних потреб і цілей, які можуть співпадати або не співпадати з цілями навчання.

2. Визначте, що спільного в діяльності економіста та викладача економіки.

Організаторська діяльність викладача – забезпечує умови протікання педагогічного процесу, що здійснюється через систему форм організації і організаційні структури педагогічного процесу. Система організації педагогічного процесу включає: процес навчання, процес виховання та здійснення організації педагогічного процесу. Передбачено ефективний вибір форми організації педагогічного процесу, характерних відповідному навчальному закладу. Організаційна структура педагогічного процесу включає: навчально-виховні заклади (школи, гімназії, ліцеї, ПТУ тощо) та методику підготовки та проведення навчальної роботи в цих закладах.

Найважливішою її характеристикою є спрямованість, а найбільш істотним показником професійної спрямованості майбутнього економіста - усвідомлення ним своєї діяльності як неперервного процесу вирішення економічних завдань із метою розвитку економіки України. Інакше кажучи, високий ступінь сформованості професійного мислення майбутніх економістів - це основне завдання економічних дисциплін у вищому навчальному закладі.

Формування особистості економіста - процес складний і тривалий. Він потребує створення чіткої системи неперервної освіти економічних кадрів. При цьому особливого значення набуває внзівський етап такої освіти. Системоутворюючим чинником тут виступають цілі професійної підготовки економіста нового типу.

До професійних знань, отриманих під час навчання, приєднується особистий досвід майбутнього економіста, яким він керується в конкретній навчально-виховній ситуації. «Практичному розуму» економіста притаманні професійна інтуїція та індуктивне мислення, які допомагають йому спиратись на загальні закони у процесі вирішення окремого завдання. Розумова діяльність майбутнього економіста повинна піддаватись контролю та перевірці, бути доступною раціональному способу доведення. Діагностувати рівень розвитку професійних якостей студента-економіста, виявити причини недоліків, ліквідувати або нейтралізувати їх, попередити в майбутньому - зміст професійного мислення й діяльності, що ґрунтується на цьому.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]