
- •Розділ ііі зовнішня політика україни та слов’янських країн
- •Дати характеристику взаємин України і єс у 1991-2012 рр.: основні проблеми та шляхи їх вирішення.
- •2. Охарактеризувати еволюцію взаємин України з нато в 1991-2012 рр. Причина неефективної праці.
- •4. Проаналізувати еволюцію ставлення України до снд в 1992-2012 рр.
- •5. Ядерне роззброєння України: стратегічна помилка чи єдино можливий варіант – ваше бачення і обґрунтування.
- •6. Україно-російські відносини в політичній сфері в 1991-1999 рр. Охарактеризувати договірно-правову базу. Виділити та проаналізувати основні тенденції 2000 – 2012 рр.
- •7. Дати аналіз інтеграційним та дезінтеграційним процесам в снд в контексті створення гууам та проектів транспортування каспійської нафти
- •8. Дати аналіз україно-американським відносинам у зовнішньополітичній сфері: стратегічне партнерство чи популістські декларації.
- •10.Інтереси україни в регіоні цсє.Україно-польське стратегічне партнерство.
- •11.Геополітичні інтереси України в азії. Україно-турецькі взаємини.Роль українського впк.
- •14.Охарактеризувати особливості зовнішньополітичної політики Чехії та Словаччини в 1993-2012 рр.
7. Дати аналіз інтеграційним та дезінтеграційним процесам в снд в контексті створення гууам та проектів транспортування каспійської нафти
Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ — регіональне об'єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова. В основі утворення цієї форми співробітництва лежить єдність позицій країн із подібними політичними й економічними зовнішніми орієнтаціями. Організація була створена 1997 року для протистояння впливу Росії в регіоні й отримала підтримку Сполучених Штатів. У 1999 організація була перейменована у ГУУАМ завдяки вступу Республіки Узбекистан до неї, яка, однак, вийшла з організації 5 травня 2005, викликавши повернення початкової назви. Штаб-квартира знаходиться у Києві на Майдані Незалежності.ВАТ "Укртранснафта", оператор системи нафтопроводів України, почало заповнення нафтогону "Одеса-Броди" легкою каспійською нафтою сорту "Азері-Лайт" та її прокачування споживачам у Білорусь.Таким чином Україна розпочала практичну реалізацію домовленостей, досягнутих з білоруською стороною на міжурядовому та на рівні господарюючих суб'єктів з транспортування нафти територією нашої держави в Республіку Білорусь з використанням нафтогону Одеса-Броди та однієї з двох ниток нафтопроводу "Дружба".Зараз "Укртранснафта" домовляється про транспортування нафти, яку планується закуповувати в Азербайджані. З урахуванням того, що вартість нафти у світі сьогодні досить висока, різниця в ціні азербайджанської та російської нафти не така й суттєва. Розпочаті регулярні постачання каспійської нафти нафтопроводом "Одеса-Броди" зміцнюють енергетичну безпеку України, країн регіону та Європи загалом, підтверджуючи роль України як надійної країни-транзитера.
8. Дати аналіз україно-американським відносинам у зовнішньополітичній сфері: стратегічне партнерство чи популістські декларації.
США визнали Україну 25 грудня 1991 року. Дипломатичні відносини було встановлено 3 січня 1992 року.
