- •1. Економічна система: сутність та основні властивості
- •2. Типологізація економічних систем
- •3. Трансформаційна економічна система: сутність і характерні ознаки
- •4. Еволюція та визначальні ознаки ринкової економічної системи
- •5. Механізм координації в економічних системах
- •6. Механізм мотивації економічної діяльності в сучасних економічних системах
- •8. Порівняльний аналіз економічних систем
- •9. Параметри розмежування сучасних економічних систем на основі економічних, соціально-культурних, політико-правових та екологічних показників
- •11. Модель економічної системи України
- •12. Соціально-екон модель сша
- •13. Традиційні та новітні чинники ліберальної нац екон системи сша
- •14. Державна екон політика у сша.
- •21. Теоретичні засади соціального ринкового господарства
- •22. Німецька модель соціального ринкового господарства: теоретичні джерела та принципи функціонування
- •23. Еволюція та особливості сучасної німецької моделі соціального ринкового господарства
- •25. Особливості становлення і розвитку скандинавської моделі соц-екон системи
- •26. Особливості розвитку економіки скандинавських країн
- •27. Політика повної зайнятості і вирівнювання доходів у шведській моделі
- •29. Соціальна політика Швеції
- •30. Державний дерижизм як форма активного регулювання економічних процесів
- •31. Господарський механізм в економічній моделі дирижизму.
- •32. Характеристика дирижистської моделі економіки Франції, її еволюція та сучасний стан.
- •33. Основні фактори економ трансформації Франції др пол хх ст.
- •34. Сутність та специфіка французької моделі індикативного планування
- •35. Основні етапи становлення економічних систем постсоціалістичних країн Східної Європи
- •36. Економічний потенціал постсоціалістичних країн Східної Європи
- •39. Потенціал економічного розвитку Російської Федерації
- •40. Національні чинники соціально-економічних перетворень в економічній системі Російської Федерації
- •41. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •42. Власність в національній економічній системі Російської Федерації
- •43. Сутність і напрями глобалізації світового економічного розвитку
- •44. Економічна глобалізація і соціалізація економічного розвитку: виклики та перспективи для України
- •45. Формування інноваційно-інвестиційного середовища в Україні: зміст, проблеми, чинники
- •48. Еволюція економічної моделі Китаю
- •49. Основні риси господарського механізму Китаю
- •50. Сучасна галузева структура економіки Китаю та показники ефективності китайської економічної системи
- •51. Тенденції та перспективи розвитку економіки Китаю
- •52. Чинники формування соціалістичного капіталізму кнр
- •53. Загальна характеристика економ моделі нік (нових індустр країн)
- •54. Роль держави у господарському механізмі нік (на прикладі Кореї)
- •56. Фактори економічного зростання нік у другій половині хХст
- •57. Інноваційна модель розвитку країн Пд-Сх. Азії та значення їхнього досвіду для України.
- •58. Загальна характеристика економічних систем країн, що розвиваються
- •59. Механізм господарювання в економічній системі країн, що розвиваються
- •60. Роль держави в економічній системі країн, що розвиваються
- •61. Соціально-економічні проблеми економіки країн, що розвиваються. Вплив зовнішніх факторів на економічні системи країн, що розвиваються
- •64. Сутність процесу міжнародної економічної інтеграції. Трансформація національних економічних моделей під впливом інтеграційних процесів
- •65. Теорія і практика постіндустріального економічного розвитку
- •66. Вплив сот на зовнішньоекономічну політику країн світу: виклики та загрози для України
- •1. Економічна система: сутність та основні властивості
- •2. Типологізація економічних систем
- •3. Трансформаційна економічна система: сутність і характерні ознаки
40. Національні чинники соціально-економічних перетворень в економічній системі Російської Федерації
Необхідність у реформуванні радянської економіки тісним чином була пов’язана із нагальними потребами у суттєвих структурних змінах господарства Російської Федерації. В червні 1992 року відомим російським економістом Є.Гайдаром був запропонований варіант трансформаційної програми відомий під назвою «Меморандум про економічну політику Російської Федерації», що був розроблений разом з західними економістами, які були експертами МВФ і сповідували монетаристські погляди. Головними пунктами гайдарівської програми стали:
- дерегулювання економіки, зняття адміністративного контролю за цінами та господарськими зв’язками (включаючи експортно-імпортні операції); розвиток торгівлі замість командного розподілу товарів та послуг;
- фінансова стабілізація країни, укріплення рубля;
- приватизація, розвиток підприємництва, створення ринкового господарства та передумов для економічного зростання;
- активна соціальна політика;
- структурна перебудова економіки, її демілітаризація, підвищення конкурентоспроможності, інтеграція Росії до світового господарства;
- зниження витрат, стабілізація цін.
Основне місце в діловій активності зайняв приватнокапіталістичний сектор. Доля приватного і змішаного секторів у виробництві ВВП склала 70%, в числі зайнятих — 60%. Вони виникли в результаті зламу що займав домінуюче положення державного сектора. В ході цього процесу були порушені принципи економічної свободи, рівноправ'я і соціальної справедливості. Основні господарські суб'єкти були передані до приватних рук безкоштовно або за безцінь (в середньому за одне приватизоване підприємство в промисловості отримане 15,5 тис. дол.). Роздані всьому населенню приватизаційні чеки попали в руки керівників створених різного роду об'єднань, фондів шляхом шахрайства, використання державних коштів. Величезні надбання зосередилися в руках окремих осіб. Основна дорога їх збагачення — входження або близькість до владних структур, «сім'ї». Склався кримінально-номеклатурний капіталізм, або клептократія. Для системи власності, що утворилася характерна клановість. Зрощення з державним апаратом і криміналом угрупування нових власників контролюють ринки, ведучи боротьбу за володіння над найбільшими і прибутковими підприємствами і доступ до державного бюджету. Клани цементують неформальна залежність, кругова порука, відданість. Вони володіють величезною економічною і політичною владою, володіють ЗМІ, пригнічуючи незалежну активність, усуваючи неугодних чиновників і підприємців. Домінування кланових угрупувань деформувало товарно-грошові стосунки, перетворивши їх на квазіринкових. Кланова структура підприємництва породжує монопольну структуру господарської діяльності і ринку. Вона утворюється в результаті особистої унії кланів і державних структур, створення «дружніх» компаній, які очолюються особами, пов'язаними з органами влади. Це дозволяє угрупуванням обмежувати участь на ринку інших, використовуючи правові, адміністративні і силові методи, у тому числі доводячи їх до банкротства. У цих умовах ефективні підприємства можуть виявлятися неприбутковими. Клановость і пов'язана з ним кримінальна і тіньова економіка пригнічують ініціативу інших господарюючих суб'єктів, прагнення домашніх господарств до збереження, деформують регулюючу і соціальну роль держави. У важкому положенні опиняється сектор дрібного і середнього підприємництва.