
- •1.Фінансово-кредитна інформація та її особливості.
- •2.Особливості і характеристики економічної інформації, які враховуються при її автоматизованій обробці.
- •3.Характеристики економічної інформації.
- •4.Структуризація економічної інформації.
- •5.Реквізит: найменування (ім’я), значення, структура.
- •6.Інформаційний масив та його характеристики
- •7.Формалізоване подання економічної інформації.
- •8. Подання економічної інформації на носіях
- •Основні системи класифікації економічної інформації.
- •Кодування економічної інформації. Основні методи кодування.
- •11.Код: алфавіт, основа, структура.
- •13.Класифікатори економічної інформації.
- •Особливості іс у фінансово-кредитних установах
- •Вплив специфіки діяльності банків на структуру їх іс
- •Загальна схема баіс банківської автономної установи.
- •Функціональне призначення баіс.
- •Проблеми створення іс у комерційних банках із багаторівневою структурою
- •Принципи створення і функціонування іс у фку
- •21. Загальна структура іс, функціональна та забезпечувальна частини.
- •22. Склад забезпечувальної частини іс: підсистеми технічного, математи-чного, лінгвістичного, правового, інформаційного, організаційно-методичного та ергономічного забезпечення.
- •23. Ознаки формування функціональних підсистем іс.
- •24. Технології обробки даних функціональною частиною іс (централізова-на, децентралізована, змішана).
- •25. Структура функціональної частини баіс.
- •26. Стадії та етапи розробки іс.
- •27. Основні розділи «Технічного завдання» при формуванні іс.
- •28. Розробка автоматизованого розв’язування задач за умов функціонуван-ня іс.
- •29. Постановка задачі та її розробка: сутність поняття «задача», характери-стика розділів «Опису постановки задачі», контрольний приклад.
- •30. Алгоритм розв’язування задачі. Варіанти опису алгоритмів.
- •31. Функціональна структура абс.
- •33. Функціональна підсистема абс. Основні функціональні підсистеми абс. Призначення абс.
- •34. Загальна структурна схема побудови абс.
- •36. Характеристика підсистеми «Управління кредитними ресурсами банку»
- •37. Характеристика підсистеми «Управління валютними операціями»
- •38. Характеристика підсистеми «Управління депозитами»
- •39. Характеристика підсистеми «Управління цінними паперами»
- •40. Характеристика підсистеми «Управління касою»
- •41. Характеристика підсистеми внутрішньобанківський облік
- •42. Характеристика підсистеми «Звітність банку»
- •43. Характеристика підсистеми «Управління розрахунками з використанням пластикових карток».
- •44. Характеристика підсистеми «Аналіз діяльності банку».
- •45. Модульний підхід до структуризації абс
- •46. «Клієнторієнтована стратегія» комерційного банку.
- •47.Технологія crm-систем. Функціональність crm-системи. Переваги crm-систем.
- •48.Функціональні модулі системи WinPeak crm:
- •49. Призначення iCrm-системи як самостійного елементу crm-систем.
- •50.Мета інтеграції crm-систем з модулями абс
- •51. Програмно-технічна платформа абс.
- •52. Основні питання вибору програмно-технічної платформи під час створення абс.
- •53. Типи субд та їх характеристика
- •54. Причини автоматизації банківської діяльності
- •55. Основні напрями автоматизації банківської діяльності
- •56. Рівні впровадження інформаційних технологій у сфері банківської діяльності
- •57. Рівні архітектури сеп
- •58. Технологія «Файл-сервер»: сутність функціонування, недоліки
- •59. Технологія «Клієнт-сервер»: сутність функціонування, переваги
- •60. Інформаційні мови. Мова програмування...
8. Подання економічної інформації на носіях
Щоб можна було використовувати інформацію, її необхідно відповідним чином подати, тобто зафіксувати. Форма подання економічної інформації може бути усною (деяка оперативна інформація) та письмовою (планова, бухгалтерська та інша інформація). Матеріальною основою для подання та відображення інформації можуть бути сигналізатори (для усної інформації), реєстратори, індикатори, графопобудовувачі, оформлені вручну первинні документи, машинні носії інформації. Залежно від характеру використовуваних носіїв і технічних засобів інформація може подаватись у вигляді цифр, сигналів, графіків, магнітних та інших позначок, а також мати текстову форму.
Носії економічної інформації можуть класифікуватися за різними ознаками: формою носія, видом запису, характером інформації, можливістю автоматичного введення інформації в ЕОМ, ролллю в технологічному процесі, стадіями утворення інформації, можливістю повторного запису тощо. З погляду автоматизації введення даних в ЕОМ носії поділяються на :
пристосовані для автоматичного введення даних в ЕОМ (машинні та комбіновані носії інформації)
не пристосовані для такого введення (первинні документи, машинограми).
Щодо процесу обробки інформації носії класифікуються на: вхідні і вихідні.
Причому вхідні носії інформації одночасно можуть бути і вихідними (коли додатково записувати на них також результатну інформацію), але основним вихідним носієм у комп’ютерних технологіях тепер є машинограма (раніше — табуляграма) з результатною інформацією на папері. У разі відображення результатної інформації на екрані дисплея (відеотабло) такий носій називають відеограмою (відеокадром).
Основні системи класифікації економічної інформації.
Класифікація — обов’язковий етап попередньої підготовки економічних даних до автоматизованого оброблення, а також передумова раціональної організації інформаційної бази та моделювання інформаційних процесів.
Її можна визначити як складову інформаційного забезпечення будь-якої інформаційної системи, що належить до мовних засобів управління.
Система класифікації — це сукупність методів і правил розподілу множини об’єктів (М) на підмножину(Мij) відповідно до ознак схожості або несхожості.
Об’єкт класифікації — елемент класифікаційної множини.
Класифікаційне групування — підмножина об’єктів, отриманих у результаті класифікації.
Розрізняють два методи класифікації — ієрархічний і фасетний.
Ієрархічна система класифікації — це система, у якій поділ множини об’єктів на підмножини виконується послідовно згідно із заданими ознаками. Первинна множина об’єктів спочатку поділяється на підмножини, утворені за однією ознакою, котра може набувати різних значень. Далі кожна здобута підмножина поділяється на групи за значеннями наступної ознаки. Ці групи у свою чергу поділяються на підгрупи за наступними ознаками і т. д. Між виділеними групами об’єктів встановлюється певна ієрархія. При цьому кожна підмножина належить лише одній вищій множині. Ієрархічній системі класифікації притаманні(+)простота, наочність, логічність побудови, добра пристосованість до ручного оброблення. Вадами такої системи є жорсткість структури через фіксованість ознак і порядку їх розміщення, складність включення нових ознак, необхідність великого резерву місткості.
Фасетна класифікація полягає в паралельному поділі множини об’єктів на незалежні підмножини (класифікаційні угрупування). Послідовність створення фасетних угрупувань задається фасетною формулою
Ф = (ф1, ф2,…, фn).
Одні й ті самі об’єкти можуть входити до різних підмножин Xi.
Наприклад:
X1 = (ф1, ф2,…, фr);
X2 = (ф1,…, фr – 1);
...
Xn = (ф1, ф2).
Переваги фасетної системи класифікації полягають у гнучкості її структури, можливості включення нових фасет і виключення старих.
До вад такої системи можна віднести нетрадиційність і складність її використання в разі ручного оброблення даних і недостатньо повне використання місткості з огляду на те, що багато можливих комбінацій фасет не мають практичного застосування.