Тема 2. Особливості фінансування підприємств різних форм організації бізнесу

Фінансова діяльність підприємства спрямована на вирішення таких основних завдань:

• забезпечення фінансовими ресурсами поточної операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства;

• пошук резервів збільшення доходів, прибутків і рентабельності підприємства;

• забезпечення виконання фінансових зобов’язань перед діловими партнерами (постачальниками, підрядниками, банками, страховими та інвестиційними компаніями тощо), бюджетом і цільовими фондами;

• фінансове забезпечення виробничого і соціального розвитку підприємства;

• контроль за ефективним розподілом і цільовим використанням фінансових ресурсів.

Прийнято розрізняти дві форми фінансування: зовнішнє й внутрішнє. Такий розподіл зумовлений жорстким зв'язком між формами фінансових ресурсів і капіталу підприємства з процесом фінансування. Характеристика видів фінансування представлена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Структура джерел фінансування підприємства

Види фінансування	Зовнішнє фінансування	Внутрішнє фінансування
Фінансування на основі власного капіталу	Фінансування на основі внесків і пайовий участі (наприклад, випуск акцій, залучення нових пайовиків)	Фінансування за рахунок прибутку після оподаткування (самофінансування у вузькому значенні)
Продовження таблиці 2.1.
Фінансування на основі позикового капіталу	Кредитне фінансування (наприклад, на основі позик, позик, банківських кредитів, кредитів постачальників)	Позиковий капітал, що формується на основі прибутків від продажу - відрахування в резервні фонди (на пенсії, на відшкодування збитку природі веденням гірських розробок, на сплату податків)
Змішане фінансування на основі власного й позикового капіталу	Випуск облігацій, які можна обміняти на акції, опціонні позики, позики на основі надання права участі в прибутку, випуск привілейованих акцій	Особливі позиції, що містять частину резервів (тобто, що не оподатковуються поки відрахування)

 

Основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні та залучені кошти. Власні фінансові ресурси формуються за рахунок власних джерел фінансування.

Власний капітал утворюється за рахунок особистої участі власників у його формуванні. При цьому, створюючи капітал підприємства, власник частково втрачає прямий зв'язок з капіталом, і він фактично стає власним капіталом підприємства, а не власника. Власний капітал, як правило, вкладається в довгострокові майнові цінності, а тому його капіталізація досить висока, іноді наближаючись до 100%.

Для підприємств, які не мають можливості залучити кошти із зовнішніх фінансових джерел (через низьку кредитоспроможність чи інвестиційну привабливість, недостатнє кредитне забезпечення), внутрішнє фінансування є єдиним способом забезпечення фінансовими ресурсами. Однак суттєвою проблемою, яка при цьому виникає, є проблема контролю власниками за ефективним використанням фінансових ресурсів. Основним внутрішнім джерелом фінансування є самофінансування, пов'язане з реінвестуванням (тезаврацією) прибутку у відкритій чи прихованій формі. Ефект самофінансування проявляється з моменту одержання чистого прибутку до моменту його визначення, розподілу та виплати дивідендів, оскільки отриманий протягом року прибуток вкладається в операційну та інвестиційну діяльність.

Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм (залучення кредитів) кредитування.

Кредитування – відповідні економічні відносини, які пов’язані з видачею підприємству коштів у тимчасове користування, на строго визначені цілі, за певну плату та на умовах повернення.

Позичковий капітал – це частина авансованого капіталу, сформована за рахунок ще не повернутих позичкових джерел, які повинні бути відшкодовані кредиторам через певний строк у зумовленій формі. Якщо потреби підприємства у капіталі покриваються за рахунок позичкового фінансування, то відбувається зміна абсолютної (сума) або відносної (структура) величини зобов’язань підприємства, відображених у його пасиві. При цьому позичковий капітал використовується суб’єктами господарювання у різних співвідношеннях, але факт позичкового фінансування необхідно розглядати як перманентне та об’єктивно обумовлене явище. За таких умов ефективність позичкового фінансування формуватиме основи конкурентоспроможності підприємства у короткостроковому та довгостроковому періодах.

Позичковий капітал підприємства може формуватися за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування. До внутрішніх джерел формування відносять забезпечення наступних виплат і платежів та доходи майбутніх періодів. До зовнішніх джерел формування позичкового капіталу відносять довгострокові зобов’язання і поточні зобов’язання.

Діяльність підприємства безпосередньо залежить від обсягу і структури його фінансового капіталу. Джерелами формування капіталу можуть бути як власні фінансові ресурси, так і позикові. Для більшості підприємств основною частиною і базою усього фінансового капіталу є власний капітал, але діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення позикових коштів. Позикові кошти займають досить вагоме місце в структурі капіталу підприємства. Оптимальна структура загального капіталу є передумовою ефективності його використання. Використання позикових коштів дає можливість приросту рентабельності власного капіталу, але негативно впливає на фінансову стійкість підприємства. Отже, використання позикових коштів є важливим питанням для кожного підприємства і потребує виваженого підходу до визначення потреби в них, вибору їх джерел та обсягів залучення.

Статут підприємства ТзОВ «ГАЛС ЛТД» складається з 17 розділів (додаток 1).

Для забезпечення діяльності товариства учасниками створюється статутний фонд у розмірі 3000000 (три мільйони) гривень у грошових коштах, обладнання та оргтехніки і т.п. і ділиться на сто часток (додаток 1). Учасники мають в статутному фонді:

Таблиця 2.2.

Завадовська Тетяна Яківна	1200000	40 часток	40%
Завадовський Володимир Адамович	1800000	60 часток	60%

Таблиця 2.3.

Структурна схема джерел формування фінансових ресурсів і їх динаміка за 2010-2011 роки

Найменування	2010 рік	2011 рік	Відхилення
Власні грошові кошти: власний капітал	4850 4850	5971 5971	1121 1121
Залучені фінансові ресурси: Довгострокові зобов’язання Поточні зобовязання	8369 4 8365	7464 1067 6397	-905 1063 -1968

Отже, з таблиці видно, що власний капітал підприємства збільшився на 1121 тис грн., а залучені фінансові ресурси зменшились на 905 тис грн. Така зміна в структурі фінансовий ресурсів свідчить про значне зміцнення фінансового стану підприємства, так як власний капітал зріс, а залучений зменшився.

Свідоцтво Про державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ «ГАЛС ЛТД» отримало 08.12.2009 року (додаток 3).

Отже, будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки для своєї діяльності потребує залучення фінансового капіталу, що є джерелом формування його майна. У підприємств можуть бути різні альтернативи залучення капіталу. Звичайно, не можна надати однозначних рекомендацій щодо вибору тієї чи іншої форми фінансування. В одних випадках фінансові ресурси слід формувати через збільшення власного капіталу, в інших – на основі залучення додаткових позичок. Для одних підприємств вигіднішою є можливість використовувати внутрішні джерела фінансування, для інших – зовнішні. Фінансовий менеджер під час прийняття рішень щодо вибору найбільш прийнятної форми фінансування повинен скористатися відповідними критеріями.