Тема 6. Фінансування підприємства за рахунок запозичених ресурсів

На кожному підприємстві на певному етапі діяльності з’являється потреба у залученні додаткових коштів на стороні.

Позикові ресурси - це сукупність позичених коштів та кредиторської заборгованості, що залучається понад власні ресурси для забезпечення фінансування безперервного процесу виробництва. Позикові ресурси підприємства становлять сукупність ресурсів, різноманітних за формою та умовами залучення, які отримані підприємством на певний термін за певну платню.

Позикові ресурси класифікуються за наступними ознаками:

1. За складом кредиту, який залучається;

2. За джерелами формування;

3. За напрямками використання (за призначенням);

4. За строками повертання;

5. За ступенем забезпечення кредиту;

6. За характером гарантії кредиту;

7. За ставкою, яка застосовується;

8. За видом процента, що встановлюється;

9. За строком стягнення платежів за кредит.

Оскільки умови залучення позикових ресурсів мають великий вплив на ефективність діяльності підприємства, виникає необхідність керування цим процесом.

З урахуванням викладених принципів стратегія формування позикових ресурсів здійснюється наступним чином: розробка політики залучення позикових ресурсів потребує наявності необхідного інформаційного забезпечення.

Другим етапом розробки політики залучення позикових ресурсів є проведення аналізу діючої політики залучення позик, обсягу, структури та умов.

У процесі аналізу політики залучення підприємством позикових ресурсів використовуються наступні аналітичні показники:

1. Показники фінансової стійкості;

• Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) =ВОК/баланс;

• Коефіцієнт заборгованості = ПК/баланс;

• Коефіцієнт покриття (забезпеченості) боргу = ВОК/ПК;

2. Показники оцінки ефективності залучення позикових ресурсів:

• Коефіцієнт ефективності залучення позик ;

• Коефіцієнт доцільності залучення позик ;

• Коефіцієнт достатньості періоду позики ;

3. Показники ефективності використання позикових ресурсів:

• Кредитовіддача ;

• Кредитомісткість ;

• Обіговість кредитних ресурсів ;

• Прибутковість позикових ресурсів;

• Коефіцієнт кратності відсотків ;

Після проведення аналізу діючої політики залучення позик переходять до розробки політики залучення на наступний період. Для цього визначають потребу підприємства в позикових ресурсах, термін залучення коштів, умови отримання позики.

Позикові ресурси підприємства ТзОВ «ГАЛС ЛТД» в 2010-2011 роках формувалися за рахунок довгострокових кредитів банків, короткострокових кредитів банків, кредиторської заборгованості за товари. Довгострокові кредити в 2010 році становили 4 тис грн., а в 2011 1067 тис грн. Короткострокові кредити в 2010 становили 2467тис грн.,а в 2011 – 2231 тис грн. Кредиторська заборгованість за товари становила 3572 і 2427 тис грн. в 2010 і 2011 роках відповідно. Отже як ми бачимо, в 2010 році найбільшу питому вагу займали кредиторська заборгованість за товари перед постачальниками і підрядниками, потім поточні кредити банків, в 2011 році така ж ситуація й залишилась, проте частка довгострокових кредитів зросла, а також з’явилась поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, тобто прийшов час сплати зобов’язань за довгостроковими кредитами. Збільшення довгострокових зобов’язань на 1063спричинене зменшенням поточних зобов’язань на 1968 тис грн.

Інформація щодо кредиторської заборгованості подається в державні органи статистики у вигляді звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість. В 2 розділі звіту вказується розмір кредиторської заборгованості, в т.ч. простроченої як між підприємствами-резидентами так і іноземними суб’єктами господарювання .

При визначенні оптимальної структури капіталу слід враховувати, що головною метою діяльності будь-якого підприємства є максимізація прибутку в довгостроковому періоді. Ця мета, як правило, конфліктує з іншим важливим завданням — мінімізацією фінансових ризиків, тобто ризиків, пов’язаних з фінансуванням підприємства. Таким чином, оптимальною буде така структура капіталу підприємства, за якої досягається оптимальне співвідношення між ризиком структури капіталу та рентабельністю власного капіталу, наслідком чого буде максимізація ринкової вартості підприємства і його корпоративних прав. Згідно з теорією середньозваженої вартості капіталу оптимальна структура капіталу перебуватиме в точці, в якій значення середньозваженої вартості капіталу буде мінімальним.

