14. Розроблення концептуальної моделі.

Концептуальною називається абстрактна модель, яка виявляє причинно-наслідкові зв'язки, властиві досліджуваному об'єкту в межах, визначених цілями дослідження. Це формальний опис об'єкта моделювання, який відображає концепцію (погляд дослідника на проблему). Ця модель існує в уяві розробника, тобто вона суб'єктивна за своєю природою і відображає загальні властивості та закономірності у світі об'єктів.

Побудова концептуальної моделі складається з таких кроків:

• постановка задачі моделювання;

• визначення вимог щодо первісної інформації та способів її отримання;

• формування гіпотез і припущень;

• визначення параметрів та змінних моделі;

• обґрунтування вибору показників і критеріїв ефективності системи;

• складання змістовного опису моделі.

У здійсненні постановки задачі моделювання економічних об’єктів і процесів використовується чітке формулювання цілей і задач дослідження реальної системи, обґрунтовується необхідність імітаційного (комп’ютерного) моделювання, обирається методика розв’язування задачі з урахуванням наявних ресурсів, визначаються необхідність і можливість декомпозиції задачі на окремі взаємопов’язані підзадачі тощо.

При зборі необхідної вихідної інформації треба звертати увагу на те, що, власне, від якості вихідної інформації про об’єкт дослідження і моделювання залежить як адекватність моделі, так і достовірність результатів моделювання.

Гіпотези при побудові моделі системи слугують для заповнення «прогалин» щодо розуміння та формалізації задачі. Припущення дають можливість провести необхідні спрощення моделі на підставі раціональних гіпотез. У процесі роботи з моделлю системи, як правило, можливим є багаторазове повернення до цього етапу залежно від отриманих результатів моделювання і нової інформації (розуміння) про об’єкт.

Під час визначення параметрів і змінних складається перелік вихідних і керуючих змінних, а також зовнішніх (екзогенних) і внутрішніх (ендогенних) параметрів системи.

Обрані показники і критерії ефективності системи повинні відображати мету (цілі) функціонування системи і являти собою функції змінних і параметрів системи.

Розроблення концептуальної моделі завершується складанням змістовного опису, котрий використовується як основний документ, що характеризує результати опрацювання концептуальної постановки задачі (розуміння її всіма суб’єктами, зацікавленими у результатах дослідження).

15.Генератори випадкових чисел.

16.Алгебраїчні гвч

Алгоритмический (программный) способ. Случайные числа формируются на компьютере с помощью специальных алгоритмов и реализующих их программ. Каждое СЧ вычисляется программой по мере возникновения потребности при моделировании системы на компьютере. Алгоритмический способ наиболее распространен.

Достоинства программного способа: возможность многократного воспроизведения последовательностей; не требуются специальные устройства.

Недостатки программного способа: погрешность в моделировании непрерывных распределений СЧ, вследствие того, что компьютер оперирует с n – разрядными числами (т.е. дискретными); периодичность последовательностей СЧ, возникающую в силу их алгоритмической природы; сравнительно большие затраты вычислительных ресурсов.

Алгоритмы генерации случайных чисел. Наибольшее применение в практике моделирования на компьютере находят алгоритмы вида:

,

(3.11)

представляющие собой рекуррентные соотношения первого порядка, для которых начальное число x0 и постоянные параметры заданы.

Метод середин­ных квадратов

Пусть имеется 2n-разрядное число, меньшее 1:

 1.Возведем его в квадрат:

2. Отберем средние 2n разрядов  которые будут являться очередным числом псевдослучайной последовательности.

Пример, если начальное число х0=0,2152, то (х0)2=0,04631104,

т. е. Xj=0,6311, затем (х1)2=0,39828721, т. е. х2=0,8287, и т. д.

Недостаток метода:

 Наличие корреляции между числа­ми последовательности, в некоторых случаях может отсутствовать.

Смешанный метод задает последовательность неотрицательных целых чисел {Xi} не превосходящих М по формуле:

,

(3.13)

где – неотрицательное целое число. С вычислительной точки зрения метод сложнее, но введение дополнительного параметра позволяет уменьшить возможную корреляцию между генерируемыми числами.