- •1)Необхідність і суть управлінської діяльності
- •2. Історія виникнення та розвитку туризму в світі.
- •2. Історія виникнення та розвитку туризму в світі.
- •3)Банківські і фінансові послуги в туризмі
- •4)Історичний розвиток управління як діяльності
- •6)Інформаційні послуги потрібні як власне туристу, так і його організаторам.
- •7)Основні етапи і напрями розвитку менеджменту в світі та Україні.
- •8. Туристична політика україни. Закон уУкраїни про туризм
- •9). Безпека туристичної подорожі. Класифікація шкідливих чинників у туризмі.
- •10. Організація в системі менеджменту, їх суть та загальні риси.
- •11. Поняття про туризм
- •12. Поняття потенціалу ттуристичного території
- •13. Внутрішнє і зовнішнє середовище організації
- •14. Класифікації туризму.Види і форми
- •15.Класифікація туристичних ресурсів та вимоги до них
- •16. Загальна характеристика функцій менеджменту та їх класифікація
- •17. Туристична індустрія. Структура, взаємозв’язок з іншими галузями економіки, науки і культури, системою освіти.
- •18. Поняття природних ресурсів туризму та їх використання
- •20. Організатори туризму.
- •21. Природоохоронні території як ресурс екотуризму.
- •22. Оперативне планування в системі менеджменту
- •24.Культурно-історичні ресурси:структура і особливості використання
- •25. Стратегічне планування в системі менеджменту.
- •27. Значення культурної спадщини для розвитку туризму
- •28. Зміст організаційної функції в менеджменті
- •29. Основні види транспортного обслуговування. Їх порівняльна характеристика.
- •30. Туристична інфраструктура як основа соціально-економічних ресурсів.
- •31. Основи побудови організаційних структур, їх особливості
- •32. Обслуговування туристів залізничним напрямком.
- •33. Значення інфосистем управління в туристичній галузі
- •34. Суть і зміст функцій мотивації
- •35. Обслуговування туристів автомобільним напрямком
- •36. Потенційні можливості комп’ютерних технологій в туризмі.
- •37. Основні мотиваційні теорії
- •38. Перевезення туристів повітряним транспортом
- •39. Компютер у системі транспортних послуг
- •40.Матеріальне та нематеріальне стимулювання праці.
- •41.Перевезення туристів водним транспортом
- •42. Компютер у системі транспортних послуг
- •45. Проблема залучення іноземних інвестицій в Україні
- •46. Види та процес контролю
- •Види та процес контролю.
- •62. Принципи функціонування закладів харчування туристів.
- •67. Організаційні зміни та організаційний розвиток
- •69. Які загальні специфічні характеристики послуг властиві туристичному продукту?
- •70. Етичні аспекти менеджменту
8. Туристична політика україни. Закон уУкраїни про туризм
Туристична політика є одним із видів соціально–економічної політики держави. Туристична політика держави – це діяльність держави з розвитку туристичної індустрії та суб'єктів туристичного ринку, вдосконалення форм туристичного обслуговування громадян і закріплення на їх основі свого політичного, економічного та соціального потенціалу [6 ].
Туристична політика є системою методів, впливів і заходів соціально-економічного, правового, зовнішньополітичного, культурного та іншого характеру, яка здійснюється парламентами, урядами, державними приватними організаціями, які відповідають за туристичну діяльність з метою регулювання та координації туристичної галузі, створення умов для розвитку туризму [10].
Держава, визнаючи туристичну діяльність як одну з пріоритетних галузей національної економіки, здійснює її регулювання відповідно до таких принципів: - сприяти туристичній діяльності і створювати сприятливі умови для її розвитку; - визначати і підтримувати пріоритетні напрями туристичної діяльності; - формувати уявлення про Україну як про країну, сприятливу для туризму; - здійснювати підтримку і захист українських туристів, туроператорів, турагентів і їх об'єднань.
Державне регулювання туристичної діяльності здійснюється через:
створення нормативно-правової бази, спрямованої на упорядкування та вдосконалення відносин у галузі туристичної індустрії;
гармонізацію української нормативно-правової бази туризму з міжнародним правом;
сприяння в просуванні турпродукту на внутрішньому та світовому туристичних ринках;
ліцензування, стандартизацію в туристичній індустрії, сертифікацію туристичного продукту;
встановлення правил в'їзду, виїзду та перебування на території України;
прямі бюджетні асигнування на розробку та реалізацію державних цільових програм розвитку туризму;
захист прав та інтересів туристів, забезпечення їх безпеки;
сприяння кадровому забезпеченню туристичної діяльності, розвиток наукових досліджень у галузі туристичної індустрії
Важливим кроком стало прийняття у вересні 1995 року Верховною Радою України Закону України "Про туризм" (першого на теренах колишнього СРСР), який окреслив стратегічну лінію i конкретні завдання розвитку туристичної сфери, став свідченням посилення уваги з боку законодавчої та виконавчої гілок влади до туристичної галузі, її проблем i перспектив. На його підставі прийнято ряд підзаконних актів, завдяки яким туристичну діяльність було введено до правового поля. Це сприяло піднесенню авторитету держави, її впевненому входженню до світового туристичного процесу, в якому діють цивілізовані норми i правила туристичної діяльності.
Базуючись на положеннях Закону України "Про туризм":
у 1996 році розроблено i затверджено Кабінетом Miнicтpiв України Програму розвитку туризму в Україні до 2005 року;
у 1997 році створено Національну раду з туризму;
Україну в 1997 році прийнято до Діючих членів Всесвітньої Туристської Організації (ВТО), а у вересні 1999 року на 13 Генеральній асамблеї ВТО у м. Сантьяго (Чилі) обрано до керівного органу ВТО - Виконавчої Ради.