39. Активні форми навчання та їх характеристика

Активні форми організації навчання поділяються на:

1. Традиційні (семінар за методом дискусії або урок-лекція)

2. Не традиційні (шкільна лекція, ділова гра)

Аукціон економічних знань

Мета - активізація процесу засвоєння основних економічних понять, закономірностей, законів при підготовці аукціону необхідно забезпечити дотримання трьох груп умов:

1. Вибір економічної інформації

2. Це підготовка соціальних атрибутів притаманних аукціону

3. Підготовка додаткових послуг(кредитні послуги, засоби масової інформації)

Процедура ділової гри складалася з таких етапів:

1. Етап підготовки аудиторії, учасників і експертів. Визначається режим роботи, формуються - головна мета заняття, обґрунтовується постановка проблеми і вибору ситуації. Роздаються пакети матеріалів.

2. Етап вивчення ситуації, інструкцій, установок і інших матеріалів. Збирається додаткова інформація.

3. Етап проведення - процес гри. З моменту початку гри ніхто не має права втручатися і змінювати її хід.

4. Етап аналізу, обговорення і оцінки результатів гри. Виступи експертів, обмін думками, захист своїх рішень і висновків.

Щоб матеріал знайшов у учнів емоційний відгук необхідно допомогти їм зрозуміти особливості конкретної історичної обстановки, суть визначаючих подій, сформувати вміння правильно оперувати отриманими знаннями. Знання історичної обстановки, проникнення у суть подій, які вивчаються, і сформованість таких умінь - це необхідні умови активної пізнавальної діяльності учнів у ході рольової гри. Але ефективність рольової гри залежить ще й від відповідної психологічної підготовки учня, яка включає досвід виконання ролей історичних особистостей, створення установки на гру і особисте відношення до її змісту.

Ще можна виділити конференцію, економічні дибати, екскурсії, симпозіум.

40. Метод case study відносять до одного з “просунутих” активних методів. Безумовно, цей метод має свої сильні сторони, до яких можна віднести: 1можливість роботи групи на єдиному проблемному полі; 2.використання структурованої інформації, що знижує ступінь невизначеності в умовах ліміту часу; 3.використання принципів проблемного навчання; 4.можливість отримання студентами не тільки знання, але і глибокого розуміння теоретичних концепцій; 5.можливість створення нових продуктивних стереотипів діяльності; 6.вироблення навиків простих узагальнень. Розглянемо всі групи методів, які ми відносимо до “активних”, щоб зрозуміти яке місце в цьому континуумі займає метод “Case Study”. Всі методи навчання можна розташувати за шкалою з погляду залученості студента в процес навчання і рівня складності комунікації, організовуваної викладачем в учбовій групі (а, відповідно, і рівня кваліфікації викладача):

найпростіша форма роботи - монолог. Це презентація викладачем окремих концепцій протягом 15-20 мин., як правило, поєднувана з елементами критики, проблематізациі і демонстрації.

Наступна група методів - ділові ігри. Перша ділова гра була проведена в Росії Бернштейн на заводі “Червоний ткач”. Потім ці методи були підхоплені Заходом і повернулися до нас в новій “упаковці”, ставши протягом якогось періоду віянням моди. У Росії ж в цей час з’явився клас ігор “відкритого” типу.

Їх характерні особливості: відвертість; інновационность; рефлексія; самопрограмміруємость;

використання ефекту “синергиі”, що отримується в результаті застосування технологій групової роботи.

Іншими словами, вони інтерактивні, дискурсивні і адаптивні.

Таким чином ми можемо заздалегідь вказати крайні значення деякої шкали методів навчання: від найпримітивнішої (лекції) до вельми складних різних видів Case Study (див. малюнок 7). Між цими крайніми значеннями лежать ділові ігри, тренінги і т.п.

Найбільш складні види case study вимагають вищого рівня майстерності тьютора і наявність, як мінімум, наступних навиків:

працюючи з реальною ситуацією студента, аналізувати і узагальнювати в режимі реального часу;

створення робочого простору на об’єднанні ситуації “тут” і тепер” з “там і тоді”;

знання групової динаміки;

володіння навиками проблематізаїії, критики, рефліксиі. У ідеалі тьютор повинен працювати, стираючи грань між жанрами - робити в кожен момент часу саме те, що в даний момент найбільш адекватно ситуації і активізує студентів, використовуючи при цьому весь арсенал своїх знань і навиків.