
- •Тема 1. Значення і теоретичні основи фінансового аналізу
- •Тема 2. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу
- •Тема 3. Аналіз майна підприємства
- •Тема 4. Аналіз оборотних активів
- •Тема 5. Аналіз джерел формування капіталу підприємства
- •Тема 6. Аналіз грошових потоків
- •Тема 7. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства
- •Тема 8. Аналіз фінансової стійкості підприємства
- •Тема 9. Аналіз кредитоспроможності підприємства
- •Тема 10. Аналіз ділової активності підприємства
- •Тема 11. Аналіз прибутковості та рентабельності підприємства
- •Тема 12. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства
- •Тема 13. Комплексне оцінювання фінансового стану підприємства
- •Висновки і пропозиції
- •Список використаної літератури
Тема 5. Аналіз джерел формування капіталу підприємства
Капіталом вважаються матеріальні цінності і грошові активи, вкладені в активи підприємства, або які перебувають у розпорядженні підприємства (товариства) і достатні для виконання господарської та фінансової діяльності й отримання прибутків, тобто забезпечують підприємству здійснення своєї діяльності, оскільки виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини певних засобів виробництва та капіталу підприємства.
Таким чином, фінансовою основою діяльності підприємства є сформований ним власний капітал. На будь-якому діючому підприємстві власний капітал представлений наступними основними складовими, показаними на рис. 5.1.
Рис. 5. 1. Складові власного капіталу
На підприємстві ТзОВ «ГАЛС ЛТД» власний капітал представлений статутним, іншим додатковим капіталом, а також непокритим збитком.
Статутний капітал – це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначених чинним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на правах власності або повного господарчого відання. За рахунок статутного капіталу формуються власні (основні та оборотні) кошти.
Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.
Додатковий капітал відображає наявність і рух в акціонерних підприємствах так званого емісійного доходу, тобто різниці між продажною і номінальною вартістю випущених акцій.
Резервний капітал утворюється на підприємствах за рахунок чистого нерозподіленого прибутку на умовах, зафіксованих в установчих документах.
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – це або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.
Неоплачений капітал – це сума заборгованості власників (акціонерів, учасників) господарських товариств будь-якого типу за внесками до статутного капіталу.
Вилучений капітал – це елемент власного капіталу, який має місце при зменшенні господарськими товариствами своїх статутних капіталів і являє собою собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.
До основних переваг використання власного капіталу можна віднести: простота залучення – немає необхідності узгоджувати дії з іншими суб'єктами господарювання; висока віддача; забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства в довгостроковому періоді.
До основних недоліків від використання власного капіталу можна віднести: обмеженість обсягу залучення, а відповідно і розширення діяльності; висока вартість; невикористана можливість приросту рентабельності за рахунок залучення позик.
Підприємство (фірма) може отримати фінансові кошти або від зовнішніх кредиторів, або в результаті своєї виробничої і збутової діяльності. Тому розрізняють два способи фінансування: зовнішнє і внутрішнє.
Найбільш важливими джерелами внутрішнього фінансування на підприємстві чи на фірмі виступають такі основні види фінансування, як внутрішнє фінансування через зміну структури активів та внутрішнє фінансування шляхом капіталізації.
До першої групи джерел внутрішнього фінансування капіталу належать наступні джерела:
фінансування з процесу обігу;
фінансування потужності з амортизації;
прискорення обігу капіталу;
використання зворотного лізингу;
продаж активів, непотрібних для виробництва;
До другої групи, тобто до внутрішнього фінансування шляхом капіталізації відносять:
самофінансування (під цим розуміють реінвестування отриманого суб'єктом господарювання прибутком);
залучення довгострокових зобов'язань.
До зовнішніх джерел створення капіталу відносять:
кошти, що формуються як за рахунок особистих внесків, так і за рахунок можливостей фінансового ринку;
кошти, що формуються у порядку розподілу фінансових ресурсів у масштабах економічної системи держави;
фінансові ресурси державного та місцевого бюджетів, що використовуються на безповоротній основі;
кошти, що надходять за рахунок випуску (емісії) акцій;
пайові внески учасників і членів трудового колективу.
Методика аналізу капіталу підприємства полягає в розрахунку показників ефективності використання капіталу та показників структури капіталу. Аналіз названих вище коефіцієнтів полягає в головному порівнянні:
фактичних коефіцієнтів поточного року з торішніми, а також з коефіцієнтами за кілька звітних періодів;
фактичних коефіцієнтів з нормативними (на жаль, користувачі фінансових звітів досить рідко мають змогу це зробити);
фактичних коефіцієнтів підприємства з показниками конкурентів (дані беруться з фінансових звітів, що подаються у фінансові статистичні органи);
фактичних коефіцієнтів із галузевими показниками.