Надзвичайний і Повноважний Посол України в США – Олександр Моцик (вірчі грамоти вручив 28 червня 2010 року). Надзвичайний і ПовноважнийПосол США в Україні – Джон Теффт (вірчі грамоти вручив 20 листопада 2009 року).З часу відновлення незалежності України США надають практичне сприяння її утвердженню як сучасної демократичної та економічно розвиненої європейської держави.Спільною заявою президентів України і США від 4 квітня 2005 року започатковано стратегічний формат двосторонніх відносин. Згодом його було закріплено в Хартії про стратегічне партнерство (грудень 2008 року).У грудні 2009 року в м.Вашингтон відбулося установче засідання українсько-американської Комісії стратегічного партнерства. Вона є головним міждержавним органом, діяльність якого спрямована на реалізацію положень Хартії та координацію роботи двосторонніх міжвідомчих механізмів. Діяльність КСП стосується таких напрямів, як економіка і інвестиції, енергетична та ядерна безпека, нерозповсюдження та експортний контроль, наука і технології, політичний діалог і верховенство права, оборона.Важливими складовими українсько-американського діалогу протягом останніх років стали визнання США ринкового статусу економіки України, відміна дії поправки Джексона-Веніка щодо нашої країни, підтримка США набуття Україною членства в СОТ, вихід на український ринок американської урядової Корпорації із захисту закордонних приватних інвестицій. Протягом останніх років суттєво розширено договірно-правову базу співпраці – крім згаданої Хартії, ухвалено «Дорожню карту» двосторонніх пріоритетів, підписано інші документи, зокрема міжурядові Угоди про торговельне та інвестиційне співробітництво, співробітництво у сфері науки і технологій, співробітництво в дослідженні та використанні космічного простору в мирних цілях, меморандум про взаємодію між міністерствами економіки, заяву про співробітництво між міністерствами охорони здоров’я, низку комерційних угод в галузі ядерної безпеки. В цілому, між Україною і США укладено 125 міжнародних документів. Президент В.Ф.Янукович визначив розвиток стратегічного партнерства між Україною та США одним із ключових пріоритетів зовнішньої політики нашої держави, поруч з її відносинами з Російською Федерацією та Європейським Союзом.11-14 квітня 2010 року В.Ф.Янукович здійснив робочий візит до США для участі в Саміті з ядерної безпеки, в рамках якого мав зустріч із Президентом Б.Обамою. Глави обох держав підтвердили наміри поглиблювати двосторонні відносини на основі Хартії про стратегічне партнерство та посилювати роботу міжгалузевих механізмів за координуючої ролі Комісії стратегічного партнерства. У Спільній заяві за результатами зустрічі зафіксовано спільні інтереси і цінності, що поділяють Україна і США, зокрема - територіальна цілісність, економічна свобода, енергетична безпека, співпраця в галузі оборони, міжлюдські контакти, демократія, верховенство закону; унікальний внесок нашої держави у справу ядерного роззброєння; зміцнення співпраці у сфері мирного використання атомної енергії, включаючи розвиток українських потужностей у сфері ядерних досліджень і зусилля з диверсифікації постачань палива для української атомної енергетики; продовження спільної роботи над забезпеченням ядерної безпеки, включаючи зусилля із убезпечення Чорнобильського ядерного реактору. У документі були зафіксовані також рішення України позбутися запасів високозбагаченого урану до часу проведення наступного Саміту з ядерної безпеки та намір нашої держави вивезти значну частину цих запасів вже до кінця 2010 року, що було виконано в результаті тісної і ефективної співпраці обох сторін. У свою чергу, Сполучені Штати підтвердили готовність надати необхідну технічну й фінансову допомогу на підтримку зусиль з переведення цивільних ядерних дослідницьких лабораторій на роботу з низькозбагаченим урановим паливом, що стає глобальним стандартом у ХХІ столітті.Пріоритетним аспектом для України є практична реалізація політичного рішення повністю позбутися запасів високозбагаченого урану до наступного саміту з ядерної безпеки в 2012 році. Серед важливих напрямів співробітництва залишаються впровадження програми утилізації твердого ракетного палива ракет РС-22, а також проекту Трастового фонду НАТО/ПЗМ з ліквідації надлишкових легких озброєнь, стрілецької зброї та непридатних боєприпасів.Стратегічний характер українсько-американських відносин було підтверджено в рамках офіційного візиту в Україну Держсекретаря США Х.Клінтон 2-3 липня 2010 року. Її зустріч із Президентом України В.Ф.Януковичем, переговори з Міністром закордонних справ України К.І.Грищенком, результати чергового засідання Комісії стратегічного партнерства підтвердили незмінність позиції США щодо гарантування суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і непорушності кордонів України, підтримку антикризової програми Президента та Уряду, готовність надавати сприяння на найважливіших для нашої країни напрямах, зокрема у подоланні наслідків фінансово-економічної кризи та проведенні системних реформ, а також спільність бачення шляхів вирішення низки важливих міжнародних питань.