1.8. Вимірювання вертикальних кутів теодолітом для визначення висоти точок планового обгрунтування.

1.8.1 Вимірювання вертикальних кутів виконую у точках 1,2,3,4 з урахуванням положення вертикального кругу (КЛ та КП).

1.8.2 Схема вимірювання кутів

 _в

і_а

і_а 2

1

Малюнок

1.8.3 Встановлюю теодоліт у точках траси.

1.8.4 Визначаю висоту інструмента і_а у цих точках.

1.8.5 Встановивши нівелірну рейку у точках 1,2,3,4, навожу центральну риску вісей теодоліта на відлік, що співпадає із висотою інструмента.

6. Отримані відліки по вертикальному кругу заношу до журналу

вимірювання вертикальних кутів.

1.8.7 Журнал вимірювання вертикальних кутів.

№ точок, станцій	№ точки спостере-ження	Положення вертикального кругу				Величина кута  = (КЛ-КП)/2
		КЛ		КП
							
1	2
2	3
3	4
4	1

1.8.8 Вимірювання довжини ліній траси здійснюю за допомогою мірної стрічки ВЗ-20 та комплекту шпильок у прямому та зворотному напрямках.

9. Результати вимірювання заношу у журнал вимірювань.

Напрямок сторо-ни	Результати вимірювань			Абсолютна невязка	Відносна невязка	Поправ-ка за компарування	Поправ-ка за нахил	Довжина м
	lпр	lзв	lсер
1-2
2-3
3-4
4-1

1.8.10 Оцінюю точність вимірювань:

f_абс = l_пр – l_зв ;

l_сер = (l_пр + l_зв)/2;

f_відн = f_абс/l_сер 1/2000;

Висновок:

11. Вимірювання довжини лінії за допомогою оптичного далекоміра.

Вимірювання виконую шляхом відліків по верхній та нижній ниті далекоміра на нівелірній рейці.

В ерхній відлік

Нижній відлік

Малюнок

11. Різницю між отриманими результатами помножую на коефіцієнт 100.

12. Отримані результати заношу у журнал вимірювання довжини ліній.

№ точок стоянок	№ точок вимірювання	Відліки по рейці		Різниця між відліками	Довжина лінії м	Середня довжина ліній м
		верхня нить	нижня нить
1	2
2	3
3	4
4	5

Примітка: У графу „середня довжина ліній” занесені середні значення довжини з урахуванням вимірів оптичним далекоміром та мірною

стрічкою.

1.8.14 На підставі отриманих даних визначаю перевищення точок

h = l_n*tg _n , м;

Отримані дані заношу до журналу визначення перевищень.

1.8.15 Визначення горизонтального проложення ліній.

L₀= L  ∆l_н = L*cos , м;

Підрахувавши горизонтальне проложення ліній записую їх у відповідні графи журналу.

Примітка: Нахил місцевості враховується тільки для кутів більших 200.

1.8.16 Визначення перевищень точок.

На підставі виміряних вертикальних кутів та обчислених горизонтальних проложень ліній визначаю перевищення точок за формулою

h = L_0*tg , м;

де  - вертикальний кут відповідного напряму на точку;

Отримані результати заносимо у журнал визначення перевищень.

№ стан-цій	Точки спостереже ння	Відстані між точками м	Відліки по вертикальному кругу		Кут нахилу	Горизонтальне проло-ження м	Переви щення м	Відміт-ки точок м
				
1	2
2	3
3	4
4	5

Дата________________