
- •Внутрішня та зовнішня балістика
- •Початкова швидкість й енергія кулі. Убивча й пробивна дія кулі. Використання енергії порохових газів для роботи автоматики.
- •1. Визначення відстані окомірним способом
- •А) За відрізками місцевості:
- •2. Визначення відстаней по лінійним розмірам предметів
- •Приблизна видимість предметів, об'єктів на місцевості:
- •Середні розміри предметів.
Початкова швидкість й енергія кулі. Убивча й пробивна дія кулі. Використання енергії порохових газів для роботи автоматики.
Початковою швидкістю кулі називається швидкість, з якою куля залишає канал ствола, тобто швидкість руху кулі біля точки вильоту (біля дулового зрізу). Початкова швидкість кулі вимірюється в метрах на секунду (м/с).
За початкову швидкість приймається умовна швидкість, котра більше дулової й менше максимальної. Вона визначається стрільбою по рамам-цілям, одна з яких встановлюється біля дулового зрізу зброї, а друга - на деякій відстані від нього. Середня швидкість кулі, виміряна між рамами-цілями, за допомогою спеціальних формул, враховуючих період газів й опір повітря, переводіться в початкову швидкість. Величина швидкості кулі зазначається в таблицях стрільби і в бойових характеристиках зброї. Так початкова швидкість при стрільбі з АКМ - 715 м/с, РКК - 745 м/сек, КК - 825 м/с СГД - 830 м/с, АК-74 - 900 м/с.
Початкова швидкість кулі - одна з найважливіших характеристик бойових властивостей зброї. Збільшення початкової швидкості збільшує дальність польоту кулі, дальність прямого пострілу, убивчу й пробивну дію, зменшує вплив зовнішніх умов на її політ.
Величина початкової швидкості кулі залежить від:
довжини ствола;
маси кулі;
маси, температури вологості порохового заряду; форми й розмірів зерен пороху; щільності заряджання.
1. Визначення відстані окомірним способом
Основний спосіб - без будь-яких допоміжних приладів і спеціальних пристосувань. Він доступний, застосовується в будь-якій обстановці й забезпечує достатню точність визначення відстаней. Робиться це в тих випадках, коли неприпустиме ніяке зволікання вогню, а умови не дозволять використовувати карту або прилади, для більш точного визначення відстані, або коли ці засоби відсутні.
Точність окомірного визначення відстані залежить від багатьох причин: від умов освітлення, характеру місцевості, індивідуальних особливостей зорового сприйняття спостерігача, наявності практичних навичок, метеоумов, пори року й доби. Отже, для швидкого визначення відстані з якомога меншою помилкою необхідне систематичне тренування в найрізноманітніших умовах.
А) За відрізками місцевості:
Найпоширеніший прийом, який полягає в здібності кожного уявляти на місцевості звичні відстані, наприклад: 50, 100,150, 200,300 м.
Зорове вираження від обраного масштабу в пам'яті вимірюючого є індивідуальним масштабом з окоміру. Необхідно запам'ятати на місцевості відрізки 50, 100 м і відкладенням цих відрізків визначити відстань до різноманітних предметів.
При цьому необхідно пам'ятати, що із збільшенням відстаней уявна величина відрізка в перспективі постійно скорочується, а впадини скорочують відстані.
Б) За ступенем видимості предмету або за зовнішнім виглядом предмету. Прийом полягає на ступені сприйняття кольору, обрису та деталей предмету, до якого визначається відстань, а також зрозумілої видимості предмету та його висоти, що здається, якщо вона відома.
Відомо, що з віддаленням видимість предмету зменшується, але ступінь цього зменшення дуже важко помітний тому, що залежить від багатьох причин: обрисів предмету, його забарвлення в порівнянні з оточуючим середовищем, його освітленості, прозорості повітря, гостроти зору тощо.