Про зацікавленість обох сторін в поглибленні стратегічного партнерства свідчать, зокрема, підвищення рівня головування в Комісії стратегічного партнерства до Глав зовнішньополітичних відомств, досягнення домовленості про розширення формату КСП шляхом створення додаткових робочих груп - з питань науки і технологій, політичного діалогу і верховенства права, а також підгрупи з ядерної енергетики в рамках робочої Групи з питань енергетичної безпеки. За підсумками засідання Комісії К.І.Грищенко та Х.Клінтон ухвалили Спільну заяву.За результатами співпраці керівництва України і США у 2011 році створено належні передумови для подальшого поглиблення двосторонніх відносин стратегічного партнерства.Основними складовими взаємодії зі США, в яких зацікавлена українська сторона, залишаються розвиток демократії, сприяння реформам, залучення американських інвестицій в національну економіку та нерозповсюдження ЗМЗ. Такі підходи поділяють в США.Реалізації цих та інших взаємовигідних напрямів сприятимуть спільність цінностей, які поділяють обидві країни та народи, активний політичний діалог на всіх рівнях, системна робота двосторонніх механізмів, розгалужена мережа контактів між діловими колами, ефективність створеної договірно-правової бази, а також взаємовигідна співпраця в рамках міжнародних організацій.Президент України В.Ф.Янукович надає велику увагу розширенню контактів між обома країнами, виведенню їх за межі обох столиць. Цьому сприятимуть ініційовані Посольством України в США проекти - щодо встановлення і розширення побратимства на рівні міст обласного значення України та впливових міст США, а також щодо активізації існуючих і налагодження нових зв’язків між вищими навчальними закладами України і США.З метою подальшого посилення стратегічного партнерства між обома країнами Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко і Державний Секретар Хілларі Клінтон провели третє засідання українсько-американської Комісії стратегічного партнерства 15 лютого 2011 року у Вашингтоні. До складу української делегації увійшли Перший заступник Глави Адміністрації Президента України І.М.Акімова, Міністр енергетики та вугільної промисловості Ю.А.Бойко, Міністр юстиції О.В.Лавринович, а також заступники Міністрів закордонних справ, оборони, економіки. За результатами засідання КСП було ухвалено Спільну заяву.Остання зустріч глав зовнішньополітичних відомств відбулась 26 вересня 2011 р. в Нью-Йорку, в ході якої була підписаний Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом США щодо співробітництва з питань ядерної безпеки. Результатами двосторонньої співпраці на міжнародній арені є політична підтримка США здійснюваного Україною євроінтеграційного курсу та практичного співробітництва з НАТО, взаємодія з питань міжнародної, зокрема, регіональної безпеки. США поважають вибір України щодо її позаблокового статусу і дотримуються позиції про те, що Україна, як і кожна інша країна, має право на самостійний вибір системи забезпечення своєї національної безпеки.Американська сторона підтвердила свої зобов’язання за Будапештським меморандумом щодо надання нашій державі гарантій безпеки у зв’язку із завершенням терміну дії Договору про СНО (ДСНО-1).Україна розглядає факт набуття чинності новим “Договором між Російською Федерацією і Сполученими Штатами Америки про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь” (ДСНО-3), як важливий крок на напрямі виконання США та РФ статті VI Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що сприятиме подальшому зміцненню глобальної стабільності та безпеки. Після набуття чинності ДСНО-3, Україна закликала США та РФ забезпечити неухильне виконання зазначеної домовленості та продовжити переговори стосовно подальшого скорочення власних ядерних арсеналів.Важливими напрямами двостороннього співробітництва залишаються реалізація українських проектів у рамках ініціативи Групи восьми «Глобальне партнерство», активізація переговорного процесу щодо збільшення обсягів фінансування Сполученими Штатами заходів з утилізації ТРП із корпусів МБР РС-22, імплементація низки проектів у сфері посилення безпеки ядерних об’єктів в Україні та зміцнення потенціалу нашої держави в запобіганні нелегальному переміщенню ядерних і радіоактивних матеріалів. Серед пріоритетних для української сторони питань співпраці зі США у сфері енергетики є залучення американського досвіду у видобутку енергоносіїв (сланцевий газ і метан вугільних пластів) та інвестицій в українську енергетику, зокрема у видобуток нафти й газу на шельфі Чорного моря; подальша співпраця з диверсифікації джерел постачання ядерного палива для українських АЕС та підвищення ядерної безпеки діючих енергоблоків, в тому числі виведення із експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення її в екологічно безпечну систему.