
- •1.Фінансово-кредитна інформація та її особливості.
- •2.Особливості і характеристики економічної інформації, які враховуються при її автоматизованій обробці.
- •3.Характеристики економічної інформації.
- •4.Структуризація економічної інформації.
- •5.Реквізит: найменування (ім’я), значення, структура.
- •6.Інформаційний масив та його характеристики
- •7.Формалізоване подання економічної інформації.
- •8. Подання економічної інформації на носіях
- •Основні системи класифікації економічної інформації.
- •Кодування економічної інформації. Основні методи кодування.
- •11.Код: алфавіт, основа, структура.
- •13.Класифікатори економічної інформації.
- •Особливості іс у фінансово-кредитних установах
- •Вплив специфіки діяльності банків на структуру їх іс
- •Загальна схема баіс банківської автономної установи.
- •Функціональне призначення баіс.
- •Проблеми створення іс у комерційних банках із багаторівневою структурою
- •Принципи створення і функціонування іс у фку
- •21. Загальна структура іс, функціональна та забезпечувальна частини.
- •22. Склад забезпечувальної частини іс: підсистеми технічного, математи-чного, лінгвістичного, правового, інформаційного, організаційно-методичного та ергономічного забезпечення.
- •23. Ознаки формування функціональних підсистем іс.
- •24. Технології обробки даних функціональною частиною іс (централізова-на, децентралізована, змішана).
- •25. Структура функціональної частини баіс.
- •26. Стадії та етапи розробки іс.
- •27. Основні розділи «Технічного завдання» при формуванні іс.
- •28. Розробка автоматизованого розв’язування задач за умов функціонуван-ня іс.
- •29. Постановка задачі та її розробка: сутність поняття «задача», характери-стика розділів «Опису постановки задачі», контрольний приклад.
- •30. Алгоритм розв’язування задачі. Варіанти опису алгоритмів.
- •31. Функціональна структура абс.
- •33. Функціональна підсистема абс. Основні функціональні підсистеми абс. Призначення абс.
- •34. Загальна структурна схема побудови абс.
- •36. Характеристика підсистеми «Управління кредитними ресурсами банку»
- •37. Характеристика підсистеми «Управління валютними операціями»
- •38. Характеристика підсистеми «Управління депозитами»
- •39. Характеристика підсистеми «Управління цінними паперами»
- •40. Характеристика підсистеми «Управління касою»
- •41. Характеристика підсистеми внутрішньобанківський облік
- •42. Характеристика підсистеми «Звітність банку»
- •43. Характеристика підсистеми «Управління розрахунками з використанням пластикових карток».
- •44. Характеристика підсистеми «Аналіз діяльності банку».
- •45. Модульний підхід до структуризації абс
- •46. «Клієнторієнтована стратегія» комерційного банку.
- •47.Технологія crm-систем. Функціональність crm-системи. Переваги crm-систем.
- •48.Функціональні модулі системи WinPeak crm:
- •49. Призначення iCrm-системи як самостійного елементу crm-систем.
- •50.Мета інтеграції crm-систем з модулями абс
- •51. Програмно-технічна платформа абс.
- •52. Основні питання вибору програмно-технічної платформи під час створення абс.
- •53. Типи субд та їх характеристика
- •54. Причини автоматизації банківської діяльності
- •55. Основні напрями автоматизації банківської діяльності
- •56. Рівні впровадження інформаційних технологій у сфері банківської діяльності
- •57. Рівні архітектури сеп
- •58. Технологія «Файл-сервер»: сутність функціонування, недоліки
- •59. Технологія «Клієнт-сервер»: сутність функціонування, переваги
- •60. Інформаційні мови. Мова програмування...
27. Основні розділи «Технічного завдання» при формуванні іс.