Якщо рентабельність сукупного капіталу (рентабельність активів) перевищує проценти за користування кредитом, то підприємству буде вигідно залучати позички. Однак обсяг можливої заборгованості підприємства обмежується готовністю кредиторів надавати позички та кредитної ставки, які залежать від рівня ризику неповернення кредитів. У разі, якщо ризики зростають, то підвищуються і проценти за користування позичками. Якщо процентна ставка перевищує рентабельність активів, рівень фінансування за рахунок залучення кредитів слід мінімізувати.

Функціональну залежність між рентабельністю власного капіталу та його структурою можна дослідити на основі визначення ефекту фінансового лівериджу (Ефл). Цей показник певною мірою дозволяє знайти наближене значення оптимальної структури капіталу, тобто виявити граничну межу використання позичкового капіталу для конкретного підприємства. 

Коефіцієнт фінансового лівереджу можна визначити шляхом ділення позикового капіталу на власний. Для підприємства ТзОВ «ГАЛС ЛТД» він складає 1,73 в 2010 році і 1,25 в 2011 році, а це означає, що в 2010 році підприємству було більш ризиковано залучати кредити, ніж в 2011 році, оскільки завод в 2011 році був менше залежний від позикових ресурсів.

Підприємство може отримати кредит як в національній, так і в іноземній валюті. Для отримання кредиту в іноземній валюті від іноземних кредиторів необхідно мати відповідний дозвіл НБУ.

Види кредитів та послуг, які може отримати підприємство:

• строковий кредит;

• кредитна лінія;

• контокорентний кредит;

• кредит під облік векселів.

Процес банківського кредитування складається з трьох етапів:

1) початковий етап процесу кредитування – це розгляд заявки підприємства на кредит, для чого ним подається обґрунтоване клопотання, до якого додаються певні документи, сукупність яких називається кредитною заявкою:

• заява про надання позики

• статут або установчий договір;

• реєстраційне свідоцтво або патент, нотаріально посвідчені;

• договір оренди чи інші документи, що засвідчують право власності на землю, чи право тимчасового користування нею;

• договори між покупцями і продавцями товарів, замовниками та підрядниками по виконанню будівельно-монтажних робіт;

• довідка про суму сплаченого статутного капіталу, нотаріально посвідчена, а також витяги з поточного та валютного рахунків підприємства;

• фінансова звітність за два останні роки ;

• аудиторський висновок про фінансовий стан підприємства;

• бізнес-план або техніко-економічне обґрунтування ;

• ліцензія на проект, що кредитується;

• договір застави, поручительства чи гарантії і документи, що підтверджують право власності на заставлене майно;

• клопотання органів державної влади про надання підприємству кредиту.

Після визначення і узгодження всіх параметрів кредитного договору складається відповідний висновок. Цей документ подається на розгляд Кредитного комітету, який приймає рішення про надання позики чи відмову у наданні позики. Кредитний договір містити такі розділи: предмет договору, об’єкт кредитування, умови надання та забезпечення кредиту, гарантії, обов’язки кредитора, обов’язки позичальника, права позичальника, права кредитора, термін дії договору, особливі умови, юридичні адреси сторін. Після підписання кредитної угоди банк відкриває підприємству позичковий рахунок, на який зараховується відповідна сума кредиту, або перераховує кошти на розрахунковий рахунок позичальника.

В АТ “Індекс-банк” для того щоб відкрити поточний рахунок необхідно подати: заяву; заяву-доручення, анкету, в якій вказується основна інформація про клієнта, картка зі зразками підписів та інші документи.

Для отримання кредиту на авалювання векселів в “Приватбанку” подаються такі документи як: статут чи установчий договір; довідка з державної податкової адміністрації про взяття на облік; заява на одержання кредиту; бізнес-план; техніко-економічне обґрунтування для одержання кредиту; розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості.

Оцінка кредитоспроможності потенційного позичальника та оцінка ефективності комерційної угоди підприємства та ризику. Під час експертизи кредитної заявки використовуються різні джерела інформації:

• документи, подані підприємством;

• відомості про підприємство, що знаходяться в архіві банку;

• неформальна інформація (анонімні відомості).

Для укладання кредитної угоди ретельно аналізується кредитоспроможність підприємства, тобто його здатність своєчасно повернути позику, а також фактори, що можуть спричинити її неповернення.

Для оцінки кредитоспроможності потенційного позичальника необхідно проаналізувати такі показники: показники фінансової стійкості, показники ліквідності та платоспроможності, показники погашення боргу, показники ділової активності, показники рентабельності.