Зберігається тенденція до збільшення обсягів двосторонньої торгівлі (за 11 місяців 2011 p. загальний товарообіг зріс на 46% і склав 3 219 млн. дол.). За обсягом прямих інвестицій, залучених в економіку України, США посідають десяте місце. Станом на 01.07.2011 в економіку України залучено 1 млрд. 088 млн. дол. США, що складає 2,3% усіх ПІІ, залучених в економіку України. США продовжують залишатися найбільшим донором технічної допомоги Україні, зокрема з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Її обсяги, починаючи з 1992 року, склали понад 3 млрд. дол. США, що перевищує сумарні показники інших країн-донорів за цей період. Внесок США до Чорнобильських проектів складає понад 360 млн.дол., з них 123 млн. дол. – за результатами Київського саміту з питань безпечного й інноваційного використання ядерної енергії (квітень 2011 р.).Основні зусилля у сфері військового співробітництва зосереджені на залученні можливостей МО США для сприяння проведенню оборонної реформи в Україні, вдосконалення Об‘єднаних сил швидкого реагування національних ЗС, розвиток і модернізацію мережі полігонів, збільшення фінансування програм військової допомоги, підвищення загального рівня взаємодії між оборонними відомствами двох країн, проведення спільних військових навчань та операцій проти міжнародного тероризму.Двостороння співпраця у науково-технічні сфері, а також із дослідження космосу і ракетобудування залишаються серед пріоритетів обох країн.США є провідним партнером України в галузі охорони здоров‘я, зокрема з питань протидії ВІЛ/СНІД, туберкульозу, пташиному та пандемічному грипу; реалізуються програми допомоги українським дітям та особам, хворим на важкі недуги, з використанням наявних в США медичних технологій; здійснюються масштабні поставки медичної техніки та устаткування за рахунок американських державних та приватних кредитів. Активним було сприяння США в подоланні пандемії грипу та вірусу H1N1 в Україні. На консульському напрямі пріоритетними для української сторони питаннями є захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб України, забезпечення гідних умов проживання і виховання усиновлених з України громадянами США дітей, лібералізація візової політики з боку США, зокрема, оформлення для громадян України багаторазових неіміграційних віз терміном дії до 10 років.Позитивну динаміку зберігає міжпарламентська співпраця. Активну роль у розвитку двосторонніх відносин відіграє Група сприяння Україні у Конгресі США («Український кокус»), до складу якої входять понад 40 американських законодавців. Група міжпарламентських зв’язків зі США у Верховній Раді України нараховує близько 100 депутатів. В рамках міжпарламентських обмінів у взаємодії з конгресовою Комісією сприяння демократії на постійній основі відбуваються візити українських парламентарів до США.Важливим фактором, який сприяє повнішій реалізації потенціалу співробітництва України і США, залишається присутність на території Сполучених Штатів численної української громади - понад 890 тис. американців українського походження (в американських україномовних виданнях йдеться про 2 мільйонів українців). У цьому зв’язку пріоритетним для Української держави залишається зміцнення зв’язків з українською громадою, сприяння забезпеченню її етнокультурних потреб.В рамках міжрегіонального співробітництва побратимські зв’язки встановлено між 23 містами двох країн.
9. Охарактеризувати основні тенденції у взаєминах України з державами західної Європи (Великобританія, Франція, ФРН).Здобуття Україною державної незалежності, потреба в її геоекономічному самовизначенні у світовому економічному просторі й інтеграція як самостійного суб'єкта зовнішньої та зовнішньоекономічної діяльності в системі міжнародних відносин зумовили необхідність створення й реалізації в державі нової ЗЕП. Посилення глобалізаційних процесів у світі підвищує значення розвитку зовнішньоекономічних відносин України, її участі в міжнародному поділі праці, фінансах, науково-технічному співробітництві. Водночас ЗЕП є засобом подолання кризових явищ в економіці України, відкриваючи доступ вітчизняній продукції на світові ринки й забезпечуючи надходження відповідних товарів і послуг до економіки України з інших країн світу. Нині Україна є рівноправним учасником міжнародного спілкування, бере участь у загальноєвропейському процесі та європейських структурах, активно сприяє зміцненню загального миру й міжнародної безпеки. Геополітичні стратегії України. У сучасному світі дуже стрімко розвиваються геополітичні процеси, що формують розподіл політичного, економічного, ресурсного потенціалу між країнами. У біполярній моделі світового порядку дедалі гостріше вирізняється безперечний лідер — США, що схиляє розвиток геополітичних процесів у бік монополярності. Намагаючись запобігти цій тенденції, в опозицію США стають країни Європи й Азії. Виникає конфронтація інтересів, яка, зі свого боку, висуває питання стратегічного партнерства. Ця проблема постає й перед Україною під час її виходу на суперечливу арену міжнародних відносин. Одним з пріоритетних векторів геополітичної стратегії України є інтеграція до ЄС. У червні 1994 р. між Україною та ЄС було підписано Угоду про партнерство і співробітництво, а у грудні 1999 р. Європейська Рада затвердила загальну стратегію ЄС щодо України, згідно з якою виконання Україною всіх запланованих реформ може стати передумовою її майбутнього членства в ЄС, чому передуватиме здобуття нею статусу асоційованого члена.