Залежно вiд складностi автоматизовуваних процесiв i завдань не всi стадiї є однаково обов’язковими. Iз перших трьох стадiй обов’язковою є третя, результатом виконання якої має бути затверджений документ «Технiчне завдання» (ТЗ). Розробляє його, як правило, замовник. ТЗ поділяється на 9 роздiлiв i визначає вимоги до автоматизованих функцiй i завдань та до видiв забезпечення; регламентує органiзацiю розробки, розміри витрат, термiни виконання стадiй i етапiв робiт тощо. ТЗ визначає також черговiсть розробки й упровадження системи (пусковi комплекси, черги i т.iн.). При цьому залежно вiд виду виконуваних завдань можливі доповнення та змiни змiсту роздiлiв ТЗ. Схарактеризуємо стисло головні розділи ТЗ. Розділ 1. Загальнi вiдомостi. Подаються повна та умовна назви роботи, замовника й об’єкта. Розділ 2. Призначення та мета роботи. З’ясовуються призначення та мета автоматизацiї, наприклад скорочення термiнiв обробки даних, мінімізації витрат. Роздiл 3. Характеристика предметної областi. Наводяться вiдомостi про об’єкт управління та процеси, які потрiбно автоматизувати, про умови виконання завдань. Розділ 4. Основні вимоги. Цей розділ найважливіший у ТЗ. Формулюються вимоги до шуканих вирішень і системи в цiлому, до взаємозв’язкiв i взаємодії різних комплексiв завдань одного з одним та з іншими системами; до рiвня автоматизацiї, технiчного, програмного, iнформацiйного та iнших видiв забезпечення. У наступних роздiлах уточнюються обсяги та термiни виконання робiт, визначаються інші параметри створюваної системи. Зауважимо, що обсяг ТЗ може змінюватися в доволі широких межах. Наприклад, у однiєї i тiєї самої фiрми-розробника ТЗ на «Багатокористувацький програмний комплекс «Клієнт-банк» становить 5 сторiнок, а на систему ОДБ — понад 40. Результат виконання стадiї технiчного проектування являє собою документ «Технiчний проект» (ТП), який складається iз загально-системної документацiї та документiв щодо функціональної та забезпечувальної частин. Документацiя стосовно ФЧ мiстить проектнi вирiшення з автоматизацiї функцiй та постановки завдань чи їх комплексiв, а документацiя стосовно ЗЧ — проектнi вирiшення з iнформацiйного, програмного, технiчного та iнших видів забезпечення. На стадiї робочого проектування (РП) до найбiльш трудомiстких операцій належать розробка та відлагодження робочих програм. Зауважимо, що в разі об’єднання стадiй технiчного та робочого проектування обсяг документацiї зменшується (приблизно на 20%). На стадiї впровадження системи відбувається її пробна експлуатацiя, на підставі якої виправляються виявлені при цьому недоліки та помилки. Водночас визначаються обсяги виконаних робiт i встановлюється вiдповiднiсть здобутих результатiв вимогам технiчного завдання.
28. Розробка автоматизованого розв’язування задач за умов функціонуван-ня іс.
Органiзацiя розробки
автоматизованого розв’язування окремих
задач або їх комплексiв в тому разі, коли
на об’єктi функціонує АIС, має свою
специфiку, оскільки тоді, як правило,
технiчний комплекс i базове програмне
забезпечення (ПЗ) уже заданi. За таких
умов розглядуваний процес розробки
автоматизованого розв’язування задач
поділяють на вісім етапів.
1. Формулювання
вимог — аналог ТЗ.
2. Постановка задачi
— елемент ТП.
3. Побудова алгоритму
розв’язування задачi — елемент ТП.
4.
Розробка контрольного прикладу (КП) —
елемент ТП.
5. Розробка машинної
блок-схеми та програм — елемент РП.
6.
Вiдлагодження розроблених програм на
контрольному прикладi — елемент РП.
7.
Вiдлагодження розроблених програм на
реальних даних (пробна експлуатація) —
стадія 7-ма.
8. Прийняття в промислову
експлуатацiю — стадiя 8-ма.
Зауважимо,
що етапи 6-й і 7-й можна об’єднати, якщо
для контрольного прикладу взяти реальнi
данi і не розробляти машинну блок-схему
(її розробляють, як правило, лише для
складних алгоритмiв).
Етапи є елементами
вiдповiдних стадiй розробки, i їх сутнiсть
та змiст залежать вiд використовуваних
технiчних i програмних засобiв. Цю
залежнiсть у якiсному планi ілюструє
табл. 2.1.
Оскільки
технiко-економiчний зміст задачi не
залежить від форми подання вхiдної та
вихiдної iнформацiї, то постановка задачi
значною мiрою iнварiантна щодо ТК та ПЗ.
Розглянемо далi змiст i вимоги до
документа «Опис постановки задачi
(комплексу задач)» як важливого i
визначального елемента ТП.