- •1. Економічна система: сутність та основні властивості
- •2. Типологізація економічних систем
- •3. Трансформаційна економічна система: сутність і характерні ознаки
- •4. Еволюція та визначальні ознаки ринкової економічної системи
- •5. Механізм координації в економічних системах
- •6. Механізм мотивації економічної діяльності в сучасних економічних системах
- •8. Порівняльний аналіз економічних систем
- •9. Параметри розмежування сучасних економічних систем на основі економічних, соціально-культурних, політико-правових та екологічних показників
- •11. Модель економічної системи України
- •12. Соціально-екон модель сша
- •13. Традиційні та новітні чинники ліберальної нац екон системи сша
- •14. Державна екон політика у сша.
- •21. Теоретичні засади соціального ринкового господарства
- •22. Німецька модель соціального ринкового господарства: теоретичні джерела та принципи функціонування
- •23. Еволюція та особливості сучасної німецької моделі соціального ринкового господарства
- •25. Особливості становлення і розвитку скандинавської моделі соц-екон системи
- •26. Особливості розвитку економіки скандинавських країн
- •27. Політика повної зайнятості і вирівнювання доходів у шведській моделі
- •29. Соціальна політика Швеції
- •30. Державний дерижизм як форма активного регулювання економічних процесів
- •31. Господарський механізм в економічній моделі дирижизму.
- •32. Характеристика дирижистської моделі економіки Франції, її еволюція та сучасний стан.
- •33. Основні фактори економ трансформації Франції др пол хх ст.
- •34. Сутність та специфіка французької моделі індикативного планування
- •35. Основні етапи становлення економічних систем постсоціалістичних країн Східної Європи
- •36. Економічний потенціал постсоціалістичних країн Східної Європи
- •39. Потенціал економічного розвитку Російської Федерації
- •40. Національні чинники соціально-економічних перетворень в економічній системі Російської Федерації
- •41. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •42. Власність в національній економічній системі Російської Федерації
- •43. Сутність і напрями глобалізації світового економічного розвитку
- •44. Економічна глобалізація і соціалізація економічного розвитку: виклики та перспективи для України
- •45. Формування інноваційно-інвестиційного середовища в Україні: зміст, проблеми, чинники
- •48. Еволюція економічної моделі Китаю
- •49. Основні риси господарського механізму Китаю
- •50. Сучасна галузева структура економіки Китаю та показники ефективності китайської економічної системи
- •51. Тенденції та перспективи розвитку економіки Китаю
- •52. Чинники формування соціалістичного капіталізму кнр
- •53. Загальна характеристика економ моделі нік (нових індустр країн)
- •54. Роль держави у господарському механізмі нік (на прикладі Кореї)
- •56. Фактори економічного зростання нік у другій половині хХст
- •57. Інноваційна модель розвитку країн Пд-Сх. Азії та значення їхнього досвіду для України.
- •58. Загальна характеристика економічних систем країн, що розвиваються
- •59. Механізм господарювання в економічній системі країн, що розвиваються
- •60. Роль держави в економічній системі країн, що розвиваються
- •61. Соціально-економічні проблеми економіки країн, що розвиваються. Вплив зовнішніх факторів на економічні системи країн, що розвиваються
- •64. Сутність процесу міжнародної економічної інтеграції. Трансформація національних економічних моделей під впливом інтеграційних процесів
- •65. Теорія і практика постіндустріального економічного розвитку
- •66. Вплив сот на зовнішньоекономічну політику країн світу: виклики та загрози для України
- •1. Економічна система: сутність та основні властивості
- •2. Типологізація економічних систем
- •3. Трансформаційна економічна система: сутність і характерні ознаки
29. Соціальна політика Швеції
Шведська модель (Швеція, Норвегія, Фінляндія та інші країни) — найбільш соціалізована модель, тобто економіка найбільшою мірою працює на задоволення потреб членів суспільства. Вона відзначається надзвичайно високою часткою ВВП, яка розподіляється через бюджет (понад 50%), акумулюванням у руках держави значних фінансових ресурсів, домінуванням ідеї рівності та солідарності у здійсненні соціальної політики, активною упереджувальною політикою, профілактичними заходами у сфері зайнятості, жорсткою політикою доходів, високим рівнем соціального захисту населення, що забезпечується в основному за державні кошти. Тут соціальна політика тісно пов'язана з державним регулюванням економіки, яке має чітко виражену соціальну спрямованість, тобто соціальна політика виступає як мета економічної діяльності держави.
30. Державний дерижизм як форма активного регулювання економічних процесів
В екон. думці вцілому можна виокремити 2 головних напрями, що по-різному визнач характер причинно-наслідкових зв’язків в екон процесах – екон.лібералізм та екон дирижизм.
Дирижизм – походить із Франції післявоєєного часу і своїм розвитком завдячує т.зв. соціологічній школі на чолі з Перру. Концепції, які були розраховані її представниками використовувались у практиці державного регулювання економіки із викор методів індикативного планування, які в свою чергу складали основу дирижизму. Екон дирижизм – напрям екон думки, вчення екон політики уряду, що хар-ся направленістю на максимально можливе втручання держави в економ процеси. Форми втручання держави у сусп. вир-во: націоналізація; формування держ сектору; держ фінансування капіталовкладень; планування економіки; адміністративне контролювання цін, кредиту, з/п тощо. Дирижисти стверджували, що екон система неможливо підтримувати у стані рівноваги унаслідок недосконалості ринкового механізму. Прихильники екон дирижизму виступ за глобальне рег-ня економіки, включно до обмеження свободи підприємництва. Вони вважають, що держава повинна впливати не лише на кон’юктуру ринку й сукупний попит, а й на структуру економіки, пом’якшуючи тим самим структурні дисбаланси.
31. Господарський механізм в економічній моделі дирижизму.
Екон дирижизм – напрям екон думки, вчення екон політики уряду, що хар-ся направленістю на максимально можливе втручання держави в економ процеси. Форми втручання держави у сусп. вир-во: націоналізація; формування держ сектору; держ фінансування капіталовкладень; планування економіки; адміністративне контролювання цін, кредиту, з/п тощо. Для дирижизма держава є головним суб’єктом регулювання. Дирижисти стверджували, що екон система неможливо підтримувати у стані рівноваги унаслідок недосконалості ринкового механізму. Вважається, що хоча ринок і спонукає до випуску продукції, але не встановлює його точних меж, що часто призводить до кризових ситуацій в економіці і неповній зайнятості. Прихильники екон дирижизму виступ за глобальне рег-ня економіки, включно до обмеження свободи підприємництва. Вони вважають, що держава повинна впливати не лише на кон’юктуру ринку й сукупний попит, а й на структуру економіки, пом’якшуючи тим самим структурні дисбаланси.