
- •1. Економічна система: сутність та основні властивості
- •2. Типологізація економічних систем
- •3. Трансформаційна економічна система: сутність і характерні ознаки
- •4. Еволюція та визначальні ознаки ринкової економічної системи
- •5. Механізм координації в економічних системах
- •6. Механізм мотивації економічної діяльності в сучасних економічних системах
- •8. Порівняльний аналіз економічних систем
- •9. Параметри розмежування сучасних економічних систем на основі економічних, соціально-культурних, політико-правових та екологічних показників
- •11. Модель економічної системи України
- •12. Соціально-екон модель сша
- •13. Традиційні та новітні чинники ліберальної нац екон системи сша
- •14. Державна екон політика у сша.
- •21. Теоретичні засади соціального ринкового господарства
- •22. Німецька модель соціального ринкового господарства: теоретичні джерела та принципи функціонування
- •23. Еволюція та особливості сучасної німецької моделі соціального ринкового господарства
- •25. Особливості становлення і розвитку скандинавської моделі соц-екон системи
- •26. Особливості розвитку економіки скандинавських країн
- •27. Політика повної зайнятості і вирівнювання доходів у шведській моделі
- •29. Соціальна політика Швеції
- •30. Державний дерижизм як форма активного регулювання економічних процесів
- •31. Господарський механізм в економічній моделі дирижизму.
- •32. Характеристика дирижистської моделі економіки Франції, її еволюція та сучасний стан.
- •33. Основні фактори економ трансформації Франції др пол хх ст.
- •34. Сутність та специфіка французької моделі індикативного планування
- •35. Основні етапи становлення економічних систем постсоціалістичних країн Східної Європи
- •36. Економічний потенціал постсоціалістичних країн Східної Європи
- •39. Потенціал економічного розвитку Російської Федерації
- •40. Національні чинники соціально-економічних перетворень в економічній системі Російської Федерації
- •41. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •42. Власність в національній економічній системі Російської Федерації
- •43. Сутність і напрями глобалізації світового економічного розвитку
- •44. Економічна глобалізація і соціалізація економічного розвитку: виклики та перспективи для України
- •45. Формування інноваційно-інвестиційного середовища в Україні: зміст, проблеми, чинники
- •48. Еволюція економічної моделі Китаю
- •49. Основні риси господарського механізму Китаю
- •50. Сучасна галузева структура економіки Китаю та показники ефективності китайської економічної системи
- •51. Тенденції та перспективи розвитку економіки Китаю
- •52. Чинники формування соціалістичного капіталізму кнр
- •53. Загальна характеристика економ моделі нік (нових індустр країн)
- •54. Роль держави у господарському механізмі нік (на прикладі Кореї)
- •56. Фактори економічного зростання нік у другій половині хХст
- •57. Інноваційна модель розвитку країн Пд-Сх. Азії та значення їхнього досвіду для України.
- •58. Загальна характеристика економічних систем країн, що розвиваються
- •59. Механізм господарювання в економічній системі країн, що розвиваються
- •60. Роль держави в економічній системі країн, що розвиваються
- •61. Соціально-економічні проблеми економіки країн, що розвиваються. Вплив зовнішніх факторів на економічні системи країн, що розвиваються
- •64. Сутність процесу міжнародної економічної інтеграції. Трансформація національних економічних моделей під впливом інтеграційних процесів
- •65. Теорія і практика постіндустріального економічного розвитку
- •66. Вплив сот на зовнішньоекономічну політику країн світу: виклики та загрози для України
- •1. Економічна система: сутність та основні властивості
- •2. Типологізація економічних систем
- •3. Трансформаційна економічна система: сутність і характерні ознаки
39. Потенціал економічного розвитку Російської Федерації
Російська Федерація є найбільшою за територією країною світу (17 млн. км2), що займає одну восьму частину суходолу. За чисельністю населення (близько 150 млн.) країна посідає шосте місце в світі після Китаю, Індії, США, Індонезії та Бразилії. За даними російських авторів В.Колєсова та М.Осьмової (2000) наприкінці 90-х років ХХ ст. Росія посідала 1 місце в світовому господарстві за виробництвом природного газу; 2-е – бурого вугілля, картоплі, молока; 3-е – нафти, сірчаної кислоти, 4-е – електроенергії, чавуну, сталі, залізної руди, ділової деревини, бавовняних тканин, зернових та зернобобових культур, цукрового буряку; 5-е – прокату чорних металів, пиломатеріалів, мінеральних добрив; 6-е – кам’яного вугілля, целюлози, м’яса, масла тваринного. Доволі сильні позиції має країна також у вилові риби, виробництві легкових автомобілів, цементу, паперу, взуття, вовняних тканин, рослинного масла тощо. Близько 30% світового експорту необробленої деревини також припадає на Росію, а за експортом зброї ця країна традиційно посідає 2-3-е місце в світі. Разом з тим, наведені вище показники характеризують дві основні тенденції розвитку, що дісталися у спадок від колишнього СРСР: ресурсний та військово-промисловий. Проте визначальним для першої чверті ХХІ ст. в Росії вважають всеж-таки інноваційно-інвестиційний.
Водночас в експорті продукції секторів високих та середніх технологій (у відсотках від загального обсягу експорту товарів) питома вага цієї держави виглядає доволі скромною – 16% (1999), у той час коли в країнах ЦСЄ цей показник коливається в межах 25-40%%. З огляду на це, та ряд інших обставин Росію поки що не включають у більшість світових рейтингів конкурентоспроможності, хоча по деякими з них вона може претендувати на лідерство. Так, за індексом конкурентоспроможності, що зростає, РФ у 2003-му році посідала 70-е місце в світі, за технологічним індексом країна знаходиться на 69-му місці). Мікроекономічний індекс, що був розрахований Світовим економічним форумом (WEF) у 2003-му році, визначив Росії 66-е місце у світі.
За показником сумарного ВНП країна майже у 10 разів поступається США, а за його відносним аналогом у 5. Водночас за теорією полюсів Валлерстайна саме Росія та Польща можуть претендувати на системне лідерство в країнах ЦСЄ виходячи з домінуючих для цього мегарегіону показників сумарного валового внутрішнього продукту.
В межах СНД позиції країни є більш значущими. Питома вага Російської Федерації в структурі ВВП Співдружності становить близько 75%, чисельності населення – 52%, території – 77%, промислової продукції – 72%, продукції сільського господарства – 53%. Її зовнішньоторговельний оборот досяг у 2002 році 63,2% загального показника країн СНД.