- •1. Поняття та предмет цивільного права.
- •2. Принципи та методи цивільно-правового регулювання.
- •3. Акти цивільного законодавства. Дія цив. Законодавства у часі, просторі та за колом осіб.
- •4. Здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов'язків. Межі здійснення цив.Прав.
- •5. Форми та способи захисту цивільних прав та інтересів.
- •6. Правоздатність і дієздатність фізичної особи як учасника цивільних правовідносин. Види цивільної дієздатності фізичної особи.
- •7. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.
- •8. Інститут опіки й піклування у Цивільному кодексі України.
- •9. Особисті немайнові права, які забезпечують природне існування людини.
- •10. Особисті немайнові права, які забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •11. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •12. Види юридичних осіб.
- •13. Порядок та способи утворення юридичних осіб.
- •14. Припинення юридичної особи.
- •15. Речі як об'єкти цивільних правовідносин.
- •16. Гроші та валютні цінності як об'єкти цивільних правовідносин.
- •17. Цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин.
- •18. Поняття, види та умови дійсності правочинів.
- •19. Недійсні правочини. Правові наслідки недійсності правочину.
- •20. Поняття та види представництва у цивільному праві.
- •21. Поняття, форма та зміст довіреності.
- •22. Поняття та види строків у цивільному праві.
- •23. Позовна давність.
- •24. Поняття та зміст права власності.
- •25. Підстави набуття та припинення права власності.
- •26. Право власності на землю.
- •27. Право власності на житло. Підстави набуття та припинення права власності на житло.
- •29. Спільна сумісна власність.
- •30. Спільна часткова власність.
- •31. Цивільно-правові способи захисту права власності.
- •32. Речові права на чуже майно.
- •33. Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (ап).
- •34. Право інтелект. Власності на винахід, корисну модель (км), промисловий зразок (пз).
- •35. Поняття та види зобов'язань.
- •36. Поняття та принципи виконання зобов'язань.
- •37. Неустойка як вид забезпечення зобов'язань.
- •38. Порука як вид забезпечення зобов'язань.
- •39. Гарантія як вид забезпечення зобов'язань.
- •40. Застава як вид забезпечення зобов'язань.
- •41. Завдаток як вид забезпечення виконання зобов'язань, його відмінність від авансу.
- •42. Підстави припинення зобов'язань.
- •43. Поняття та функції цивільно-правової відповідальності.
- •44. Форми та види цивільно-правової відповідальності.
- •45. Поняття та види цивільно-правового договору.
- •46. Порядок укладання цивільно-правового договору.
- •47. Зміна й розірвання цивільно-правового договору.
- •48. Поняття та предмет договору купівлі-продажу.
11. Поняття та ознаки юридичної особи.
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Істотні ознаки юридичної особи: 1. Організаційна єдність. Для того, щоб бути юридичною особою, організація повинна виступати як єдине ціле, мати органи управління та інші індивідуальні ознаки. Однією з індивідуальних ознак є найменування юридичної особи. Воно має містити вказівку на її організаційно-правову форму або на характер її діяльності. Найменування юр. ос. зазначається в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. 2. Майнова відокремленість. Кожна юр. ос. має своє майно, яке може належати їй на праві власності або законного володіння. 3. Участь у цивільному обігу від власного імені. Кожна юр. ос. , маючи індивідуальне найменування, може діяти лише від свого імені: від свого імені вона набуває майнові і особисті немайнові права, несе обов'язки вступає в різноманітні цивільно-правові відносини з іншими суб'єктами цивільного права. 4. Здатність бути позивачем або відповідачем у суді.
12. Види юридичних осіб.
Законодавець розрізняє комерційні й некомерційні юр. ос. До комерційних юридичних осіб належать ті, які виникають заради досягнення прибутку. Такими особами є господарські товариства, виробничі кооперативи, державні підприємства. Некомерційними юридичними особами вважаються ті, які не мають за мету одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Такі юр. ос. виникають для задоволення певних потреб громадян (наприклад, у житлі, тощо) і покликані виконувати управлінські, освітянські, культурно-пропагандистські та інші невиробничі функції. До некомерційних юридичних осіб належать споживчі кооперативи, громадські й релігійні організації, їх об'єднання, благодійні та інші фонди. Залежно від ступеня майнової відокремленості можна виділити такі види юридичних осіб: 1) юр. ос. , які перебувають у зобов'язальних відносинах з їх засновником (власником). Це — господарські товариства, виробничі і споживчі кооперативи, орендні підприємства, колективні підприємства, господарські об'єднання юридичних осіб тощо; 2) юр. ос. , які перебувають в речових відносинах з їх засновниками (власниками). Це — державні, казенні та інші підприємства; 3) юр. ос. , які вступають в немайнові відносини з їх засновниками. До них належать громадські, релігійні організації, благодійні та інші фонди. Залежно від участі держави в створенні юридичних осіб можна виділити юр. ос. приватного права і публічного права.
13. Порядок та способи утворення юридичних осіб.
Для створення юр. ос. потрібні насамперед засновники. Засновниками можуть бути: власники майна або уповноважені ними органи, а у передбачених законом випадках — інші особи. Залежно від того, хто є засновником юридичної особи, встановлені такі способи їх створення: розпорядчий, нормативно-явочний, дозвільний, договірний. Розпорядчий порядок створення юр. ос. полягає у тому, що компетентний ОДВ або управління приймає рішення (розпорядження) про створення організації — юр. ос. — і затверджує її статут чи положення про неї. У розпорядчому порядку створюються державні юр. ос. Нормативно-явочний порядок полягає у тому, що умови створення юр. ос. зафіксовані в законодавчому акті у вигляді загального дозволу держави. Для створення конкретної юр. ос. потрібна відповідно ініціатива її засновників і реєстрація її у відповідному органі. У такому порядку виникають недержавні юр. ос. Дозвільний порядок створення юр. ос. передбачає наявність ініціативи засновників і дозволу відповідного органу чи підприємства. Наприклад, підприємство може бути створене в результаті виділення із складу діючого підприємства. Договірний порядок створення юр. ос. застосовується тоді, коли громадянин або юр. ос. добровільно об'єднуються для досягнення певної мети. Свідченням такого об'єднання є належним чином оформлений установчий договір. У такому порядку виникають різні господарські асоціації, концерни та інші об'єднання підприємств. Установчими документами юр. ос. є: розпорядчий акт, статут (положення); установчий договір і статут; протокол зборів тощо. Установчий договір юр. ос. укладається між її засновниками. Стадію розробки і затвердження установчих документів можна назвати підготовчою стадією утворення юридичної особи. Після неї наступає реєстраційна стадія. Реєстраційна стадія бере свій початок із звернення засновника до компетентного органу із заявою про державну реєстрацію юр. ос. Органами, що реєструють юр. ос., є виконкоми районних (міських) рад, а також Міністерство юстиції України.