Інформація про склад та зміни у складі власного капіталу ТзОВ «ГАЛС ЛТД» протягом 2010 – 2011 років відображена у Звіті про власний капітал, а аналіз структури і динаміки власного капіталу наведено в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1
Аналіз структури і динаміки власного капіталу ТзОВ «ГАЛС ЛТД»
за 2010 – 2011 рр.
Показники |
2010 рік |
2011 рік |
Відхилення |
||||||
сума, тис. грн. |
питома вага, % |
сума, тис. грн. |
питома вага, % |
в сумі, тис. грн. |
в питомій вазі, % |
темп росту, % |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
||
Статутний капітал |
3000 |
61,9 |
3000 |
50,2 |
0 |
-11,7 |
0 |
||
Інший додатковий капітал |
185 |
3,8 |
185 |
3,2 |
0 |
-0,7 |
0 |
||
Нерозподілений прибуток |
1665 |
34,3 |
2786 |
46,6 |
1121 |
12,3 |
67,3 |
||
РАЗОМ |
4850 |
100 |
5971 |
100 |
1121 |
0 |
23,1 |
По даній аналітичній таблиці бачимо, що протягом 2010 – 2011 років власний капітал збільшився на 1121 тис. грн. і складає 5871 тис. грн.
Щодо структури власного капіталу підприємства у 2010 році, то 61,9% займав статутний капітал, 3,8% – інший додатковий капітал, а нерозподілений прибуток 34,3%. У 2011 році структура власного капіталу виглядала так: 50,2% займав статутний капітал, 3,2% – інший додатковий капітал, нерозподілений прибуток – 46,6%.
Також з таблиці видно, що структура та обсяг власного капіталу підприємства протягом 2010-2011 років змінювались за рахунок збільшення суми нерозподіленого прибутку.
Проаналізуємо далі показники, що характеризують структуру капіталу, оборотність та ефективність використання капіталу ТзОВ «ГАЛС ЛТД»
Таблиця 5.2
Аналіз показників, що характеризують структуру капіталу, оборотність та ефективність використання капіталу ТзОВ «ГАЛС ЛТД»за 2010 – 2011 рр.
Показники |
2010 рік |
2011 рік |
Відхилення |
Тривалість одного обороту капіталу, днів |
218 |
163 |
-55 |
Кількість оборотів |
1,7 |
2,24 |
0,54 |
Коефіцієнт завантаження капіталу |
0,598 |
0,447 |
-0,151 |
На підприємстві намітилась тенденція до покращення усіх показників оборотності капіталу. Зокрема, тривалість одного обороту капіталу зменьшилася на 55 днів, кількість оборотів капіталу збільшились з 1,7 разів у 2010 році до 2,24 разів у 2011 році, а показник завантаження капіталу зменьшився на 0,151. Такі зміни даних показників є позитивними для підприємства.
У 2010 році показник рентабельності власного капіталу складав – 4,4%, а у 2011 році – 3,0%. Показник рентабельності структури капіталу у 2010 році становив -8,8%, а у 2011 році – -6,5%.
За допомогою аналізу коефіцієнтів можна виявити сильні й слабкі позиції різних підприємств, фірм та, наприклад, ТзОВ «ГАЛС ЛТД». Необхідно використовувати ці дані для контролю діяльності фірми, щоб не допустити погіршення ситуації, а також визначати заходи, що сприятимуть покращенню використання капіталу. Серед таких заходів можуть бути:
продаж (реалізація) об'єктів основних засобів (зайвих, недовантажених, морально застарілих) і використання одержаних коштів (їх частини) на поповнення фонду власних оборотних коштів;
вжиття заходів щодо розвитку партнерських відносин з комерційними банками і збільшення на цій основі обсягу короткотермінових кредитів у своєму господарському обороті;
розширення практики розрахунків з оптовими покупцями за відвантажену (відпущену) продукцію на умовах попередньої оплати (перерахування авансів) тощо;
одержання кредитів комерційних банків на капіталовкладення;
перегляд нормативів власних оборотних коштів у бік їх зниження;
розробка низки заходів щодо скорочення залишків товарно-матеріальних цінностей і коштів, постійно пов'язаних у сфері обігу тощо.
Отже, можна зробити висновок, що динаміка власного капіталу підприємства є задовільною, позитивні тенденції намітилися у збільшенні показника рентабельності власного капіталу, а також у збільшенні обсягу нерозподіленого прибутку.