34. Суть і зміст функцій мотивації

Мотивація – це вид управлінської діяльності, який спрямований на створення умов, що мають вплив на поведінку людини. Мотивація базується на двох основних категоріях: потреби (відчуття фізичної чи психологічної нестачі чогось) та винагороди (те, що люди вважають цінним для себе). Потреби можна розглядати як: первинні (фізіологічні), вторинні (психологічного характеру). Винагороди можуть бути: внутрішні (самоповага, задоволення роботою), зовнішні (пересування по службовій драбині). Основною рушійною силою мотивації є потреба.

Модель мотивації через потреби: Нестача – потреба – усвідомлення – бажання – інтерес – мотив дії – можливі мотиваційні потреби.

Мотивація – це вид упр д-ті, який спрямований на ств умов, що можуть мати вплив на поведінку людини; це процес спонукання, стимулювання себе чи інших до цілеспрямованої поведінки або до виконання певних дій, спрямованих на досягнення власної мети чи мети о-ії.

Мотивація базується на 2 основних категоріях:

1.потреби – відчуття фізичної чи психологічної нестачі чогось. Поділяють на:

• первинні потреби, які мають фізіологічний х-р і, як правило, вроджені, генетичні, закладені природою. Без їх реалізації людина не може існувати (їжа, вода, сон, повітря, відпочинок та ін.). Вони майже однакові, спільні для різних людей.

• вторинні потреби психологічного походження, які мають чітко виражений індивідуальний характер. Кожна людина має свої, властиві лише їй моральні якості, запити, індивідуальні ознаки, що набуваються з досвідом (потреби в спілкуванні, контакті, дружбі, повазі, самовираженні; прагнення та можливості їх вираження)

2.винагороди – це те що людина вважає цінним для себе. Розрізняють два типи винагород:

• внутрішні винагороди дає сам процес виконання роботи: відчуття досягнення результату, успіху, самоповаги, зміст і значущість виконаної роботи, компетенція, кваліфікація та ін. найпростіший спосіб забезпечення внутрішніх заохочень – створення сприятливих умов роботи і конкретне формулювання завдань.

• Зовнішні винагороди – це все те, що пропонує працівникові організація за виконання службових обов’язків. Сюди належить заробітна плата, додаткові пільги, премії, просування по службі тощо.

Особливу роль у процесі мотивації праці відіграють стимули – це специфічні зовнішні подразники, які відіграють роль «важелів» впливу, концентруючи ті чи інші мотиви людини. Процес використання різних стимулів для мотивування людей наз стимулювання. Матеріальне стимулювання: певні вигоди та виплати, премії, бонуси, додаткова зарплата і т д. Нематеріальне стимулювання: моральне, організаційне, синтетичне або комбіноване.

Моделі мотивації: батога й пряника(наділення чи втрата певних ресурсів), первинної і вторинної потреби, внутр і зовн винагороди, справедливості, чекання, соц справедливості і тд.

35. Обслуговування туристів автомобільним напрямком

Автобусний транспорт забезпечує перевезення туристів на великі відстані (за розкладом або поза ним) та одноденні екскурсійні поїздки. Автобуси використовують і для організації трансферу, а також на внутрімаршрутному пересуванні туристів у країні перебування.

За своїм призначенням автобуси поділяють на міські, приміські, мiжмiськi, міжнародного призначення (туристичні).

Автобус як туристичний транспортний засіб найвигідніший під час короткочасних туристичних поїздок, міських оглядових екскурсій, поїздок пам’ятними місцями, групових туристичних подорожей з різною метою, подорожей для участі у спеціальних подіях. Туристичні фірми використовують автобуси для відвідування туристами концертів, спортивних та культурних заходів, обслуговування конгресів, ярмарків, виставок. Фактично автобус – єдиний транспортний засіб для виконання так званих трансфер-перевезень туристів на відрізках маршруту: летовище – готель –летовище, вокзал – готель – вокзал.

Позитивне уявлення про автобус, як туристичний транспортний засіб, містить такі характеристики, які вирізняють його серед туристичної клієнтури:

• зручний, доступний;

• практичний, не потребує особистої iнiцiативи для резервування місць, використання додаткових транспортних засобів;

• комфортний для сидіння, огляду довкілля, обладнаний вiдповiдно до вимог частини клієнтури;

• транспортно добре пристосовується – не пов’язаний з певними лініями руху, створює умови для контакту з довкіллям;

• досить дешевий.

Автобусний транспорт поділяють за класами розміщення. Швидкісні автобуси-експреси високого класу обладнані: широкими тонованими панорамними вікнами; системами кондиціонування повітря; стереомагнітолами з виведенням на систему салонного повідомлення; мобільними телефонами в салоні, що уможливлюють вихідні й вхідні міжнародні дзвінки; відкидними сидіннями з підставками для ніг; індивідуальним освітленням для читання; системами салонного повідомлення; холодильниками; туалетами; місткими багажними відділеннями.

Автобуси напівтуристського класу призначені для переїздів на невеликі відстані, трансфери тощо.

У багатьох країнах введено ліцензування автобусних перевезень туристів і екскурсантів, щоб забезпечити належний стандарт послуг, що надаються, безпеку життя, здоров’я і майна мандрівників.

Щоб створити належні умов для перевезення пасажирів i туристів, автомобільні маршрути проектують так, аби вони проходили через автовокзали, пасажирські станції. Автовокзал – це комплекс споруд, будинків i пристроїв для обслуговування туристів, управління рухом автотранспорту i розміщення службового персоналу.

В організації туристичної подорожі або екскурсії та потреби оренди для цієї мети автобуса туристична фірма й автопiдприємство підписують договір. У договорі передбачають обов’язки автотранспортних підприємств i туристичних фірм. Автотранспортне підприємство гарантує туристичній фірмі подати справні, обладнані звукопiдсилювальними пристроями, чисті автобуси в обумовлене в заявці місце i складає узгоджені з турфiрмою графіки роботи автобусів, пов’язуючи їх з режимом роботи водіїв; виділяє для роботи на автобусах кваліфікованих водіїв, які пройшли інструктаж; забезпечує за короткий термін i без додаткової оплати заміну автобуса у разі, якщо він вийде з ладу для продовження подорожі чи екскурсії.

Туристична організація згідно з договором забезпечує порядок серед туристів та екскурсантів під час поїздки, посадки-висадки; узгоджує графік роботи автобусів за кожним маршрутом, вказуючи час i місце проведення екскурсій, пунктів, де будуть зупинки автобуса для відпочинку, харчування туристів. Водіям транспортних засобів туристична фірма зобов’язується надавати місця в готелях для відпочинку, харчування, а також охорону автобуса на стоянках.