21.Організаційні форми навчання

Організаційні форми навчання відображають зовнішню сторону організації учбового навчального процесу і спрямовані на створення умов узгодженої діяльності вчителя та учня або викладача та студентів (суб’єктів навчального процесу). Вони поділяються на системи організації навчання, форми навчання та форми організації навчання.

Системи організації навчання поділяються на індивідуальні (наприклад репетиторство), групова або індивідуально – групова та колективні .Класно –урочна система з’явилась в 17 ст. та її автором був Ян Амось Каменський, який у «Великій дидактиці» зазначав основні ознаки даної системи: об’єднання учнів у класи за рівнем підготовки;постійний склад класу; робота в класі має бути за одним планом та в одному темпі; заняття мають постійно відвідуватись учнями; необхідна наявність складу уроків, розкладу проведення занять та режиму; при цьому керуючою є роль вчителя, який може багатоваріантно організувати навчальну діяльність. Сутність Бел –Ланкастерської системи, яка була визнана у 1797 році полягає у тому, що вчитель працює лише зі старшими учнями, а вони, в свою чергу, працюють з іншими, молодшими учнями (Індія, Англія). Згідно з Батарською системою (США 19 ст.) заняття поділялися на дві частини : проведення звичайних занять та індивідуальні заняття .Мангейнська система, яка виникла у 19 ст. в Європі, розподіляла учнів на класи відповідно до здібностей, рівня підготовки та успішності навчання. Лабораторна система (Америка 1905 р.)полягала у розподілі часу: 1 година в день відводилась для роботи в класі, весь інший час витрачався на виконання індивідуальних, практичних завдань та звітування. Для сучасних вузів притаманна така система організації навчання я план Трампа (виникла у 20 ст. у США), згідно з яким 40% навчального часу відводиться для роботи в великих групах (по 100 – 150 чоловік), 20% навчального часу відводиться на роботу в малих групах (о 10 – 25 чоловік) та 40% відводиться на самостійну роботу.

Форми навчання поділяються на індивідуальну (організація взаємодії учня та вчителя), групову, тобто взаємодія між учнями (студентами) у невеликих групах та фронтальна форма навчання передбачає організацію одночасної діяльності всієї групи навчання.

Форми організації навчання – це дидактичні одиниці цілісного навчального процесу, які створюють умови для діяльності суб’єктів. Розглянемо декілька видів форм організації навчання.

1. Урок – це основна одиниця освітнього процесу, закінчена у часовому , організаційному відношенні. Для уроку притаманні такі ознаки як відповідність тематичній спрямованості навчального матеріалу; тривалість уроку 40 – 45 хвилин; структурованість, тобто зазначення певних етапів проведення уроку та відповідність дидактичним, виховним та розвиваючим вимогам.

2.Лекція – це форма організації навчання, в процесі якої відбувається передача навчальної інформації від викладача студентам. Лекція має бути навантажена науковою інформацією, в ході проведення необхідно аналізувати наукові положення у при використанні сучасного та історичного підходів. Лекція як форма організації навчання має бути інформативною, змістовною, а також такою, що організує навчальну діяльність з курсу. За структурою лекції поділяються на вступну (тобто організація вивчення курсу, встановлення графіка вивчення та ознайомлення з вимогами щодо курсу та навчальної діяльності), тематична (тобто інформування по окремій науковій проблемі, необхідність відображення різних точок зору та підходів, визначення можливостей подальшого вивчення проблеми) , заключна (тобто це лекція, де відбувається загальний аналіз проблем, які вивчалися в курсі; встановлюється взаємозв’язок між проблемою та темою),оглядова (лекція, де формується загальне уявлення про дану дисципліну, курс; поєднання в навчанні історичного, аналітичного та структурного підходів) та установча (лекція, де відбувається ознайомлення з основними теоретичними положеннями та орієнтація щодо вивчення дисципліни).

Підготовка до лекції вимагає відбору наукової інформації та її структурування; визначення основних понять та теоретичних положень , що мають бути засвоєні;визначення практичних дій щодо застосування теоретичних знань; відбору способів та засобів передачі інформації, організації навчальної діяльності студентів тощо.

-семінарсько – практичне заняття як форма організації навчання спрямовується на використання інформації у різних варіантах: обговорення, виконання певних практичних дій (аналізу, розрахунків, розробки проектів ), виконання контрольних завдань для перевірки засвоєних знань. Воно може бути проведене у таких формах6

1.підготовка до опитування – тут присутнє обговорення певного кола питань, можливо поєднувати фронтальну та індивідуальну форми роботи ;

2.розгорнута бесіда – присутня постановка питань викладачем, організація діалогового навчання, забезпечення активності при пошуку і представленні відповіді на питання.

3.контроль знань – за допомогою підготовки різних завдань за варіантами, ступенем складності;

4.обговоренння індивідуальних завдань – підготовка системи завдань, проведення консультативної індивідуальної роботи, організація обговорення завдань;

5.вирішенння практичних завдань – підготовка алгоритмів вирішення типових задач, розробка їх умов то організація виконання;

6.вирішенння проблемних ситуацій - розробка проблемних питань та завдань, створення атмосфери проблемності організація взаємодії при вирішення питань;

7. навчальна дискусія – постановка дискусійних питань, організація взаємодії при розв’язанні проблеми;

8. ділова гра передбачає підготовку та розробку сценарію, впровадження методики та правил проведення ділової гри.

Крім даних форм організації навчання є ще практикуми (це форма організації навчання, спрямована на використання інформації у вигляді виконання певних практичних дій – аналізу, розрахунку, розробки проектів), тренінги, заліки (форма організації навчання, де перевіряються знання студентів чи учнів з певної дисципліни), колоквіум, конференції (флорма організації навчання, де обговорюються актуальні для сучасного середовища проблеми), олімпіади.