4. Визначити масу валового продукту в центнерах, якщо урожайність пшениці складає 41.8 ц/га, а площа під культурою 54.2 га.
5. Визначити вартість валової продукції, якщо урожайність пшениці складає 40 ц/га, площа під культурою- 60га, а ціна на пшеницю становить 120 грн/ц.
6. Визначити чистий прибуток, якщо вартість валової продукції становить 342 тис.Грн, а затрати на вирощування культури складають 189 тис. Грн.
Визначити величину втрат сільськогосподарського виробництва внаслідок вилучення земель площею 3,0 га ріллі і надання їх для несільськогосподарського призначення, коли відомо, що земельна ділянка розташована в Рівненській області, шифр агро виробничої групи грунтів – 29г, а бал бонітету–27, середньозважений бал бонітету ріллі по області – 29, нормативна вартість втрат 1 га ріллі, що підлягають відшкодуванню – 121,1 тис грн., коефіцієнт інтенсивності використання ріллі – 0,98.
2. Визначити величину втрат сільськогосподарського виробництва внаслідок вилучення земель площею 1,2 га виноградників і надання їх для несільськогосподарського призначення, коли відомо, що земельна ділянка розташована в Автономній Республіці Крим, шифр агро виробничої групи грунтів – 99лж, бал бонітету–26, середньозважений бал бонітету виноградників по області – 34, нормативна вартість втрат 1 га виноградників, що підлягають відшкодуванню – 415,26 тис грн., коефіцієнт інтенсивності використання виноградників – 1,2.
3. Визначити величину втрат сільськогосподарського виробництва внаслідок вилучення земель площею 4,0 га сіножатей і надання їх для несільськогосподарського призначення, коли відомо, що земельна ділянка розташована в Закарпатскій області, шифр агро виробничої групи грунтів – 121г, бал бонітету–23, середньозважений бал бонітету сіножатей по області – 31, нормативна вартість втрат 1 га сіножатей, що підлягають відшкодуванню – 81,76 тис грн., коефіцієнт інтенсивності використання сіножатей – 1,05.
Визначити величину втрат сільськогосподарського виробництва внаслідок вилучення земель площею 5,0 га пасовищ і надання їх для несільськогосподарського призначення, коли відомо, що земельна ділянка розташована в Чернігівській області, шифр агро виробничої групи грунтів – 49г, бал бонітету–32, середньозважений бал бонітету пасовищ по області – 34, нормативна вартість втрат 1 га пасовищ, що підлягають відшкодуванню – 52,36 тис грн., коефіцієнт інтенсивності використання пасовищ – 1,03.
5. Визначити величину втрат сільськогосподарського виробництва внаслідок вилучення земель площею 3,5 га ріллі і надання їх для несільськогосподарського призначення, коли відомо, що земельна ділянка розташована в Донецькій області, шифр агро виробничої групи грунтів – 66л, бал бонітету–34, середньозважений бал бонітету ріллі по області – 40, нормативна вартість втрат 1 га сіножатей, що підлягають відшкодуванню – 91,04 тис грн., коефіцієнт інтенсивності використання ріллі – 1,02.
6. Визначити величину втрат лісогосподарського виробництва внаслідок вилучення земельної ділянки площею 3,8 га лісів другої групи і надання їх для не лісогосподарського або несільськогосподарського призначення, коли відомо, що земельна ділянка розташована в Рівненській області, нормативна вартість втрат 1 га лісів, що підлягають відшкодуванню – становить 43,9 тис. грн., коефіцієнт продуктивності лісових угідь – 0,834.
7. Визначити величину втрат лісогосподарського виробництва внаслідок вилучення земельної ділянки площею 1,5 га лісів першої групи і надання їх для не лісогосподарського або несільськогосподарського призначення, коли відомо, що земельна ділянка розташована в Донецькій області, нормативна вартість втрат 1 га лісів, що підлягають відшкодуванню – становить 163,1 тис. грн., коефіцієнт продуктивності лісових угідь – 1,53.
Визначити величину втрат лісогосподарського виробництва внаслідок вилучення земельної ділянки площею 0,6 га лісів першої групи і надання їх для не лісогосподарського або несільськогосподарського призначення, коли відомо, що земельна ділянка розташована в Автономній Республіці Крим, нормативна вартість втрат 1 га лісів, що підлягають відшкодуванню – становить 123,1 тис. грн., коефіцієнт продуктивності лісових угідь – 2,19.
Визначити додатковий чистий прибуток від впровадження запроектованих протиерозійних заходів на площі 200 га, коли відома загальна вартість додатково виробленої рослинницької продукції – 1600000 грн. і затрати на отримання додаткової рослинницької продукції з 1 га – 4500 грн.