До основних цілей ЗЕП України щодо ЄС належать такі:
• пошук засад взаємовигідного економічного, фінансового та науково-технічного співробітництва;
• стимулювання розвитку торговельних відносин з країнами ЄС і залучення інвестицій;
• використання фінансової й технічної допомоги країн — членів ЄС для проведення Україною ринкових реформ і створення соціально орієнтованого ринкового господарства;
• зміцнення економічної безпеки України. Основними завданнями ЗЕП України щодо ЄС є такі:
• приєднання України до окремих європейських програм інтеграційного характеру у сферах енергетики, транспорту, сільського господарства, окремих галузей промисловості, охорони навколишнього середовища, освіти тощо;
• здобуття підтримки ЄС щодо приєднання України до системи ГАТТ/СОТ.
До основних чинників, що заважають вступу України до ЄС, належать:
• відсутність реально функціонуючої ринкової економіки;
• відмінність нормативно-правової бази України від єдиних законодавчих норм ЄС;
• невідповідність структури економіки України пріоритетам розвитку ринку ЄС;
• неспроможність українських підприємств конкурувати за єдиними правилами із західними компаніями;
• нездатність України робити внески до бюджету ЄС через важкий фінансовий стан тощо.
2. Міжнародні відносини на межі 2010 року
Велика Британія
Україна і Велика Британія приділяють значну увагу підтримці позитивної динаміки двосторонніх відносин, стратегічний характер яких було проголошено у 2008 році.
За 9 місяців 2010 р. обсяг двосторонньої торгівлі склав 923,4 млн. дол. США. При цьому експорт товарів з України до Великої Британії зріс на 44,7 %, сягнувши 343,1 млн. дол. США. Імпорт товарів з Великої Британії збільшився на 26,5 %, склавши 580,3 млн. дол. США. Сальдо двосторонньої торгівлі товарами для України залишається негативним і становить 237,2 млн. дол. США. Станом на 01.10.2010 р. обсяги капіталу з Великої Британії в економіці України склали 2,3 млрд. дол. США. За обсягом вкладених інвестицій в економіку України Велика Британія посідає 6 місце (5,4 % від загального обсягу інвестицій). 14 жовтня 2010 р. у м. Києві проведено зустріч Віце-прем’єр-міністра України Б. В. Колесніковаіз заступником Міністра закордонних справ, Міністром у справах Європи Великої Британії Д. Лідінгтоном. Під час зустрічі розглянуті актуальні питання українсько-британських відносин, щодо підтримки Великою Британією зовнішньополітичних ініціатив України в Європі та перспектив встановлення співробітництва в реалізації проектів ЄВРО-2012. Франція 16-18 червня ц.р. відбувся робочий візит Віце-прем’єр-міністра України С.Л.Тігіпка до Франції. Мета візиту – участь у щорічному діловому форумі „Українські зустрічі”. Основними темами Форуму були: актуальний стан української економіки, головні напрямки її реформування, перспективи та шляхи активізації українсько-французького економічного співробітництва, правові аспекти розвитку французького бізнесу в Україні, стратегія розвитку українського промислового, аграрного, інвестиційного, банківського секторів тощо. Віце-прем'єр-міністр України також провів у Парижі низку двосторонніх зустрічей, зокрема з Державним секретарем французького зовнішньополітичного відомства П.Леллушем, з керівництвом і членами сенатської Групи дружби «Франція-Україна»; з Заступником Генерального секретаря ОЕСР Р.А.Ваучером, під час якої обговорювалися питання розширення співробітництва з ОЕСР по конкретних напрямках. З метою поглиблення двостороннього торговельно-економічного співробітництва було домовлено про проведення ближчим часом шостого засідання Українсько-Французької міжурядової змішаної комісії з економічного співробітництва, а також міжміністерських робочих груп у сферах транспорту, сільського господарства та енергетики. ФРН У 2010 році відбулася активізація політичного діалогу між Україною та ФРН на високому політичному рівні. Головним свідченням цього є офіційний візит Президента України В.Ф.Януковича до Німеччини 30 серпня ц.р. В.Ф.Янукович Проведено 5-го засідання українсько-німецької Групи високого рівня з економічного співробітництва (липень) і робочих груп в рамках ГВР, а також переговори співголови ГВР Віце-прем’єр-міністра С. Л. Тігіпка з Міністром економіки та технологій Р.Брюдерле і співголовою з німецького боку, Державним секретарем Б. Пфаффенбахом (серпень), що сприятиме активізації торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між Україною та ФРН. Товарообіг між Україною та ФРН за 9 місяців 2010 р. збільшився на 20% і склав 4,2 млрд. дол. США. Експорт товарів з України до ФРН збільшився на 32% і склав 1,1 млрд. дол. США. Імпорт німецької продукції збільшився на 17% і склав 3,15 млрд. дол. США.