- •1.Дайте соціологічне визначення поняття «культура». В чому полягає специфіка соціологічного підходу до аналізу культури.
- •2.Розкрийте основні соціальні функції культури.
- •3.Поясніть, як впливає технічний прогрес на розвиток культури?
- •4. Чим обумовлена поява молодіжної субкультури? Які види неформальних молодіжних об’єднань існують у сучасній Україні?
- •5.Зазначте «плюси» та «мінуси» масової культури.
- •6. Які види і функції соціологічного дослідження Ви знаєте?
- •7.Що містить у собі програма соціологічного дослідження? Які вимоги до неї висувають?
- •8.Охарактеризуйте переваги і недоліки основних методів збору соціологічної інформації (аналіз документів, опитування, спостереження, експеримент).
- •9.Які види вибірки в соціологічному дослідженні Ви знаєте? Покажіть обумовленість типу вибірки метою дослідження.
- •10. Охарактеризуйте етапи проведення соціологічного дослідження.
- •11. Поясніть, у чому відмінність між соціологією політики та політологією
- •12. Які функції виконує політика в суспільстві? Виділіть найважливіші, на Ваш погляд, функції?
- •13. Що являє собою політична система? Назвіть її основні елементи.
- •14. Під впливом яких факторів формується громадська думка?
- •18 Що Ви розумієте під економічною і соціальною сферами суспільного життя? Які структурні елементи містить економічна сфера?
- •19. Які проблеми охоплюють емпіричні дослідження економічної соціології?
- •20. Чим обумовлюється нагальна потреба вивчення економічної соціології для Вас як майбутнього спеціаліста?
12. Які функції виконує політика в суспільстві? Виділіть найважливіші, на Ваш погляд, функції?
Політика - поняття досить обширне. Вона вторгається у всі сфери соціального життя. У зв'язку з цим виділяють основні форми політики, згруповані за трьома ознаками. Так, по сферах життя суспільства розрізняють політику: економічну, соціальну, національну, науково-технічну і т.д. Внутрішня політика проводиться в рамках даної країни на двох головних рівнях - регіональному (наприклад, політика підвищення зайнятості жителів Івано-Франківської області) і загальнодержавному (скажімо, політика соціального забезпечення громадян України). Зовнішня політика торкається міжнародних відносин і теж може мати різний обхват: (а) двостороння - визначає взаємозв'язки двох сторін (припустимо, України з Польщею або Росією); (б) блокова - єдина, злагоджена політика низки країн, що створили союз (наприклад, учасники НАТО); (в) світова політика - співпраця багатьох країн в рішенні тих або інших проблем (скажімо, в питаннях охорони природи).
Із загальнодержавним, макрорівнем звичайно зв'язують основні функції політики в суспільстві. Вони характеризують найважливіші напрями дії політики на суспільство. До них відносяться:
Функція управлінська і регулятивна - політика виражає значущі інтереси і потреби різних груп суспільства, забезпечує їх взаємодію, управляє соціальними процесами і регулює їх, використовуючи соціальний примус і насильство.
Функція політичної соціалізації - політика включає особу в соціальні відносини, передаючи їй досвід і навики перетворюючої діяльності, ефективного виконання соціальних ролей, функцій.
Гуманітарна функція - виражається в гарантіях прав і свобод особи, забезпеченні громадського порядку, цивільного миру і організованості.
Функція забезпечення цілісності і стабільності суспільства - політика розробляє проекти майбутнього, визначає соціальні орієнтири, знаходячи для їх здійснення необхідні ресурси.
Раціоналізаторська функція - політика раціоналізує конфлікти і суперечності, попереджає їх або дозволяє.
13. Що являє собою політична система? Назвіть її основні елементи.
Політи́чна систе́ма — впорядкована, складна, багатогранна система державних і недержавних стосунків соціальних (суспільних та політичних) інститутів, що виконують певні політичні функції. Вона покликана відображати різноманітні інтереси соціальних груп, які безпосередньо або через свої організації і рухи роблять вплив на державну владу.
Дане поняття об'єднує різноманітні дії і взаємини володарюючих груп і підвладних, таких, що управляють і керованих, пануючих і підпорядкованих, теоретично узагальнює діяльність і взаємозв'язки організованих форм владо-відносин — державних і інших інститутів і установ, а також і політичних цінностей і норм, регулюючих політичне життя членів даного суспільства. В межах окремих держав політичне життя найбільшою мірою проявляє себе як система, а політична система найповніше проявляє свою головну функцію — суспільної інтеграції. Тому поняття політична система застосовують для аналізу політичного життя в межах окремих держав. Коли мова йде про політичну систему суспільства, то мають на увазі саме окремі держави. У політичній системі суспільства розрізняють п'ять основних груп елементів: політичні інститути, політичні відносини, політичні норми, політичну свідомість і політичну культуру. Відповідно до цих елементів виділяють організаційно-інституціональну, регулятивну, функціональну, комуникативну та духовно-ідеологічну підсистеми політичної системи.
Політичні відносини - практичні відносини, взаємозв'язки соціальних суб'єктів, у яких виражаються їхні інтереси та здійснюється політична діяльність. Формою політичних відносин можуть бути: вибори, референдуми, мітинги, зібрання, пікети, страйки, політичні перемовини тощо.
Но́рма пра́ва—це загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу.
Політи́чна свідо́мість — сукупність інтимних почуттів і уявлень, поглядів і емоцій, оцінок і установок, що виражають ставлення людей до здійснюваної і бажаної політики, що визначають здатність людини до участі і справами суспільства і держави; це специфічна форма суспільної свідомості, система відображення в духовному житті людей політичних інтересів і уявлень різних соціальних груп національних спільнот і суспільства в цілому.
Політи́чна культу́ра — сукупність соціально-психологічних настанов, цінностей і зразків поведінки соціальних верств, окремих громадян, які стосуються їх взаємодії з політичною владою. Політична культура охоплює рівень знань та уявлень про політику, емоційне ставлення до неї, що мотивує політичну поведінку громадян