Аналіз показників фінансової стійкості передбачає розрахунок таких показників: коефіцієнт незалежності, залежності, коефіцієнт фінансового ризику, коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт структури довгострокових вкладень, коефіцієнт довгострокового залучення коштів.

К. нез 2010 = 4850/13219=0,37

2011 = 5971/13435=0,44

К зал 2010 = 1/0,37=2,7

2011 = 1/0,44=2,27

К фін ризику 2010 =(0+4+8365+0)/4850=1,73

2011 =(0+1067+6398+0)/5971=1,25

К ман вк 2010 = (4850-7556)/4850= -0,56

2011 = (5971-8742)/5971= -0,46

К п.д.в. 2010 = 4/7556 = 0

2011 = 1067/8742 = 0,12

К д.з. 2010 = 4/(4850+4) = 0

2011 = 1067/(5971+1067) = 0,15

Коефіцієнт фінансової незалежності на ТзОВ «ГАЛС ЛТД» в 2011 році зменшився на 0,52 і становить 1,25, це є негативною тенденцією, оскільки значення коефіцієнту не перевищує нормативне значення і свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Коефіцієнт фінансової залежності в 2010 році становив 2,7, в 2011 році – 2,27 і зменшився на 0,43. Це є позитивним для підприємства, оскільки говорить про зменшення залежності підприємства від позикових ресурсів. Зменшення показника відбулося за рахунок зменшення частки кредиторської заборгованості за товари і послуги в 2011 році. Коефіцієнт фінансового ризику в 2011 році становить 1,25 і зменшився на 0,47, що говорить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел за рахунок зменшення позикових ресурсів. Коефіцієнт маневреності власного капіталу в 2011 році збільшився на 0,1, що є позитивним для підприємства.

Отже, в цілому показники фінансової стійкості не всі вкладаються в нормативне значення, спостерігається негативна тенденція зміни показників, що говорить про збільшення залежності ТзОВ «ГАЛС ЛТД» від зовнішніх джерел фінансування.

Одним з різновидів фінансування діяльності є лізинг - це кредит, що надається в товарній формі, оренда основних засобів. Об’єктом лізингу може бути будь-яке майно, що за своїм речовим складом відноситься до основних засобів, яке не заборонене до вільного обігу на ринку, і щодо якого немає обмежень на передачу в лізинг. Не можуть бути об’єктами лізингу: об’єкти держмайна, земельні ділянки та інші природні об’єкти. Лізингу притаманний трьохсторонній характер взаємовідносин: лізингодавець, лізингоодержувач і постачальник. Крім основних учасників лізингу беруть участь і посередники: страхові компанії, банки, брокерсько-дилерські фірми, сервісні центри обслуговування.

При браку коштів на підприємстві виникає потреба в отриманні кредиту у товарній формі.

Комерційний кредит – це відповідна кредитна угода між продавцем і покупцем про відстрочення платежу за реалізовану продукцію чи надані послуги. Основною метою комерційного кредиту є прискорення процесу реалізації товарів і отримання закладеного в них прибутку.

Комерційний кредит оформляється векселем, що визначає фінансове зобов’язання позичальника стосовно кредитора.

Комерційний кредит має як свої переваги, так і недоліки.

На практиці здебільшого застосовують три різновиди комерційного кредиту:

1. кредит з фіксованим терміном погашення;

2. кредит з погашенням після фактичної реалізації позичальником товарів;

3. кредитування відкритим рахунком, коли постачання нової партії товарів здійснюється ще до моменту погашення нової заборгованості.

Державний кредит – це відносини між підприємством і державою внаслідок купівлі першим державних цінних паперів, а також внаслідок отримання бюджетних коштів і кредитів.

Державне кредитування здійснюється шляхом надання бюджетних позик безпосередньо міністерством і відомством, іншим центральним органом виконавчої влади, для фінансування через банківські установи нових об’єктів, раніше розпочатих новобудов виробничого призначення, технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств.

Фінансування інвестиційних потреб підприємства є цільовим, прямим, поворотним, терміном, забезпеченим заставою чи гарантією, тобто присутні всі ознаки банківського кредиту. За користування кредитом підприємства сплачують відсотки до бюджету в банки в установлені терміни. Оплата відсотків здійснюється за рахунок власних коштів підприємства.

Отже, досліджуване підприємство ТзОВ «ГАЛС ЛТД» в період 2010-2011 рр. часто використовувало позикові ресурси, що негативно відбилось на фінансовій стійкості, про що свідчать показники. Проте, в 2011 році капітал підприємства збільшився, а позикові ресурси зменшились, що є позитивно.