Визначити вартість додаткової валової продукції рослинництва внаслідок впровадження запроектованих заходів, коли відомо:
загальна площа –1000 га;
вартість отриманої продукції на час складання проекту з одного гектара – 2000 грн;
вартість всієї продукції рослинництва за проектом – 3200000 грн.
Визначити вартість земельної частки (паю), коли відомо, що в недержавному сільськогосподарському підприємстві є – 2100 га сільськогосподарських угідь, що підлягають паюванню;
- грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь складає – 6050 грн;
- кількість працівників недержавного сільськогосподарського підприємства, які мають
право на земельний пай – 650 чоловік.
Визначити строк окупності капіталовкладень на здійснення запроектованих заходів на площі 2000 га, коли відомо, що :
вартість капіталовкладень 1 га складає – 5000 грн;
умовний додатковий чистий прибуток всієї продукції – 2000000 грн.
Запроектувати ширину земельної ділянки (поля) у формі прямокутника, коли відома одна межа між твердими лінійними елементами ситуації 1200 м і її площа – 95,0 га.
Запроектувати площу земельної ділянки (поля) прямокутної форми із співвідношенням сторін – 1:1,5, коли відома її ширина – 250 м.
Запроектувати площу населеного пункту, коли відома перспективна чисельність населення – 1500 чоловік та середня норма площі в регіоні на одного жителя – 1250 м2 включаючи громадську забудову та вуличну мережу.
16. Визначити загальну площу населеного пункту, коли відома перспективна чисельність населення – 1500 чоловік та середня норма житлової площі в регіоні на одного жителя – 600 м2 , 16% громадської забудови, 9% зелених насаджень та 15% вуличної мережі.
ТЕСТИ З КУРСУ ГІС І БАЗИ ДАНИХ
І рівень
1. В загальному змісті геоінформаційні системи це:
.
2. Науково чітке визначення ГІС:
.
3. Піонерний період розвитку ГІС розпочався:
.
4. Піонерний період розвитку ГІС характеризувався:
.
5. Період державних ініціатив в розвитку ГІС в першу чергу характеризувався:
.
6. Розвиток ГІС в Україні розпочався:
.
7. Державна науково-технічна програма розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування розрахована на період до:
.
8. Системи управління мережами (СУМ) призначені для:
.
9. Завдання які вирішують ГІС: збір і обробка даних, моделювання і аналіз, використання результатів моделювання і аналізу в процесах прийняття рішень;
10. Атрибутивні дані – невід’ємна частина ГІС.
11. Найбільш оперативним джерелом даних для ГІС є:
.
12. Точність визначення положення об’єкта на матеріалах ДДЗ збільшується:
.
13. Найбільш широко при побудові карт світу застосовується:
.
14. Основною характеристикою растрового представлення графічної інформації є:
.
15. В топологічних моделях представлення інформації в ГІС основними елементами є:
.
16. Чи повинна сучасна повнофункціональна ГІС забезпечувати підтримку оверлейних операцій?
.
17. Чи повинна сучасна повнофункціональна ГІС підтримувати роботу з різними картографічними проекціями?
.
18. Якщо в наявності є атрибутивні та географічні компоненти даних в ГІС. То якої компоненти, можливо, не вистачає?
.
19. Який рівень в геоінформатиці вважається найвищим за своїм наповненням?
.
20. Чи залежить результуюча точність даних в ГІС від точності пристроїв введення-виведення?
.
21. Чи є результати геодезичних знімань джерелом даних для ГІС?
.
22. Оверлейні операції відносяться:
.
23. Основною задачею генералізації зображень в ГІС є:
.
24. Логічні оператори AND, OR, NOT використовуються в:
.
25. Для моделювання географічних мереж використовується:
.
26. Дуга –
27. Алгоритм Дейкстри служить для:
.
28. Буферна зона – це:
.
29. Результатом побудови буферної зони навколо точкового об’єкта є:
.
30.
Це є приклад:
ІІ рівень
1. Програмні засоби ГІС надають можливість виконання наступних картометричних операцій:
.
2. Переваги растрових структур представлення графічних даних:
3. Основні недоліки растрового подання графічних даних:
.
4. Основні переваги векторного подання графічної інформації:
.
5. Порівняння переваг і недоліків растрових і векторних структур просторових даних показує, що:
.
6. Виходячи із переваг векторних моделей подання графічної інформації, вони використовуються:
.
7. Виходячи із переваг і недоліків растрові структури рекомендується використовувати:
.
8. ГІС знаходять своє застосування:
.
9. При використанні методів ДДЗ можна отримувати інформацію про об’єкти досліджень в наступних спектральних діапазонах:
.
10. При виконанні перетворень графічних об’єктів на площині застосовують: