
- •Стан охорони праці в Україні та інших країнах
- •Основні розділи дисципліни Охорона Праці
- •Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •4. Конституційні засади охорони праці в україні
- •5. Законодавство України про охорону праці. Закон України «Про охорону праці»
- •6. Охорона праці жінок і неповнолітніх.
- •7. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці –
- •10.Фінансування охорони праці
- •11. Система державного управління охороною праці в україні
- •12. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці.
- •13. Органи державного нагляду за охороною праці їх основні положення і права
- •14. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.
- •20. Атестація робочих місць за умовами праці
- •22. Знаки безпеки та сигнальні кольори
- •25. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру.
- •26. Мета та завдання профілактики професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •27. Чинники що визначають санітарно-гігієнічні умови праці.
- •28. Робоча зона та повітря робочої зони. Мікроклімат робочої зони
- •29. Нормування та контроль параметрів мікроклімату
- •31. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •32. Контроль за станом повітряного середовища на виробництві.
- •33. Вентиляція. Види, організація повітрообміну в приміщеннях. Баланс, кратність повітрообміну.
- •34. Природна вентиляція
- •35. Система штучної (механічної) вентиляції.
- •37. Природне штучне суміщене освітлення
- •38. Основнi вимоги до виробничого освiтлення
- •39. Вібрація: види, характеристики, вплив на організм людини
- •41. Класифікація шумів за походженням, характером, спектром та часовими характеристиками. Нормування шумів.
- •1.2. За характером спектра
- •49. Дія електричного струму на організм людини
- •53. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •54. Показники вибухонебезпечних властивостей параметрів матеріалів та речовин.
- •57. Способи і засоби пожежогасіння
- •58. Дія персоналу під час виникнення пожежі
25. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру.
Травмою (грец. trauma - пошкодження, поранення) називають порушення анатомічної цілісності чи фізіологічних функцій тканин чи органів людини, викликане раптовим зовнішнім впливом. На виробництві в більшості випадків травма (нещасний випадок) зазвичай буває наслідком раптового впливу на працівника будь-якого небезпечного виробничого фактора при виконанні ним трудових обов'язків або завдань керівника робіт. Такими факторами можуть стати випадки раптового погіршення стану здоров'я працівника, одержання поранення, травми, в тому числі в результаті тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з тваринами і рослинністю, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день або більше, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві.
26. Мета та завдання профілактики професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму і професійної захворюваності на наступні основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні,
психофізіологічні. Заходи з виробничої санітарії це створення комфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціювання повітря; заміна шкідливих речовин та матеріалів нешкідливими; забезпечення необхідного режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового обслуговування. Заходи з техніки безпеки до них належать: правильне та зручне розташування органів керування устаткуванням; розроблення та впровадження систем автоматичного регулювання, контролю та керування технологічними процесами, принципово нових нешкідливих та безпечних технологічних процесів. До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці; організація планово-попереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів та випробувань транспортних та вантажопідіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском.
27. Чинники що визначають санітарно-гігієнічні умови праці.
Важливу роль у забезпеченні здоров’я населення відіграє гігієна як профілактична наука та санітарія як її практичне втілення. Гігієна – наука, що вивчає вплив оточуючого середовища на організм людини й суспільне здоров'я з метою обґрунтування гігієнічних нормативів, санітарних правил та заходів, що мають забезпечувати здорові санітарні умови та запобігати захворюванням. Складовою частиною загальної гігієни є гігієна праці, що вивчає вплив на організм чинників виробничого середовища з метою усунення їх несприятливої дії на здоров'я людини.
Можливий вплив на працівників шкідливих виробничих чинників і розвиток професійних захворювань вивчає виробнича санітарія, яка розробляє систему організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають дії шкідливих виробничих чинників на організм людини. Технічні заходи – це розробка та застосування спеціальних колективних та індивідуальних засобів захисту від небезпечних та шкідливих виробничих чинників.
Санітарно-гігієнічні умови праці визначають наявність фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних чинників.
На людину як істоту соціальну впливає психогенний (інформаційний) чинник – через засоби масової інформації. Характер впливу цих чинників на організм людини, у реальному житті, залежить від санітарно-гігієнічних умов праці, побуту, гігієнічної культури і виховання та всього того з чого складається життя. .
Гігієнічний норматив – це визначений діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормальної життєдіяльності та здоров'я людини.
Санітарні норми використовуються при проектуванні та організації виробництва, при контролюванні стану охорони праці на робочих місцях, проведенні паспортизації, впровадженні стандартів, а також при розробці конкретних заходів щодо нормалізації умов праці.