
- •Стан охорони праці в Україні та інших країнах
- •Основні розділи дисципліни Охорона Праці
- •Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •4. Конституційні засади охорони праці в україні
- •5. Законодавство України про охорону праці. Закон України «Про охорону праці»
- •6. Охорона праці жінок і неповнолітніх.
- •7. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці –
- •10.Фінансування охорони праці
- •11. Система державного управління охороною праці в україні
- •12. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці.
- •13. Органи державного нагляду за охороною праці їх основні положення і права
- •14. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.
- •20. Атестація робочих місць за умовами праці
- •22. Знаки безпеки та сигнальні кольори
- •25. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру.
- •26. Мета та завдання профілактики професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •27. Чинники що визначають санітарно-гігієнічні умови праці.
- •28. Робоча зона та повітря робочої зони. Мікроклімат робочої зони
- •29. Нормування та контроль параметрів мікроклімату
- •31. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •32. Контроль за станом повітряного середовища на виробництві.
- •33. Вентиляція. Види, організація повітрообміну в приміщеннях. Баланс, кратність повітрообміну.
- •34. Природна вентиляція
- •35. Система штучної (механічної) вентиляції.
- •37. Природне штучне суміщене освітлення
- •38. Основнi вимоги до виробничого освiтлення
- •39. Вібрація: види, характеристики, вплив на організм людини
- •41. Класифікація шумів за походженням, характером, спектром та часовими характеристиками. Нормування шумів.
- •1.2. За характером спектра
- •49. Дія електричного струму на організм людини
- •53. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •54. Показники вибухонебезпечних властивостей параметрів матеріалів та речовин.
- •57. Способи і засоби пожежогасіння
- •58. Дія персоналу під час виникнення пожежі
41. Класифікація шумів за походженням, характером, спектром та часовими характеристиками. Нормування шумів.
Шум - безладні коливання різної фізичної природи, що відрізняються складністю тимчасової та спектральної структури. З фізіологічної точки зору шум - це всякий несприятливий сприйманий звук.
1. Класифікація шумів
1.1. За спектром
Шуми поділяються на стаціонарні і нестаціонарні.
1.2. За характером спектра
За характером спектра шуми поділяють на:
широкосмуговий шум з безперервним спектром шириною більш 1 октави;
тональний шум, в спектрі якого є виражені тони. Вираженим тон вважається, якщо одна з третьоктавних смуг частот перевищує інші не менш, ніж на 7 дБ
1.4. За часовим характеристикам
постійний;
непостійний, який в свою чергу ділиться:
• на мінливий, рівень шуму яких безперервно змінюється (коливається) в часі більш ніж на 5 дБА;
• переривчастий, рівень шуму яких змінюється ступінчасто на 5 дБА і більше, при цьому довжина інтервалів, під час яких рівень залишається сталим, становить Ici більше;
• імпульсний, які складаються з одного або декількох звукових сигналів, кожен з яких довжиною менше 1 с, при цьому рівні шуму відрізняються не менш ніж на 7 дБА. Нормування шуму проводиться за двома методами: нормування за граничним спектром шуму та нормування рівня звуку в дБА Перший метод нормування е основним для постійних шумів. Рівні звукового тиску (дБ) нормуються в октавних смугах частот. Октавна смуга частот (октава) — діапазон частот, у якому верхня гранична частота /в удвічі більша за нижню граничну частоту /и. Октава характеризується середньогеометричним значенням частоти
42.Шумом прийнято вважати звуки, які негативно впливають на організм людини і заважають його роботі та відпочинку. Основними фізичними характеристиками звуку є: частота (Гц), звуковий тиск Р (Па), і сила звуку І (Вт/м2).види шуму:аеродинамічний, виникає при русі повітря, газів; гідравлічний, виникає при русі води та інших рідин.За часом дії шум може бути постійним і непостійним.При постійному шумі рівень звуку змінюється за 8-годинний робочий день не більше ніж на 5 дБ.Як нормативний рівень шуму на постійних робочих місцях та на території підприємств запроваджено гранично допустимий рівень звуку 80 дБА, який забезпечує відсутність ризику втрати слуху і практично не впливає на працездатність та стан здоров'я.
43. Захист працюючих від шуму може здійснюватися як колективними засобами і методами, так і індивідуальними засобами. В першу чергу треба використовувати колективні засоби, які по відношенню до джерела шуму поділяються па засоби, що знижують шум у джерелі його виникнення, і засоби, що знижують шум на шляху його поширення від джерела до об'єкта, що захищається. Найбільш ефективні заходи, які ведуть до зниження шуму в джерелі його виникнення. Боротьба з шумом після його виникнення обходиться дорожче і часто є малоефективним ».
Застосування засобів індивідуального захисту від шуму доцільно в тих випадках, коли засоби колективного захисту та інші засоби не забезпечують зниження шуму до допустимих рівнів. Засоби індивідуального захисту дозволяють знизити рівень сприйманого звуку на 10 ... 45 дБ, причому найбільш значне глушіння шуму спостерігається в області високих частот, які найбільш небезпечні для людини.
