27. Значення культурної спадщини для розвитку туризму

До історико-культурних рекреаційних ресурсів належать історичні, історико-архітектурні пам'ятки, пам'ятки сучасної архітектури, унікальні споруди тощо.

До популярних туристичних об'єктів належать середньовічні замки - укріплене житло феодалів, королів, султанів, шахів та інших володарів. Багато замків у Європі і на Близькому Сході побудували войовничі чернечі ордени. Збережені й відновлені замки в Іспанії, Німеччині, Швейцарії були переобладнані під музеї.

В Україні під охороною держави перебуває понад 70 тис. пам'яток історії та культури, серед них понад 12 тис. особливо цінних у туристичному плані, які є зразками монументальних витворів мистецтва.

Пам'ятки архітектури в Україні розміщені нерівномірно. Найбільша кількість пам'яток архітектури припадає на місто Львів (2500) та Львівську область. Особливо цінними є архітектурні ансамблі площі Ринок (XV-XIX ст.), Вірменської (XIV-XIX ст.) та Руської вулиць, які занесені до списку світової архітектурної спадщини ЮНЕСКО. Мистецьку цінність європейського масштабу мають ансамблі Успенської церкви (XVI- XVII ст.), Святоюрського (XVII ст.) та Вірменського (XIV- XVIII ст.) соборів; Домініканського костелу (XVIII ст.). Другим щодо кількості пам'яток архітектури є місто Київ (понад 1500). Передусім це споруди епохи Київської Русі - Золоті ворота (1037 p.), Софіївський собор (1037 p.), Видуби-цький монастир (XI ст.), ансамбль Києво-Печерської Лаври (XI ст.). Зважаючи на виняткову художню цінність ансамбль споруд Софіївського собору та Києво-Печерської Лаври, за рішенням ЮНЕСКО, внесено до списку світової культурної спадщини.

Кам'янець-Подільський - місто-заповідник, який за кількістю пам'яток архітектури (понад 150) посідає третє місце в Україні. Особлива цінними є Стара фортеця (XI-XVIII ст.), церкви, костели, житлові споруди.

В Україні збереглися пам'ятки, пов'язані з колонізацією Причорномор'я стародавніми греками. Це руїни Херсонесу і Панті-капея в Криму, Ольвії - в Миколаївській області.

Характерним елементом пізнавальних ресурсів є соціальні та природні об'єкти, це місця, пов'язані з життям, діяльністю або перебуванням в Україні відомих письменників, художників, політичних діячів, наприклад, Оноре де Бальзака, Міцкевича, Костюшка, Растреллі, декабристів тощо. Деякі з них мають світове та європейське значення.

28. Зміст організаційної функції в менеджменті

Поняття «організація» може розглядатись в таких трьох основних аспектах: як система, що складається з окремих компонентів; як процес; як господарюючий об’єкт. Для досягнення цілей потрібне їх координування з виконавцями, тобто здійснення організаційної діяльності. Організування – це процес створення структури підприємства, яка дає людям змогу ефективно працювати з метою досягнення поставлених цілей організації. Організування як процес включає 2 основні аспекти: поділ організації на підрозділи відповідно до цілей і стратегії; встановлення взаємних повноважень, які пов’язують вищі рівні управління з нижчими і забезпечують координацію та розподіл завдань. Підрозділи – це офіційно сформована група працівників організації, що виконує дії по досягненні встановленої частки цілей.

Принципи виділення підрозділів організації:

1. Кількісний – підрозділи формуються на основі кількості працівників, яка необхідна для здійснення даної діяльності (бригада вантажників).

2. Часовий – підрозділ формується за кількістю людей, необхідних для виконання певного виду завдань за певний визначений проміжок часу (екіпаж судна).

3. Технологічний – підрозділ формується на основі кількості людей, що необхідна для здійснення технологічного процесу (формування цеху, виробничих дільниць).

4. Професійний принцип – підрозділ формується на основі кількості людей однієї професії, необхідні для виконання певного завдання, роботи (навчальні заклади).

Організація - соціальне утворення, що об'єднує багато людей, діяльність яких має певну суспільно корисну мету й певним чином координується.

Будь-яка організація має внутрішнє і зовнішнє середовище. Внутрішнє складають цілі, завдання, технологія та структура організації.

Цілі - очікувані кінцеві результати діяльності організації на певному проміжку часу.

Завдання - види робіт з предметами праці, людьми та інформацією, які необхідно виконати певним способом у відповідні терміни.

Технологія - засіб перетворення вхідних елементів організації у вихідні.

Структура - рівні управління й види робіт (функціональні обов'язки), які виконують служби або підрозділи.

Структурна побудова організацій - це їх поділ на підрозділи відповідно до цілей та стратегії. Залежно від того, як уже зазначалося вище, якою буде ця структурна побудова, матиме свою специфіку й функція "організація".

Здійснюючи організаційну діяльність, менеджер діє в умовах складної структури підприємства, головними компонентами якої є: а) формальна організація; б) неформальна організація; в) працівник; г) трудовий колектив; д) корпорація (рис.7.2).