Засоби індивідуального захисту від шуму поділяються на протишумні навушники, що закривають вушну раковину зовні; протишумні вкладиші, що перекривають зовнішній слуховий прохід або прилеглі до нього; протишумні шоломи і каски; протишумні костюми.
Протишумові вкладиші роблять з твердих, еластичних і волокнистих матеріалів. Вони бувають одноразового та багаторазового користування.
Протишумні шоломи закривають всю голову, вони застосовуються при дуже високих рівнях шуму в поєднанні з навушниками, а також протишумні костюмами.
Захист працюючих від шуму може здійснюватися як колективними засобами і методами, так і індивідуальними засобами.Як індивідуальні засоби захисту від шуму застосовують спеціальні вкладиші у вушну раковину – беруші, а також шумозахисні навушники.Засоби і методи колективного захисту від шуму, в залежності від способу реалізації діляться на акустичні, архітектурно-планувальні та організаційно-технічні. Серед акустичних розрізняють засоби звукоізоляції, звукопоглинання.
45. Класи шкідливості підств за санітарними промислового майданчика під-ства, до виробничих приміщень. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організація робочих місць.
До І, II та ІІІ класу відносяться в основному підприємства хімічної та металургійної промисловості, деякі підприємства по видобутку руди, виробництву будівельних матеріалів. До IV класу, поряд з підприємствами хімічної та металургійної промисловості, відносяться підприємства металооброблювальної промисловості з чавунним (в кількості до 10000 тон/рік) та кольоровим (в кількості до 100 тон/рік) литвом, ряд підприємств по виробництву будівельних матеріалів, обробці деревини, багато підприємств текстильної, легкої, харчової промисловості. До V класу, крім деяких виробництв хімічної та металургійної промисловості, відносяться підприємства металооброблювальної промисловості з термічною обробкою без ливарних процесів, великі друкарні, меблеві фабрики. Санітарно-захисні зони повинні бути озеленені, адже саме тоді вони повною мірою можуть виконувати роль захисних бар'єрів від виробничого пилу, газів, шуму. На зовнішній межі санітарно-захисної зони зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих факторів не повинні перевищувати їх гігієнічні нормативи (ГДК, ГДР), на межі курортно-рекреаційної зони — 0,8 від значення нормативу. Велике значення з санітарно-гігієнічної точки зору має благоустрій території, що вимагає озеленення, обладнання тротуарів, майданчиків для відпочинку, занять спортом та ін. Озеленені ділянки повинні складати не менше 10... 15% загальної площі підприємства. Для збирання та зберігання виробничих відходів потрібно відвести спеціальні ділянки з огородженням та зручним під'їздом. Вибираючи майданчик для будівництва підприємства, треба враховувати: аерокліматичну характеристику та рельєф місцевості, умови туманоутворення та розсіювання в атмосфері промислових викидів. Не можна розмішувати підприємства поблизу джерел водопостачання; на ділянках, забруднених органічними та радіоактивними відходами; в місцю Можливих підтоплень тощо. Слід зазначити, що при виборі місця розміщення підприємства необхідно врахувати вплив вже існуючих джерел викидів та створюваного ними тла забруднення. Виробничі будівлі та споруди, як правило, розташовують за ходєі виробничого процесу. При цьому їх слід групувати з урахування; спільності санітарних та протипожежних вимог, а також з урахуванні споживання електроенергії, руху транспортних та людських потоків.
46. Монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, заміна деталей, пристроїв, блоків повинні здійснюватись тільки при повному відключенні живлення.Забороняється з'єднувати та роз'єднувати кабелі при підключеній напрузі.У тих випадках, коли монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ або її пристроїв, блоків при відключеному живленні неможливі, виконання цих робіт допускається за умови додержання таких вимог:- устаткування, допоміжна апаратура та прилади повинні бути заземлені;- роботи виконуються не менше ніж двома працівниками;- працівники повинні виконувати роботу інструментом з ізольованими ручками, стоячи на діелектричному килимку, або бути в діелектричних калошах.
48. На вантажно-розвантажувальних роботах (ВРР) типовими ситуаціями, при яких відбуваються нещасні випадки, є перевищення допустимої вантажопідйомності пристрою, застосування саморобних, порушення правил при роботі механізмів в охоронній зоні повітряних ліній (ПЛ), проведення робіт вручну, робіт з тарою.
Чоловіку дозволяється виконувати ВРР при масі вантажу до 50 кг, жінці - до 7 кг, підліткам чоловічої статі - до 16 кг. Піднімання і переміщення вантажу масою понад 50 кг проводять за допомогою механізмів і приладів.
При ВРР до управління вантажопідйомними механізмами (лебідками, домкратами, підйомниками і кранами) допускаються особи, старші 18 років, що мають відповідні документи та обов'язково виконують "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. Для створення безпечних умов роботи вантажопідйомних пристроїв і механізмів необхідно, насамперед, забезпечити міцне захоплення вантажу, що виключає його зісковзування і падіння. Для підйому і переміщення великогабаритних і довгомірних вантажів застосовують стропи і траверси. Для забезпечення безпечних умов при ВРР використовують єдину систему знакової сигналізації.